Кошти з ознаками шахрайства, які раптом з’являються на рахунку ФОП, – це не просто неприємний сюрприз, а податковий ребус із неочевидними правилами. ДПС (Державна податкова служба) в індивідуальній податковій консультації від 15.09.2026 р. №5475/ІПК/16-31-24-04-07 розтлумачила, коли такі надходження стають доходом єдинника, а коли їх можна не враховувати. Розберімо алгоритм дій крок за кроком.
Уявіть типову картину. Підприємець на спрощеній системі, третя група, ставка 5%, відкриває онлайн-банкінг і бачить суму, якої не чекав. Ні договорів, ні актів, ні накладних під неї немає. Зате є дзвінки з вимогою пройти верифікацію. Перша думка – хтось заводить гроші на мій рахунок, щоб потім використати його в шахрайській схемі.
Фізична особа зазвичай діє інтуїтивно: пише в банк відмову від коштів, просить повернути їх відправнику, звертається до кіберполіції, ставить Freeze у бюро кредитних історій. А от у ФОП виникає цілком слушне питання: чи стають ці гроші доходом і чи потрібно платити з них єдиний податок?
Що каже ПКУ про помилкові надходження
Почнімо з базового. Доходом єдинника вважаються кошти, які він отримав протягом звітного періоду в грошовій формі – готівковій або безготівковій (п. 292.1 ПКУ, тобто Податкового кодексу України). У кодексі є і короткий перелік того, що до доходу не потрапляє: відсотки, дивіденди, роялті, страхові виплати, бюджетні гранти, дохід від продажу власного майна. Помилкових або несанкціонованих зарахувань у цьому списку немає.
Дата виникнення доходу – день, коли гроші фізично надійшли на рахунок (п. 292.6 ПКУ). Не тоді, коли ви визнали їх своїми. І не тоді, коли сторони підписали акт. Саме коли банк їх зарахував.
Утім, для помилкових зарахувань податківці роблять виняток. Логіка проста: ці гроші доведеться повертати, отже вони не ваші. Працює виняток лише залежно від дати повернення:
- Зарахування й повернення відбулися в одному звітному періоді – кошти до доходу єдинника не включають.
- Повернення переїхало в наступний звітний період – у періоді отримання доведеться визнати дохід.
Підхід не новий, ДПС тримається його давно. І схоже, що саме цей підхід застосовано до випадків, коли кошти з ознаками шахрайства опиняються на рахунку, адже такі суми ФОПу не належать.
Позиція податківців звучить прямо: якщо гроші зайшли у 2026 році, а банк зможе повернути їх лише у 2027-му, вони стають доходом 2026 року і мають бути відображені в декларації платника єдиного податку третьої групи.
А як щодо річного ліміту доходу
Тут ховається нюанс, якого в коментованій консультації немає. В іншій ІПК – від 30.01.2026 р. №602/ІПК/99-00-04-03-03 – ДПС нагадала: суми, що надійшли на бізнес-рахунок, зокрема внаслідок шахрайських дій, враховуються не лише в доході, а й під час визначення річного ліміту. Якщо кошти не повернути до кінця року отримання, їх доведеться брати до уваги при контролі за обсягом доходу.
Для ФОП третьої групи це критично. Перевищення ліміту означає перехід на загальну систему оподаткування, а там і ПДВ, і податок на прибуток, і зовсім інший рівень звітності.
Чи можна зменшити дохід у періоді повернення
Так, ДПС такий варіант допускає. Але виключно тоді, коли гроші реально повернулися. У періоді повернення підприємець має право подати уточнюючу декларацію або показати коригування у складі чергової звітної.
Простими словами: спочатку сума йде в дохід, а потім, коли банк її поверне, ви її мінусуєте. Якщо зменшити базу заздалегідь, на перевірці будуть питання, а доводити доведеться вже не логікою, а паперами.
Які документи доводять, що гроші чужі
Коли кошти з ознаками шахрайства потрапили на рахунок, доказова база виглядає так:
- заява до банку про відмову від коштів і про шахрайські дії;
- заява до кіберполіції;
- платіжна інструкція про повернення коштів на рахунок, з якого вони надійшли.
Але є умова, яку легко проґавити. У роз’ясненні, опублікованому в ЗІР (Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс), податківці підкреслюють: якщо зарахування й повернення відбулися в одному звітному періоді й є письмове пояснення надавача платіжних послуг про помилкове зарахування, кошти до доходу не включають.
Якщо ж повернення відбулося в наступному періоді, платник єдиного податку враховує ці суми в доході, а перерахунок у періоді повернення робить лише за наявності документів, що підтверджують помилковість зарахування. Серед них – усе те саме письмове пояснення банку.
Виходить, ваша заява до банку, звернення до кіберполіції та платіжна інструкція – важливі докази шахрайства. Проте самі по собі вони не замінюють офіційне підтвердження від банку. Поки гроші лежать на рахунку або заморожені, з погляду ПКУ це формально ваш дохід.
Практичний алгоритм дій
- Реагуйте негайно. Що швидше ви подасте до банку заяву про повернення коштів (чарджбек або реверс) і заблокуєте рахунок, то сильнішою буде позиція. Паралельно – заява до кіберполіції. Це не формальність, а майбутні підтверджуючі документи.
- Не використовуйте ці гроші. Жодних розрахунків, жодних переказів. Інакше легко перетворитися на мимовільного учасника схеми, так званого дропа, а це вже кримінальні ризики.
- Вимогайте від банку письмове підтвердження характеру операції. Підійде офіційна довідка про несанкціоноване зарахування та статус коштів: заблоковано, на спецрахунку, у процесі повернення.
- Якщо повернення затягнулося, декларуйте. Навіть коли ви впевнені, що гроші чужі, до кінця звітного періоду їх доведеться показати як оподатковуваний дохід. У періоді повернення суму зменшите коригуванням.
- Фіксуйте кожен крок. Скріншоти зарахування, записи дзвінків, заяви, відповіді банку, матеріали кіберполіції – усе це стане в пригоді.
- Стежте за календарем. Якщо банк тягне з поверненням через звітний рік, заздалегідь готуйтеся до уточнюючої декларації.
Коли банк тягне з поверненням через рік
Кошти з ознаками шахрайства рідко повертаються швидко: банк перевіряє операцію, запитує документи, іноді чекає на відповідь від банку-відправника. Тому реальна стратегія така: збирати папери з першого дня, вимагати від банку офіційне пояснення про помилковість операції та паралельно рахувати потенційний дохід для декларації.
Якщо повернення зсунеться на 2027 рік, у 2026-му доведеться показати суму як дохід, а потім зменшити базу на підставі факту повернення. Визнавати чуже своїм хоч і тимчасово – неприємно. Але саме такий механізм сьогодні пропонує ДПС, і краще грати за цими правилами, ніж потім сперечатися з перевіркою.
