До суду щойно передали обвинувальний акт – уявіть собі документ, у якому слідчі зібрали всі докази і тепер вимагають від служителів Феміди поставити крапку. Йдеться про колишнього керівника одного із західних центрів, чия недбалість обійшлася державі в суму, еквівалентну вартості нового кросовера. І це вже третя кримінальна історія за участю тієї самої людини.
У 2023 році центр отримав гроші з держбюджету на закупівлю транспорту – потреби військових ніхто не відкладав у довгий ящик. Замовили 16 повнопривідних пікапів, заплатили за них понад 14 мільйонів гривень. Машини справді отримали, жодної фіктивної оборудки з «повітрям» не було. Проблема сховалася глибше – в бухгалтерських рядках, які посадовець просто не перевірив.
Коли формувалася вартість кожного авто, туди, окрім ціни самого заліза, заклали ще й додаткові витрати: податки, заробітні плати працівників, транспортування. Закон це дозволяє, але є нюанс – посадовець зобов’язаний був пересвідчитися, чи всі ці цифри обґрунтовані. Чи не завищили десь логістику, чи не порахували зарплату за ті дні, яких не було. Перевірити склад ціни – це не просто формальність, а прямий обов’язок. Він цього не зробив. Як результат – держава переплатила майже 900 тисяч гривень. І це лише одна стаття збитків, а загалом слідство говорить про суму близько одного мільйона.
Чому це стало можливим? Уявіть, що ви купуєте собі вживаний автомобіль. Ви ж не просто дивитеся на фінальну цифру в договорі – гортаєте калькуляцію, порівнюєте з ринком, питаєте, за що саме бере комісію продавець. А тут ішлося не про особисті заощадження, а про бюджетні кошти. Коли підписуєш платіжки на 14 мільйонів, варто було б зазирнути в кожну комірку кошторису.
Обвинувальний акт кваліфікує цю історію за частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України – недбале ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки в умовах воєнного стану. Звичайна службова недбалість карається і в мирний час, але коли країна у стані війни, відповідальність зростає. Бо кожна втрачена гривня – це менше ресурсів для армії. Саме тому санкція тут сувора: від 5 до 8 років позбавлення волі. Без альтернатив, без штрафів.
Крім самого обвинувального акта, є ще один важливий процесуальний момент. Суд за клопотанням слідства наклав арешт на майно та банківські рахунки обвинуваченого. Це стандартна процедура, коли йдеться про відшкодування збитків. Держава каже: якщо винен – поверни гроші, і щоб гарантувати це, ми заморожуємо твої активи. Практика показує, що навіть у разі умовного терміну суд майже завжди зобов’язує компенсувати завдану шкоду. Тож 900 тисяч (або близько того) можуть «списатися» з особистих статків посадовця, незалежно від вироку.
До речі, це вже третє провадження щодо нього. Раніше до суду пішли матеріали за фактом побиття підлеглого – так, схоже, стосунки в колективі були напружені – і за недостовірне декларування. А ще була окрема справа про перешкоджання діяльності ЗСУ. Тож людина, м’яко кажучи, не вперше опиняється по той бік закону.
Коли читаєш такі новини, може здатися, що обвинувальний акт – це вже майже вирок. Насправді ж ні. Це лише старт судового процесу. Сторона захисту матиме змогу подавати свої докази, заперечувати, доводити, що посадова особа діяла в межах допустимого ризику чи взагалі не мала реальної можливості перевірити ті цифри. Зрештою, суд оцінюватиме не лише наявність збитків, а й причинний зв’язок між бездіяльністю та наслідками.
Якщо абстрагуватися від конкретної справи, то ця історія чудово показує, наскільки тонкою буває межа між «не заліз у деталі» та «вчинив злочин». Посадовець, імовірно, просто підписав те, що поклали на стіл. А тепер йому загрожує до восьми років. Іронія в тому, що пікапи таки поїхали виконувати завдання, але юридично це не рятує. Бо злочин у цій справі – не відсутність машин, а переплата за них.
Для тих, хто працює з бюджетними закупівлями, обвинувальний акт у такій справі – наочний урок. Перевіряти склад ціни потрібно не «по можливості», а як аксіому. Інакше колишній керівник ризикує стати тим, кого згадують у розмовах про кримінальну недбалість в армійському господарстві.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Рівненська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону. Саме її представники підтримуватимуть обвинувачення в суді. Чи вийде у них довести, що недбальство було саме злочинним, а не просто кадровою помилкою, – побачимо вже незабаром.
Тепер справа повністю на боці Феміди. Матеріали зібрано, збитки підраховано, рахунки заморожено. Залишилося тільки дочекатися, яку оцінку дасть суд тому, що один підпис без перевірки вартував державі майже мільйона.
