Перевірки РРО, які ДПС проводила з початку 2026 року, дали вражаючий результат – понад 10 тисяч фактичних перевірок і майже 160 млн грн, що надійшли до бюджету. Схеми роботи в тіні виявились надзвичайно різноманітними: готівкові розрахунки без касового апарату, неоформлені працівники, алкоголь без акцизних марок, авто без документів про походження. Давайте розберемось, де саме «накрили» порушників і скільки це їм коштуватиме.
Пальне у Запоріжжі: мінус на виторгу плюс штраф на 600 тисяч
АЗС здається зручним місцем для роботи «у тіні» – великий потік готівки, постійний рух. Саме так і думали запорізькі підприємці, яких перевірили податківці. З’ясувалось, що продаж пального йшов за готівку без жодного застосування РРО (реєстратора розрахункових операцій, простіше кажучи – касового апарату) чи ПРРО (його програмного аналога).
Але це ще не все. Частину готівкової виручки просто ховали, а в фіскальних чеках були відсутні коди товарів згідно з УКТ ЗЕД – обов’язковий реквізит для ідентифікації продукції. Аналіз показав заниження обсягів виторгу протягом першого кварталу 2026 року – і це на тлі зростаючих цін на пальне, що робить приховування особливо очевидним. Очікувані штрафи – близько 600 тис. грн.
Будматеріали на Вінниччині: ні каси, ні трудового договору
На Вінниччині перевіряли ФОП (фізичну особу-підприємця), який торгує будівельними матеріалами. Ситуація там виявилась класичною: жодної зареєстрованої касової техніки, покупцям не видавали розрахункових документів. Тобто кожна угода фактично існувала лише в голові продавця, але не в офіційному обліку.
Порушення підтвердили контрольною закупівлею і перевіркою даних із системи обліку даних РРО (СОД РРО). Окремо виявили неоформленого працівника – людину, яка фактично працювала, але жодного трудового договору підписано не було. Штраф за торгівлю без РРО перевищив 100 тис. грн, а матеріали щодо найманця передали до Держпраці.
Автомобілі: Харківщина і Львівщина в зоні ризику
Торгівля авто – окрема «зона ризику», судячи з результатів перевірок РРО цього року.
На Харківщині перевіряли двох підприємців, які займаються пригоном і продажем автомобілів з Європи, США та України. Під час перевірки навіть придбали Mazda 3 та Ford Focus, щоб перевірити, як проходить розрахунок. Касовий апарат продавці не застосовували, а самі авто не значились в обліку. Додатково виявили трьох неоформлених працівників. Загальна сума штрафів – близько 1,5 млн грн.
На Львівщині картина виявилась ще гіршою. На майданчику стояли авто з цінниками і технічними характеристиками – все виглядало цілком легально. Але коли інспектори попросили документи про походження машин, банківські виписки і платіжні доручення, власник нічого надати не зміг. Очікувані штрафи – майже 18 млн грн. Це найбільша сума серед усіх описаних випадків.
Техніка Apple і алкоголь: Дніпропетровщина у двох епізодах
Два зовсім різних випадки, але регіон один.
Інтернет-магазин продавав техніку Apple та супутні товари. Здавалося б, онлайн-торгівля – прозора сфера. Але під час перевірки не знайшли ні нормального товарного обліку, ні документів про походження продукції. Як саме і звідки потрапляв товар – залишилось незрозумілим. Штрафи перевищать 1 млн грн.
Зовсім інша справа – продаж алкоголю. Тут продавали спиртне без РРО, без документів про походження, а головне – без акцизних марок установленого зразка. Акцизна марка – це спеціальна наклейка, яка підтверджує сплату акцизного збору і законність продукції. Її відсутність свідчить про можливий контрафакт – підроблений або незаконно ввезений товар. До перевірки залучили поліцію, яка вилучила алкоголь і склала протокол. Штраф – близько 140 тис. грн.
Страусина ферма і побутова техніка: Київщина і Черкащина
Навіть сімейний екопарк зі страусиною фермою на Київщині не оминули перевірники. Там надавали послуги і продавали товари за готівку – без жодних розрахункових документів і без проведення через РРО. Класика. Штрафи – близько 350 тис. грн.
На Черкащині підприємець, що торгував технічно складними побутовими товарами, продавав продукцію, якої офіційно «не існувало» – вона не була відображена в обліку товарних запасів. Кстати, «технічно складні побутові товари» – це окрема категорія в законодавстві, до якої належать, зокрема, телевізори, пральні машини, смартфони та подібна техніка. Підприємцю загрожує понад 1 млн грн штрафів.
Що за цим стоїть
Усі ці випадки об’єднує одне: бізнес свідомо або через недбалість уникав фіксації розрахунків, приховував товар і найманих людей. РРО – це не просто технічна вимога, а інструмент, який дозволяє державі бачити реальні обороти. Де немає касового апарату – там немає і прозорості.
160 мільйонів гривень лише за перші місяці 2026 року – це не абстрактна цифра. За нею стоять конкретні підприємці, які вирішили, що можна зекономити на чесності. Як бачимо, вийшло навпаки.
