Оскаржити результати аукціону в процедурі банкрутства – справа непроста, і Верховний Суд у черговий раз це підтвердив. Уявіть: компанія-банкрут, її майно продають із молотка, а новий ліквідатор підозрює, що весь цей розпродаж відбувся з порушеннями. Саме така історія трапилася у справі ТОВ «Імперія-Агро», де арбітражний керуючий спробував визнати недійсними торги на майже 30 мільйонів гривень. І програв.
Давайте розберемося, що пішло не так і чому суди всіх трьох інстанцій стали на бік покупців.
Що сталося
ТОВ «Імперія-Агро» проходило через банкрутство. Попередній ліквідатор – арбітражний керуючий Реверук П.К. – організував продаж права вимоги боржника. Простіше кажучи, компанія мала список боргів від різних фірм та фізичних осіб на загальну суму майже 30 мільйонів гривень. Ці борги виставили на аукціон.
На торги з’явилися покупці. Право вимоги продали кількома лотами різним компаніям. І все б нічого, але згодом у справі з’явився новий ліквідатор – арбітражний керуючий Бандура І.В. Він подивився на документи і вирішив: результати аукціону треба скасовувати, бо комітет кредиторів, який погоджував умови продажу, був… неповноважним.
У чому суть претензій
Ліквідатор Бандура збудував свою позицію на двох аргументах. Перший – представник кредитора ТОВ «Нуфарм Україна» (у якого було 30,7% голосів) брав участь у засіданнях комітету кредиторів за довіреністю, строк якої вже закінчився. Другий – адвокат Литвиненко С.С., який представляв ТОВ «БАСФ Т.О.В.» (ще 38,5% голосів), діяв на підставі ордера, що нібито не підтверджував його повноваження належним чином.
Суть претензії проста: якщо ці два представники не мали права голосувати, то на засіданнях комітету кредиторів не було потрібних двох третин голосів. А раз так – рішення про умови продажу майна прийняті незаконно. І це тягне за собою недійсність самих торгів. Логічно? На перший погляд – так.
Але суди подивилися на ситуацію глибше.
Що не так із довіреністю представника «Нуфарм Україна»
Тут усе виявилося простіше, ніж думав позивач. Так, Гаджук П.П. дійсно брав участь у засіданнях 2021-2022 років за довіреністю від 20.05.2019. І строк тієї довіреності сплив. Але – і це ключовий момент – умови продажу спірного права вимоги на 29,7 млн грн визначалися не на тих засіданнях.
Вирішальне засідання комітету кредиторів відбулося 16.03.2023. І там той самий Гаджук П.П. пред’явив уже свіжу довіреність – від 10.02.2023 зі строком дії до 10.02.2025. Жодних питань до цього документа не виникло.
Суд першої інстанції прямо вказав: попередні протоколи (за 2021-2022 роки) не визначали умов продажу саме цього лота. А отже, навіть якщо там і були якісь проблеми зі строками довіреностей, на результат це не вплинуло.
А що з ордером адвоката Литвиненка
Тут історія цікавіша. Адвокат Литвиненко С.С. працював в Адвокатському бюро «Горецький і партнери» та представляв інтереси ТОВ «БАСФ Т.О.В.» на підставі ордера. Ліквідатор стверджував: ордер не містив усіх обов’язкових реквізитів, а отже, повноважень у адвоката не було.
Колегія суддів ретельно перевірила цей ордер. І що виявилося? Документ мав усе, що вимагає Положення про ордер: посилання на договір про надання правової допомоги №07/07-21 від 07.07.2021, підпис і печатку керуючого бюро. Жодних дефектів форми.
Крім того, суди звернули увагу на важливу деталь. Литвиненко С.С. представляв ТОВ «БАСФ Т.О.В.» протягом більш ніж двох років – у 18 судових засіданнях, на засіданнях комітету кредиторів, у різних інстанціях аж до Верховного Суду. І за весь цей час саме товариство жодного разу не заявило, що адвокат діє без повноважень. Не подало відповідного повідомлення ані до суду, ані до арбітражного керуючого.
А це вже серйозний аргумент. Верховний Суд ще у 2021 році (ухвала у справі №922/601/20) роз’яснив: довірчі відносини між адвокатом і клієнтом виникають безпосередньо, і саме клієнт має повідомити суд про припинення представництва. Якщо клієнт мовчить – значить, усе гаразд.
Чому саме стаття 73 КУзПБ тут головна
Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ) у статті 73 передбачає спеціальний механізм: результати аукціону можна визнати недійсними, якщо порушення порядку підготовки або проведення торгів перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною.
Зверніть увагу: недостатньо просто довести, що якесь порушення було. Треба показати, що воно реально вплинуло на ціну. Або хоча б могло вплинути.
Ліквідатор Бандура цього не зробив. Він зосередився виключно на повноваженнях представників – але, як ми вже побачили, суди цих порушень не знайшли. Про те, як саме (якщо навіть припустити порушення) це завадило продати майно дорожче, позивач узагалі не сказав ні слова.
І це, чесно кажучи, фатальний недолік позову. Бо Верховний Суд уже не раз наголошував: для визнання торгів недійсними потрібен причинно-наслідковий зв’язок між порушенням і результатом. Немає такого зв’язку – немає підстав для скасування.
Що вирішив Верховний Суд
16 червня 2026 року Касаційний господарський суд залишив касаційну скаргу без задоволення. Рішення першої інстанції та постанова апеляції залишені без змін. Арбітражний керуючий програв у всіх трьох судах.
Колегія суддів окремо зауважила: доводи скаржника по суті зводяться до незгоди з оцінкою доказів. Але касація – це «суд права», а не «суд факту». Переоцінювати докази Верховний Суд не має права. Це чітко встановлено статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
Цікаво, що один із третіх осіб – сам адвокат Литвиненко – у своїх поясненнях до суду висловив стурбованість. На його думку, спроба визнати недійсними результати аукціону через оскарження повноважень адвоката «заднім числом» створює небезпечний прецедент. Адвокат, який працює в бюро, може стати заручником ситуації: договори з клієнтами укладає бюро, а сам адвокат лише виконує представницькі функції. І якщо через два роки хтось вирішить, що ордер був «неправильним» – постраждає не лише конкретний юрист, а й уся конструкція правової визначеності.
Суд ці аргументи почув, хоча й не поклав їх в основу рішення.
Пара практичних моментів
Ключове правило, яке варто запам’ятати: оскаржити результати аукціону в банкрутстві – це не просто знайти будь-яку технічну помилку в процедурі. Потрібно довести, що саме через цю помилку майно продали дешевше, ніж могли б. Інакше суди скажуть: «Ну, порушення, можливо, і було, але на ціну воно не вплинуло – тому торги залишаються в силі».
Другий момент – повноваження представників. Якщо ви помітили, що хтось діє без належних документів, реагуйте одразу. Не чекайте два роки. Бо коли компанія-кредитор місяцями мовчить і не заперечує проти дій свого представника, суди сприймають це як мовчазне схвалення. І потім уже пізно казати: «А в нього ордер був неправильний».
Справу розглянуто, крапку поставлено. Майно боржника продано, гроші пішли в ліквідаційну масу, а покупці отримали права вимоги. Чи були реальні порушення – історія залишилася непідтвердженою. А от урок для всіх, хто працює з банкрутством, цілком очевидний: хочете скасувати торги – готуйте не просто докази формальних недоліків, а повноцінне обґрунтування того, як ці недоліки вдарили по ціні.
