Уявіть ситуацію: людина ще у 2002 році була визнана військово-лікарською комісією непридатною до служби і виключена з військового обліку. А через 24 роки її раптом із застосуванням сили доставляють у ТЦК, визнають здоровим і призивають на службу. Саме така історія стала предметом розгляду у справі № 140/6432/26, яку Волинський окружний адміністративний суд розглянув 08 жовтня 2026 року.
Давайте розберемося, як таке взагалі стало можливим і чому суд став на бік позивача.
Що сталося насправді
Ще у січні 2002 року чоловік, який проходив строкову службу, був оглянутий військово-лікарською комісією. Тоді на підставі статті 59б графи ІІ Розкладу хвороб його визнали непридатним до військової служби зі зняттям з обліку. Свідоцтво про хворобу №33 від 29 січня 2002 року затвердила 14 військово-лікарська комісія.
Після цього чоловіка звільнили зі строкової служби. А у 2021 році запис про виключення з військового обліку внесли до його військового квитка та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Навіть у системі «Резерв+» станом на липень 2024 року значилося: «виключений з військового обліку, підстава – непридатний».
І ось 03 березня 2026 року людину примусово доставляють до приміщення відповідного ТЦК. Там її повторно оглядає військово-лікарська комісія, яка раптом визнає її придатною до служби. Того ж дня виходить наказ про призов, і чоловік опиняється у військовій частині.
Ключове питання: чим відрізняється «зняття» від «виключення»
Тут важливий момент, який часто плутають навіть у ТЦК. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» розділяє два поняття – «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку».
Якщо людину зняли з обліку, вона зберігає статус військовозобов’язаного і може бути повторно взята на облік. А от виключення з обліку означає повну втрату статусу військовозобов’язаного. Таку людину держава офіційно визнала нездатною до військової служби і звільнила від виконання військового обов’язку.
Суд прямо послався на позицію Верховного Суду у справі №280/2880/24 від 21 травня 2025 року. Там чітко сказано: виключені з обліку втрачають статус військовозобов’язаного, а зняті – продовжують у ньому перебувати.
У нашому випадку чоловіка саме виключили з обліку. Тобто він узагалі не підлягав призову під час мобілізації, оскільки не був військовозобов’язаним.
Що казав ТЦК і чому це не спрацювало
Територіальний центр комплектування намагався виправдатися кількома аргументами. Перший – нібито рішення про непридатність не було затверджене Регіональною військово-лікарською комісією, як того вимагає сучасне законодавство.
Але тут є нюанс. Вимога про обов’язкове затвердження постанов ВЛК з’явилася лише з наказом Міністерства оборони України від 18 серпня 2023 року. А огляд чоловіка відбувся у 2002 році, коли діяло зовсім інше Положення про військово-лікарську експертизу. Тоді постанова ВЛК була належно затверджена 14 військово-лікарською комісією.
Суд нагадав про статтю 58 Конституції України: закони, що погіршують становище особи, не мають зворотної дії в часі. Не можна вимагати від людини дотримання процедур, яких не існувало на момент її огляду.
Другий аргумент – у реєстрі «Оберіг» нібито немає інформації про непридатність. Але й це не допомогло. Суд зауважив: якщо ТЦК отримує інформацію про виключення особи з обліку за станом здоров’я, він зобов’язаний її перевірити, а не ігнорувати.
Крім того, за пунктом 3.3 Положення про військово-лікарську експертизу, людина, яку раніше визнали непридатною, може проходити повторний огляд лише після обов’язкового обстеження у спеціалізованих закладах охорони здоров’я. Жодних доказів такого обстеження або електронних направлень в ЕСОЗ суду не надали. Так само не було жодних доказів, що старе свідоцтво про хворобу переглядали чи скасовували.
Цікава деталь про «обмежено придатних»
Суд звернув увагу ще на одну річ. Закон №3621-IX зобов’язав громадян, визнаних обмежено придатними, пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року. Але це стосується саме обмежено придатних. Для тих, кого визнали повністю непридатними, жодного обов’язку проходити повторний огляд законодавець не встановив.
Тобто чоловік узагалі не був зобов’язаний знову йти на ВЛК. А його повторний огляд провели без жодних правових підстав.
Чому наказ про зарахування теж скасували
Окремої уваги заслуговує доля наказу командира військової частини про зарахування чоловіка до особового складу. Військова частина у відзиві пояснювала: ми ж просто виконали наказ ТЦК, який був чинним на той момент.
Формально це правда. Але суд застосував так звану доктрину «плодів отруєного дерева». Якщо первинний наказ про призов є протиправним, то всі похідні від нього рішення теж не можуть бути законними.
Тобто незаконний призов «отруїв» усе подальше. І навіть формально бездоганна поведінка командира військової частини не рятує наказ про зарахування, адже він породжений протиправним рішенням ТЦК.
Що вирішив суд
Позов задовольнили частково. Суд визнав протиправними дії щодо взяття чоловіка на військовий облік, скасував наказ про призов і наказ про зарахування до особового складу. Військову частину зобов’язали виключити позивача зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Натомість вимогу про негайне внесення відомостей до реєстру «Оберіг» суд визнав передчасною. Логіка така: спочатку військова частина має виключити людину зі списків і направити її облікові документи до відповідного ТЦК, і лише після цього можна вносити зміни до реєстру.
Також з кожного відповідача стягнули судові витрати в сумі 1064,96 грн.
Ця справа № 140/6432/26 показує: навіть у період воєнного стану, коли питання мобілізації стоїть гостро, це не виправдовує порушення процедур. Якщо людину один раз офіційно виключили з військового обліку, це рішення не можна просто проігнорувати. Мобілізація непридатного до військової служби, визнаного таким ще багато років тому, є грубим порушенням, і держава має нести відповідальність за помилки своїх органів, а не перекладати їх наслідки на плечі громадян.
