Строк апеляційного оскарження – це не просто формальність, а реальний шанс захистити свої права. І коли суди плутаються в тому, з якої саме дати його рахувати, на кону опиняється сам доступ до правосуддя. Саме така ситуація сталася у справі, яку нещодавно розглянув Верховний Суд.
Уявіть: ви – представник компанії, і слідчий суддя виносить ухвалу без вашого виклику. Ви навіть не знаєте, що рішення вже є. А через кілька днів, коли ви нарешті отримуєте його копію, апеляційний суд каже: «Запізно, строк пропущено». Знайома біль? Давайте розберемо, чому такий підхід неправильний і як насправді має обчислюватися строк апеляційного оскарження.
Що сталося у справі
Історія почалася з того, що адвокат однієї столичної компанії подав скаргу на бездіяльність дізнавача поліції. Але слідчий суддя Дніпровського районного суду міста Києва 12 вересня 2025 року цю скаргу просто повернув – мовляв, оформлена не так, як треба.
Ключовий момент: ухвалу постановили без виклику представника компанії. Тобто адвокат не був присутній у залі суду, ніхто йому нічого не оголошував. Копію рішення він отримав аж 18 вересня 2025 року через систему «Електронний суд». І одразу ж, 22 вересня, подав апеляційну скаргу.
Здавалося б, усе логічно: дізнався про рішення – оскаржив. Але Київський апеляційний суд вирішив інакше.
Чому апеляція «не пройшла»
Апеляційний суд повернув скаргу, навіть не заглиблюючись у її суть. Аргументація була такою: у матеріалах справи є супровідний лист про направлення копії ухвали від 12 вересня 2025 року – тієї самої дати, коли ухвалу й постановили. А раз так, то строк апеляційного оскарження відраховується саме від 12 вересня. А раз скаргу подали 22 вересня – це вже пізніше ніж через п’ять днів. До того ж адвокат не просив поновити строк.
Логіка, на перший погляд, струнка. Але в ній є серйозна вада. Супровідний лист підтверджує лише те, що суд щось кудись відправив. Він абсолютно не доводить, що адресат це щось отримав. І тим більше – коли саме отримав.
Чесно кажучи, дивно, що апеляційний суд цього не врахував. Адже Кримінальний процесуальний кодекс України містить чітке правило на цей випадок.
Що каже закон
Тут важливий момент. Стаття 395 КПК України встановлює загальне правило: апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п’яти днів із дня її оголошення. Але далі йде особливий випадок.
Якщо ухвалу постановили без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Це прямо передбачено пунктом 3 частини 2 статті 395 Кримінального процесуального кодексу України.
Зверніть увагу на формулювання: «з дня отримання», а не «з дня направлення». Це принципова різниця. Кодекс захищає саме той момент, коли особа реально дізналася про рішення, а не коли суд його формально відправив.
І це логічно. Бо як інакше ви можете оскаржити те, про що навіть не знаєте?
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу адвоката, став на його бік. І не просто став, а ґрунтовно пояснив, чому апеляційний суд помилився.
По-перше, сам по собі супровідний лист не є належним доказом отримання ухвали. Він свідчить лише про намір суду направити документ, але не про факт його вручення. Уявіть, що вам відправили листа, а він загубився на пошті. Невже строк на відповідь має спливати від дати на конверті?
По-друге, Верховний Суд нагадав про правову позицію, яку ще 4 листопада 2019 року висловила об’єднана палата Касаційного кримінального суду у справі № 760/12179/16-к. Суть її така: якщо ухвала слідчого судді постановлена без виклику особи, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання копії судового рішення. І жодні інші джерела інформування про прийняте рішення не мають значення.
Тобто навіть якби адвокат якимось дивом дізнався про ухвалу раніше – скажімо, від колег чи з новин – це не змінило б правила обчислення строку. Відлік іде саме від дати отримання копії.
Чому це рішення важливе для вас
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку: апеляційний суд допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Це перешкодило ухваленню законного й обґрунтованого рішення. Тому ухвалу про повернення апеляційної скарги скасували, а справу направили на новий розгляд.
А тепер – чому це варто взяти на замітку.
Якщо ви або ваш адвокат оскаржуєте ухвалу слідчого судді, постановлену без вашого виклику, строк апеляційного оскарження рахуйте від дня, коли ви фактично отримали копію. Не від дати супровідного листа. Не від дати постановлення. Саме від дня отримання.
Крім того, майте на увазі: якщо апеляційний суд усе ж поверне вашу скаргу через нібито пропущений строк, ви можете посилатися на позицію Верховного Суду, про яку ми щойно розповіли. Посилання на постанову об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 04 листопада 2019 року у справі № 760/12179/16-к – це потужний аргумент.
До речі, у цій справі навіть прокурор у касаційному засіданні погодився, що скаргу адвоката треба задовольнити. А це буває не так уже й часто.
Наостанок ще одна деталь, яку варто пам’ятати: за загальним правилом апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п’яти днів. Але якщо ухвалу постановлено без виклику – цей строк починає спливати лише тоді, коли ви отримали її копію. Не раніше.
І навіть якщо ви з якихось причин пропустили цей строк – завжди можна подати клопотання про його поновлення. Але це вже зовсім інша історія.
