Уявіть: відкриваєте «Резерв+», а там – позначка про внесення до Реєстру відомостей про порушення військового обліку та звернення ТЦК до Нацполіції. Жодних повісток ви не отримували, до адміністративної відповідальності вас не притягували. І тим не менш – статус порушника вже красується у вашому електронному кабінеті. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №280/8011/26, і суд став на його бік.
Давайте розберемося, чому дії територіального центру комплектування визнали протиправними і що робити, якщо ви потрапили в подібну історію.
Звідки береться інформація про порушення
У застосунку «Резерв+» позивач побачив відмітку про те, що ТЦК звернувся до Нацполіції. Причина: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення – 31 січня 2026 року. На адвокатський запит представника відповідач повідомив: підставою стало неприбуття 19 січня 2026 року за повісткою №6174485.
При цьому позивач стверджував, що жодної повістки не отримував. Більше того – він мав діючу відстрочку від призову на підставі пункту 2 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа з інвалідністю.
Але головне навіть не це. ТЦК сам визнав: оскільки громадянин не прибув і не був доставлений працівниками поліції, протокол про адміністративне правопорушення на нього не складався. Тобто жодного рішення про притягнення до відповідальності не існувало. І ось тут криється ключовий юридичний нюанс.
Що каже закон про дані в Реєстрі
Правові засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII.
Згідно з пунктом 20-1 частини 1 статті 7 цього Закону, до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зверніть увагу: закон вимагає наявності факту притягнення до відповідальності – тобто дати, номера та короткого змісту протоколу або постанови.
Саме на цьому й базував свою позицію суд. Якщо протокол не складався, постанова не виносилася – то й підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення військового обліку просто не існує. Це пряме порушення статті 7 Закону №1951-VIII.
А що зі зверненням до поліції
Окрема історія – направлення звернення до Нацполіції для адміністративного затримання та доставлення. Тут варто згадати Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487.
Пункт 56 Порядку №1487 передбачає, що Нацполіція здійснює адміністративне затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП. А пункт 79 дозволяє ТЦК звертатися до поліції для доставлення порушників – саме з метою складення протоколу.
Але тут важливий момент. Стаття 258 КУпАП встановлює: в особливий період протокол за статтями 210 та 210-1 КУпАП не складається, якщо особа не з’явилася без поважних причин, будучи належним чином повідомленою про виклик, і за наявності підтвердних документів про отримання виклику.
Коротше кажучи, якщо ТЦК має докази належного вручення повістки, він може винести постанову без складання протоколу і без участі особи. А от доставлення поліцією потрібне лише тоді, коли скласти протокол на місці неможливо, а складання протоколу є обов’язковим. У цій справі суд дійшов висновку: оскільки в особливий період протокол взагалі не потрібен (достатньо постанови), то й звернення до Нацполіції для доставлення було позбавлене сенсу.
Чому суд задовольнив позов повністю
Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення військового обліку та зобов’язав:
- виключити ці відомості з Реєстру;
- повідомити Нацполіцію про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення.
Логіка рішення прозора. Раз протокол не складався і постанова про притягнення до відповідальності не виносилася – немає юридичного факту, який можна було б вносити до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
При цьому суд наголосив: він не оцінює, чи був у діях позивача склад адміністративного правопорушення. Це питання залишається в компетенції самого ТЦК. Предметом судового розгляду була виключно законність внесення відомостей до Реєстру без належних на те підстав.
Крім того, із позивача на користь держави стягнули судовий збір – а точніше, з бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача: 1064,96 грн.
Що варто запам’ятати
Ключовий висновок із цієї справи простий, але важливий. Внесення до Реєстру відомостей про порушення військового обліку вимагає наявності завершеної процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Саме неявка за повісткою, навіть підтверджена документально, ще не робить людину «порушником» в юридичному сенсі – потрібна або постанова, або протокол. Без них будь-які позначки в «Резерв+» – це передчасне й протиправне втручання у ваші права.
І останнє: якщо ви опинилися в подібній ситуації – адвокатський запит до ТЦК здатен прояснити картину дуже швидко. Як показує справа №280/8011/26, іноді сам відповідач у відповіді на такий запит фактично підтверджує відсутність законних підстав для своїх же дій.
