Продаж арештованого майна на аукціоні – один із головних інструментів погашення боргів, стягнення за рішенням суду і поповнення бюджету. В Україні цим займається ДП «СЕТАМ» (OpenMarket) – платформа електронних торгів, що працює під управлінням Міністерства юстиції.
Але як взагалі формується ціна того, що виставляють на продаж? Хто вирішує, скільки коштує квартира боржника чи його автомобіль? І що відбувається, якщо лот так і не продали? – пояснює Мін’юст
Хто встановлює стартову ціну
Перш ніж арештоване майно потрапить на аукціон, його треба оцінити. Це ключовий крок, від якого залежить стартова ціна лота. Процес регулює Закон України «Про виконавче провадження» та Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції.
Вартість може визначатися кількома способами:
- суб’єктами оціночної діяльності – їх залучає державний або приватний виконавець, який веде провадження про стягнення боргу;
- за взаємною згодою сторін виконавчого провадження;
- виконавцем – за ринковими цінами;
- за рішенням суду.
Тут важливий момент: OpenMarket лише надає майданчик для торгів і сам ціни не встановлює. Платформа – це просто інструмент. Вся відповідальність за оцінку лежить на виконавці та оцінювачі.
Як оцінювач визначає вартість
Оцінювач працює за ринковим принципом. Він вивчає схожі пропозиції на ринку, оглядає об’єкт, фіксує його стан і ступінь зношеності. Якщо, наприклад, оцінюють автомобіль – враховується пробіг, рік випуску, наявність пошкоджень. Якщо нерухомість – локація, площа, технічний стан.
Звіт про оцінку діє 6 місяців з дня підписання. Якщо за цей час майно не виставили на торги або аукціон не відбувся – оцінку доведеться оновлювати. Це логічно: ринок рухається, і вартість, актуальна пів року тому, сьогодні може бути зовсім іншою.
Якщо боржник або стягувач вважають визначену ціну несправедливою – завищеною чи заниженою – вони мають право оскаржити результати оцінки в судовому порядку.
Що відбувається, якщо лот не продали
Буває, що на першому аукціоні покупець так і не знайшовся. У такому разі запускається механізм поетапного зниження ціни. Конкретні відсотки залежать від типу майна.
Для нерухомого та іпотечного майна:
- другий аукціон – мінус 15% від початкової ціни;
- третій аукціон – мінус 30% від початкової ціни.
Для рухомого майна умови жорсткіші:
- другий аукціон – мінус 25% від початкової ціни;
- третій аукціон – мінус 50% від початкової ціни.
Якщо ціну вже знижували, це буде видно в картці лота – там з’явиться відповідна позначка про уцінку. Тобто покупець одразу розуміє, що бачить перед собою.
Голландський аукціон: коли ціна падає прямо під час торгів
Окрім звичайних торгів, арештоване майно на OpenMarket може продаватися через так званий «голландський аукціон», або редукціон. Це окремий формат, де все влаштовано навпаки: ціна не зростає від ставок учасників, а автоматично знижується – крок за кроком – від стартової до граничної, встановленої продавцем.
Учасник, який хоче купити лот, просто зупиняє це зниження своєю ставкою. Хто перший натиснув – той і виграв. Такий формат добре працює для певних категорій товарів і дозволяє знайти реальну ринкову ціну швидко, без тривалих торгів.
Увесь цей механізм – від оцінки до фінального продажу – чітко прописаний у Порядку реалізації арештованого майна. Жодного простору для свавілля: кожен крок регламентований, а права сторін захищені законом.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
