Поширення інформації, що вводить в оману, – це не просто юридичний термін із підручників. Це реальний ризик для бізнесу, який у 2025 році коштував одному державному підприємству понад 170 тисяч гривень штрафу. Історія про косметичний засіб «Ротокан», який обіцяв лікувальний ефект, але не був зареєстрований як ліки, дійшла до Верховного Суду. І тепер це важливий прецедент для всіх, хто виробляє або продає косметику в Україні.
Давайте розберемося, що сталося.
Що не так із «Ротоканом»?
Державне підприємство – виробник косметики – випустило на ринок засіб під назвою «Ротокан». Рідина у флаконах по 50 мл. На упаковці та етикетці виробник зазначив доволі серйозні рекомендації: засіб пропонувався «при запальних захворюваннях слизової оболонки порожнини рота (афтозний та інші стоматити, виразково-некротичний гінгівостоматит)». Окремо обіцяли, що компоненти сприяють зміцненню ясен та швидкому загоєнню ранок.
Звучить переконливо, чи не так? Проблема в тому, що засіб був зареєстрований саме як косметичний. Не як лікарський.
Антимонопольний комітет України зацікавився цією продукцією після звернення іншого виробника – АТ «Лубнифарм», яке з 2001 року випускає лікарський засіб із такою ж назвою. Саме цей заявник і виявив косметичний аналог в інтернеті та придбав його для підтвердження.
Розслідування АМК: що з’ясували
АМК провів розслідування, і картина склалася не на користь виробника косметики. Ось ключові факти.
Міністерство охорони здоров’я України надало чітку відповідь: у зазначених властивостях косметичного засобу простежується фармакологічна дія. А продукція з фармакологічними, імунологічними або метаболічними властивостями підпадає під дію Закону України «Про лікарські засоби» і має бути внесена до Державного реєстру лікарських засобів. «Ротокан» від держпідприємства у цьому реєстрі відсутній.
Другий момент: виробник не надав жодних клінічних досліджень, які б підтверджували заявлені властивості саме цього косметичного засобу – з урахуванням його конкретного складу і формули. Посилання на наукові публікації про користь ромашки, деревію та календули АМК не переконали. Загальна інформація про рослинні компоненти не доводить, що конкретний косметичний продукт має лікувальний ефект.
І, мабуть, найпоказовіше: АМК провів опитування споживачів. Результати вражають. 89% респондентів сказали, що інформація на упаковці може вплинути на їхнє рішення про купівлю. А 72% взагалі сприйняли зазначені властивості як характеристику лікарського засобу – хоча формально перед ними була косметика.
Косметичний засіб виробляли з вересня по жовтень 2023 року, продавали – з жовтня по грудень того ж року. 29 травня 2025 року АМК ухвалив рішення № 227-р: визнати дії підприємства порушенням, накласти штраф у розмірі 172 250 грн і зобов’язати припинити поширення неправдивих відомостей на упаковці.
Чому це порушення: стаття 15-1
Кваліфікація дій виробника базується на статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Саме вона дає визначення того, що таке поширення інформації, що вводить в оману.
Якщо коротко: це коли суб’єкт господарювання повідомляє споживачам неповні, неточні або неправдиві відомості – зокрема через нечіткі формулювання чи замовчування фактів – і це впливає або може вплинути на їхнє рішення про купівлю. Для встановлення порушення не обов’язково, щоб хтось реально постраждав. Достатньо самого факту поширення таких відомостей і ймовірності впливу на вибір споживача. Верховний Суд неодноразово підтверджував цю позицію у своїх постановах.
Крім того, поширення інформації, що вводить в оману, має відбуватися в умовах конкуренції. У цій справі конкуренція була очевидною: АТ «Лубнифарм» та інші компанії роками виробляли лікарські засоби зі схожими діючими речовинами, проходили реєстрацію, випробування. А тут з’являється косметичний засіб, який обіцяє майже те саме, але без жодних клінічних досліджень.
Що вирішили суди
Підприємство подало позов до Господарського суду міста Києва – просило визнати рішення АМК недійсним. Аргументи зводилися до того, що на етикетці були описані властивості окремих природних компонентів (ромашки, календули, деревію), а не самого засобу. Мовляв, ми просто розповіли споживачам, чим корисні інгредієнти.
Суд першої інстанції в листопаді 2025 року відмовив у задоволенні позову. Ключовий момент: на етикетці перед переліком властивостей стояв заголовок «Рекомендації щодо застосування» і назва засобу «Ротокан». Тож споживач бачив не опис користі трави ромашки взагалі, а конкретні рекомендації для конкретного продукту.
Північний апеляційний господарський суд у січні 2026 року залишив це рішення без змін. І нарешті, 16 квітня 2026 року Верховний Суд поставив крапку – касаційну скаргу підприємства залишено без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд у справі № 910/9006/25 розглянув доволі цікаве питання: чи можна вважати поширенням інформації, що вводить в оману, опис властивостей окремих природних компонентів косметичного засобу без прямого ствердження, що сам засіб має ці властивості?
Суд відповів: так, можна. І ось чому. На етикетці була вказана назва «Ротокан», а одразу після неї – рекомендації щодо застосування. Для звичайного споживача це виглядає як опис властивостей продукту, а не абстрактна довідка про трави. До того ж 72% опитаних сприйняли цю інформацію саме як характеристику лікарського засобу. Жодної «абстрактної можливості оманливого тлумачення» тут немає – це цілком конкретний і підтверджений ефект.
Суд також звернув увагу, що в самій позовній заяві підприємство визнало: назва «Ротокан» не відповідала призначенню продукту та могла вводити споживачів в оману. Після цього виробник добровільно змінив назву на «Роттокан» і припинив випуск спірної продукції. Деталь красномовна.
Окремо Верховний Суд наголосив: штраф за статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» накладається незалежно від того, чи настали реальні негативні наслідки для конкурентів. Достатньо самого факту дій, які можуть вплинути на вибір споживача.
Чому ця справа важлива для бізнесу
Косметичний ринок в Україні конкурентний, і спокуса виділитися за рахунок «лікувальних» обіцянок – велика. Але межа між косметикою та ліками охороняється законом. Якщо продукт обіцяє фармакологічну дію – він має бути зареєстрований як лікарський засіб і пройти відповідні випробування. Якщо ні – інформація на упаковці не повинна створювати враження, що перед споживачем ліки.
Крім того, опитування споживачів – це реальний інструмент, яким АМК користується для доказування введення в оману. І суди беруть ці докази до уваги. Тож навіть якщо виробник щиро вважає, що просто «інформує про властивості компонентів», вирішальним буде те, як цю інформацію сприймає звичайний покупець.
І ще один момент. Штраф у 172 250 гривень – це лише вершина айсберга. Репутаційні втрати, судові витрати, зміна упаковки та назви продукту – все це теж має свою ціну. А тепер ще й з’явилося судове рішення, на яке посилатимуться в аналогічних справах.
Тож наступного разу, коли виробник косметики писатиме текст для етикетки, йому варто перечитати його очима споживача. А ще краще – очима Антимонопольного комітету.
