Коли слідчий суддя відмовляє у вашій скарзі, перше, що спадає на думку – подати апеляцію. Але чи завжди оскарження ухвали слідчого судді можливе? Нещодавня постанова Верховного Суду від 7 квітня 2026 року у справі №129/1324/25 дає чітку відповідь: якщо вам відмовили у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, апеляція гарантована. І байдуже, на яку статтю послався суддя у резолютивній частині.
Давайте розберемо цю історію детальніше, бо вона стосується ситуації, в яку може потрапити будь-хто.
Уявіть: ви стали свідком злочину або навіть потерпілим. Звертаєтеся до прокуратури із заявою, щоб відомості внесли до ЄРДР. А прокурор цього не робить – мовчить або відмовляє. Ви подаєте скаргу до слідчого судді, а той теж відмовляє. Йдете з апеляцією – а вам кажуть: «Ухвала оскарженню не підлягає». Знайома картина?
Саме так сталося з громадянином, якого в судових документах позначено як ОСОБА_6. Він поскаржився слідчому судді Гайсинського районного суду Вінницької області на бездіяльність заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури. Суть претензії – прокурор відмовився вносити відомості до ЄРДР, як того вимагає стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Слідчий суддя 21 серпня 2025 року в задоволенні скарги відмовив. А далі почалося найцікавіше.
Коли ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, Вінницький апеляційний суд 8 жовтня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження. Аргументація проста: мовляв, скаргу розглянуто за статтею 206 КПК, а ухвали, постановлені в такому порядку, згідно з частиною 4 статті 399 КПК, апеляційному оскарженню не підлягають.
Чесно кажучи, виглядало це так, ніби апеляційний суд прочитав лише останній абзац рішення слідчого судді – там, де той послався на статтю 206 КПК. А от мотивувальну частину, з якої чітко видно: скаржник просив не про щось абстрактне, а саме про внесення відомостей до ЄРДР за фактом злочину, – цю частину просто проігнорували.
І тут важливий момент. Оскарження ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, – тема, за якою Верховний Суд уже висловлювався раніше. Об’єднана палата Касаційного кримінального суду ще 15 лютого 2021 року у справі №133/3337/19 зробила однозначний висновок: такі ухвали підлягають апеляційному оскарженню. Це правило діє для всіх рішень, ухвалених після 17 червня 2020 року – дати, коли Конституційний Суд визнав неконституційними положення частини 3 статті 307 Кримінального процесуального кодексу України.
Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_6, підтвердив цю позицію. Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду зазначила: апеляційний суд припустився істотної помилки, коли обмежився аналізом лише резолютивної частини ухвали. Адже з мотивувальної частини абсолютно ясно випливало, що йдеться про невнесення відомостей до ЄРДР у порядку статті 214 КПК.
Іншими словами, суд не може ховатися за формальним посиланням на статтю 206 КПК, якщо по суті скаржник оскаржував бездіяльність прокурора щодо реєстрації кримінального правопорушення. Зміст звернення важливіший за те, яку статтю згадав слідчий суддя в останньому реченні.
Колегія суддів дійшла висновку: суддя-доповідач апеляційного суду допустив істотне порушення вимог Кримінального процесуального кодексу України, яке перешкодило ухвалити законне та обґрунтоване рішення. Ухвалу Вінницького апеляційного суду від 8 жовтня 2025 року скасовано, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.
Для всіх, хто стикається з подібною ситуацією, ключовий меседж такий: оскарження ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на невнесення відомостей до ЄРДР – це ваше законне право. Апеляційний суд зобов’язаний відкрити провадження і розглянути справу по суті, незалежно від того, на які статті послався слідчий суддя у своїй ухвалі.
Цікаво, що прокурор у судовому засіданні частково підтримав касаційну скаргу ОСОБА_6. Він погодився, що ухвалу апеляційного суду треба скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Рідкісний випадок, коли сторона обвинувачення визнає помилку суду і стає на бік скаржника.
Водночас Верховний Суд не розглядав доводи ОСОБА_6 щодо ухвали слідчого судді по суті. Це виходить за межі повноважень касаційної інстанції – відповідно до статті 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в межах касаційної скарги. Втручатися в оцінку рішень слідчого судді там, де апеляційний розгляд ще не відбувся, касація не може.
Ось що варто запам’ятати з цієї справи. По-перше, якщо прокурор не вносить відомості до ЄРДР, ви маєте право оскаржити цю бездіяльність до слідчого судді в порядку статей 303-308 КПК. По-друге, якщо слідчий суддя відмовляє – ви маєте повне право на оскарження ухвали слідчого судді в апеляції. По-третє, навіть якщо апеляційний суд формально відмовить у відкритті провадження, у вас є шанс домогтися справедливості через касацію.
Звісно, касаційне провадження – це довгий шлях. Але ця справа показує: варто боротися. Бо іноді суди буквально читають рішення «по діагоналі», звертаючи увагу лише на резолютивну частину. Якщо ви впевнені у своїй правоті, наполегливість може принести результат.
Так і сталося з ОСОБА_6: його касаційну скаргу задовольнили частково, ухвалу апеляційного суду скасували, а справу направили на новий розгляд. Тепер апеляційний суд муситиме розглянути його скаргу по суті, без формальних відмовок.
До речі, для тих, хто хоче краще зрозуміти механізм: стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України зобов’язує слідчого або прокурора невідкладно (але не пізніше 24 годин після подання заяви) внести відомості до ЄРДР. Якщо цього не зроблено, заявник може звернутися до слідчого судді зі скаргою. І саме ухвала, винесена за результатами розгляду такої скарги, підлягає оскарженню в апеляційному порядку – це оскарження ухвали слідчого судді Верховний Суд підтвердив як безумовне право заявника.
Апеляційному суду тепер доведеться не просто формально переглянути справу, а реально вникнути в суть скарги ОСОБА_6: чи справді прокурор безпідставно не вніс відомості до ЄРДР, чи слідчий суддя правильно оцінив обставини. Тобто відповісти на ті запитання, які залишилися без відповіді через передчасну відмову у відкритті провадження.
