Незаконне внесення даних до реєстру військовозобов’язаних – саме так слідство кваліфікує дії виконувача обов’язків начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на Дніпропетровщині. Про підозру офіцеру повідомили 23 жовтня. Про це інформує Державне бюро розслідувань України.
За версією слідства, посадовець вносив до системи Оберіг відомості про чоловіків, яких насправді не призвали на військову службу. Так він нібито штучно завищував показники мобілізації. Іншими словами, у звітності з’являлися люди, які не проходили призов, не підписували повісток і не прибували до військових частин. Але в електронному реєстрі вони раптом ставали мобілізованими.
Розслідування ведеться в межах спеціальної операції Чесний призов. Вона спрямована на виявлення порушень у сфері мобілізації та військового обліку. Тут важливий момент: йдеться не про рядового працівника, а про виконувача обов’язків начальника районного ТЦК та СП. Тобто про особу, яка має доступ до реєстру й може змінювати дані.
Що саме інкримінують?
Слідство вважає, що офіцер вносив недостовірні відомості. Ймовірно, це робилося для покращення звітних показників. Уявіть: район має план мобілізації. Звітність перевіряють, порівнюють цифри. Якщо фактично призваних менше, ніж потрібно, у керівництва виникають питання. А якщо в реєстрі з’являються додаткові військовозобов’язані – картина стає іншою.
Але це лише версія слідства. Остаточні висновки робитиме суд. Підозра – це ще не вирок. Проте сам факт розслідування показує, наскільки чутливою є тема обліку.
Як має працювати реєстр насправді?
Дані до Оберіг потрапляють не самі по собі. Їх вносять працівники ТЦК та СП на підставі конкретних документів. Це можуть бути повістки, результати військово-лікарської комісії, накази про призов, особові справи. Якщо людину не викликали, не оглядали і не зараховували до військової частини, запис про мобілізацію не має з’являтися.
Тому будь-яка зміна в реєстрі без реальної підстави виглядає підозріло. Особливо коли це робить керівник, який відповідає за достовірність обліку. Незаконне внесення даних до реєстру військовозобов’язаних може мати різну кваліфікацію. Залежно від обставин, це можуть бути службове підроблення, зловживання службовим становищем або несанкціоноване втручання в інформаційні системи. Яку саме статтю інкримінують у цій справі, ГБР поки що не уточнює.
Чому це серйозно?
По-перше, реєстр Оберіг – це не просто база з іменами. Це державний інструмент, від якого залежить, хто отримає повістку, хто має статус військовозобов’язаного, хто вже служить. Якщо туди потрапляють неправдиві дані, страждають реальні люди.
Уявіть чоловіка, який ніколи не був у військкоматі. Він спокійно працює, займається справами. А потім дізнається, що в системі він нібито призваний. Це може створити проблеми з документами, виплатами, бронюванням, перетином кордону. І довести, що ти не той, за кого тебе вважає реєстр, буває непросто.
По-друге, такі дії підривають довіру до самої системи мобілізації. Якщо в реєстрі є мертві душі або фальшиві записи, то як планувати оборонні потреби? Як розуміти, скільки насправді людей призвано? Цифри перестають відображати реальність. А рішення ухвалюються на основі цифр.
По-третє, це питання відповідальності посадовців. Незаконне внесення даних до реєстру військовозобов’язаних – це не дрібна помилка. Це втручання в державний облік. І покарання тут може бути цілком реальним: від штрафів до обмеження або позбавлення волі. Усе залежить від того, як кваліфікують дії та які наслідки вони спричинили.
Що каже ГБР?
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру 23 жовтня. Справа розслідується в межах операції Чесний призов. Це не перший випадок, коли правоохоронці перевіряють роботу ТЦК та СП. У поле зору потрапляють і факти неправомірних дій з реєстром, і порушення процедур.
До речі, сама назва операції – Чесний призов – говорить про багато. Вона натякає, що проблема не в окремих помилках, а в системних ризиках. Десь дані вносять вручну, десь поспішають, десь виконують план за будь-яку ціну. І тоді межа між службовою необхідністю та злочином стає тонкою.
А що робити звичайним військовозобов’язаним?
Перевіряйте свої дані. Якщо маєте доступ до застосунку Резерв+ або інших сервісів, час від часу дивіться, що там записано. Побачили невідповідність – звертайтеся до ТЦК та СП, подавайте письмову заяву. Краще зробити це раніше, ніж тоді, коли неправдива інформація вже завадить.
Зберігайте документи. Повістки, довідки, витяги, відповіді на запити – усе це може стати доказом, якщо доведеться доводити свою правоту. Не ігноруйте офіційні листи. Якщо отримали дивне повідомлення – не відмахуйтеся, розбирайтеся.
І головне: не бійтеся ставити питання. Якщо вам кажуть, що ви вже мобілізовані, а ви цього не робили, вимагайте письмове підтвердження або виправлення даних. Державний реєстр не повинен працювати навпомацки.
Ця історія на Дніпропетровщині – нагадування, що цифри в реєстрі це не абстракція. За кожною з них стоїть конкретна людина, її права та обов’язки. І якщо хтось незаконно вносить дані до реєстру військовозобов’язаних, він має відповідати. Принаймні так передбачає закон. Слідство триває, а крапку згодом поставить суд.
