Ліміт відповідальності страховика – це та межа, більше якої страхова компанія не заплатить, хоч би якою була шкода. Здавалося б, усе просто: є поліс, у ньому чітко вказана страхова сума, і жодних сюрпризів. Але коли у ДТП гине людина, а за відшкодуванням звертаються одразу кілька родичів, усе стає значно заплутанішим. Саме таку ситуацію розбирав Верховний Суд у справі № 444/4962/24 – і його висновки можуть здивувати.
Що сталося: п’яний водій, втеча з місця ДТП і смерть мотоцикліста
Третього вересня 2024 року близько 19-ї години водій автомобіля «MERCEDES-BENZ 508» рухався автодорогою «Жовква-Кам’янка-Бузька» неподалік села Малі Передримихи на Львівщині. За кермом він перебував у стані алкогольного сп’яніння – прилад показав 1,8 проміле.
На нерегульованому перехресті водій почав повертати ліворуч на другорядну дорогу. При цьому він не пропустив мотоцикл «Suzuki Boulevard», який їхав головною дорогою в зустрічному напрямку прямо через перехрестя. Сталося зіткнення.
І ось тут важливий момент: після удару водій автівки не залишився на місці, не викликав швидку, не спробував допомогти. Він просто втік. Мотоцикліст залишився лежати на дорозі у безпорадному стані. Отримані травми виявилися несумісними з життям – потерпілий помер.
Суд першої інстанції визнав водія винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 135 (залишення в небезпеці) та ч. 3 ст. 286-1 (порушення правил безпеки дорожнього руху у стані сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого). Остаточне покарання – 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 10 років.
Цивільні позови: скільки і кому присудили суди
Після загибелі мотоцикліста його мати та малолітній син (в інтересах якого діяла законна представниця) подали цивільні позови. Відповідачами виступили двоє: сам засуджений водій і ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», де було застраховано цивільно-правову відповідальність власника автівки.
Яворівський районний суд Львівської області у вироку від 7 квітня 2025 року частково задовольнив позови. Із засудженого стягнули по 500 000 грн моральної шкоди на користь кожної з потерпілих. А ось зі страхової компанії суд постановив стягнути:
- на користь матері загиблого – 48 000 грн моральної шкоди та 12 899,80 грн витрат на поховання;
- на користь дитини (в особі законної представниці) – 32 000 грн моральної шкоди та 288 000 грн матеріальної шкоди, пов’язаної з втратою годувальника.
Якщо скласти всі ці суми, виходить 380 899,80 грн. І ось тут криється проблема, через яку справа й дійшла до касації.
У чому суть спору: скільки потерпілих насправді
Річ у тім, що в страховому полісі № ЕР-216979624 чітко зазначено: страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю, становить 320 000 грн. Це і є той самий ліміт відповідальності страховика – межа, більше якої компанія платити не зобов’язана.
Страхова компанія подала апеляційну скаргу. Її представник наполягав: суд безпідставно перевищив ліміт у 320 000 грн, стягнувши майже 381 000 грн. На думку страховика, ліміт має застосовуватися щодо одного потерпілого – тобто щодо загиблого мотоцикліста. А мати й дитина – це не окремі потерпілі в розумінні страхового закону, а особи, які лише реалізують право на отримання виплат через смерть потерпілого.
Львівський апеляційний суд 18 листопада 2025 року залишив скаргу без задоволення. В ухвалі зазначили, що стягнення проведено «у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі». Іншими словами, апеляція вирішила, що ліміт у 320 000 грн діє окремо для кожного позивача – для матері свій, для дитини свій.
Але чи справді це так?
Що сказав Верховний Суд: позиція, яка змінює практику
Верховний Суд у постанові від 8 квітня 2026 року дійшов протилежного висновку. Колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду визнала, що апеляційний суд припустився істотного порушення.
Ключовий аргумент Верховного Суду спирається на Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV. У статті 27.5 цього закону чітко сказано: загальний розмір усіх страхових відшкодувань за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Хто ж ця «одна особа» у випадку смерті? Верховний Суд пояснив: потерпілим у значенні страхового закону є саме загиблий, а не його родичі. Мати й дитина – це особи, які мають право на отримання відшкодування у зв’язку зі смертю потерпілого. Але вони не стають від цього окремими «потерпілими» з окремими лімітами.
Іншими словами, ліміт відповідальності страховика у 320 000 грн – це загальна сума, яку страхова компанія зобов’язана виплатити всім, хто має право на відшкодування через смерть однієї людини. Незалежно від того, скільки родичів звернулися за виплатою – двоє, троє чи п’ятеро.
Такий підхід, до речі, уже не новий для Верховного Суду. Аналогічну позицію він висловлював у постановах від 4 липня 2024 року (справа № 519/1079/21) та від 5 березня 2025 року (справа № 214/3305/23). Тож можна говорити про усталену практику.
Що далі: новий розгляд і запобіжний захід
Верховний Суд скасував ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року в частині вирішення цивільних позовів до страхової компанії. Справу направили на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час повторного розгляду апеляційному суду доведеться перерахувати суми. З огляду на позицію Верховного Суду, загальний розмір стягнення з ПрАТ «СК «Еталон» не зможе перевищити 320 000 грн. Це означає, що хтось із позивачів – мати чи дитина – отримає менше, ніж присудив суд першої інстанції. А різницю, ймовірно, доведеться стягувати безпосередньо із засудженого водія.
Окремо Верховний Суд обрав обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів – до 6 червня 2026 року включно. Підстава – ризик того, що обвинувачений може спробувати переховуватися від суду. Враховуючи, що йдеться про тяжкий злочин і реальний строк ув’язнення, такий ризик цілком обґрунтований.
Практичний урок із цієї справи досить простий. Страхова сума на одного потерпілого – це справді жорсткий ліміт. Родичам загиблого варто розуміти: якщо їх кілька, загальна виплата від страховика все одно не перевищить зазначеної в полісі суми. Усе, що понад неї – це вже зона відповідальності самого винуватця ДТП. І тут усе залежить від того, чи є в нього майно та доходи, з яких можна буде стягнути решту.
