Уявіть: ви відкриваєте «Резерв+», а там – позначка про порушення правил військового обліку. Гірше того – вас оголосили в розшук. Поліція отримала звернення про ваше затримання і доставлення до ТЦК. При цьому жодної повістки ви не отримували, протоколу про адмінправопорушення не бачили, і взагалі не розумієте, що сталося. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі №420/7992/26, яку розглянув Одеський окружний адміністративний суд.
Що трапилося
Наприкінці лютого 2026 року військовозобов’язаний чоловік зайшов у застосунок «Резерв+» на своєму телефоні – і побачив неприємну новину. У його військово-обліковому документі з’явилася інформація про порушення правил військового обліку. Крім того, ТЦК звернувся до Національної поліції, щоб його доставили для складання протоколу. Причина – не пройшов військово-лікарську комісію.
Позивач був щиро здивований. Жодної повістки з викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки він не отримував. Про необхідність пройти ВЛК йому ніхто не повідомляв ані особисто, ані поштою. Як з’ясувалося пізніше, адміністративне провадження щодо нього взагалі не порушували – про це ТЦК сам повідомив у відповіді на адвокатський запит.
Тобто склалася парадоксальна ситуація: протокол про адміністративне правопорушення не складався, але в Реєстрі «Оберіг» уже красується запис про порушення правил військового обліку, і поліція вже шукає людину.
Що вимагав позивач
Адвокат звернувся до суду з чотирма вимогами. По-перше – визнати протиправними дії ТЦК щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про порушення. По-друге – зобов’язати ТЦК ці відомості виключити. По-третє – визнати незаконним звернення ТЦК до поліції про внесення даних про розшук. І по-четверте – зобов’язати ТЦК подати звернення про зняття людини з обліку в поліцейській базі.
Чому суд став на бік позивача
Одеський окружний адміністративний суд, дослідивши всі матеріали, дійшов однозначного висновку: позов підлягає задоволенню. І ось чому.
Ключовий момент – належне оповіщення. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко встановлює: громадяни зобов’язані з’являтися за викликом до ТЦК у строк і місце, зазначені в повістці. Але для цього повістку спочатку треба вручити – і вручити правильно.
Пункт 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024) перераховує, що вважається належним підтвердженням оповіщення. Це або особистий підпис про отримання повістки, або відеозапис вручення, або відеозапис відмови від отримання. Якщо повістку надсилали поштою – то підтвердженням є день отримання листа, день проставлення відмітки про відмову чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою.
У цій справі ТЦК не надав суду жодного з перерахованих доказів. Ані підпису про вручення повістки, ані відеозапису, ані поштового повідомлення. Нічого. Відповідач узагалі не скористався правом подати відзив на позов – і це, до речі, теж показово.
Суд прямо зазначив: неналежне виконання ТЦК вимог Порядку №560 не може створювати негативних наслідків для громадянина.
Законодавче підґрунтя
Коли йдеться про порушення правил військового обліку, важливо розуміти, які саме норми регулюють це питання. Суд у своєму рішенні послався на цілу низку нормативних актів.
Передусім – на Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Його стаття 7 визначає, які саме відомості вносяться до Реєстру. Зокрема, пункт 20-1 передбачає внесення даних про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП – із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу або постанови. Тобто сам факт порушення має бути підтверджений відповідним процесуальним документом, а не просто «думкою» посадової особи ТЦК.
Також суд спирався на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року. Пункт 56 цього Порядку встановлює чітку процедуру: звернення ТЦК до поліції про адміністративне затримання має містити конкретні підстави, унікальний вихідний номер і кваліфікований електронний підпис. І головне – воно надсилається у форматі електронної взаємодії між Реєстром та єдиною інформаційною системою МВС.
Що вирішив суд
За результатами розгляду справи №420/7992/26 Одеський окружний адміністративний суд 7 вересня 2026 року ухвалив рішення, яким повністю задовольнив позов.
Суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку. Окремо – визнав незаконним направлення електронного звернення до Національної поліції №Е4798636 від 19.02.2026 про доставку військовозобов’язаного.
Крім того, суд зобов’язав ТЦК виключити з Реєстру внесені 19 лютого 2026 року відомості про порушення правил військового обліку. І – що не менш важливо – направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.
А ще з ТЦК стягнули судовий збір у розмірі 1331,20 грн на користь позивача. Хоч сума й невелика, але вона підкреслює: державний орган програв справу і має компенсувати витрати громадянина на судовий захист.
Що це означає на практиці
Це рішення – не поодинокий випадок, а частина сталої судової практики. Воно наочно демонструє: сама лише фіксація в Реєстрі «порушення» без належного оформлення адміністративного провадження – незаконна. Якщо вам не вручали повістку у встановленому порядку, якщо не складали протокол і не виносили постанову – підстав для запису про порушення правил військового обліку просто немає.
І головне – такий запис можна й треба оскаржувати. Судовий механізм працює. Особливо коли ТЦК не може підтвердити свої дії жодним належним доказом. До речі, мовчання відповідача у цій справі – відсутність відзиву – зіграло проти нього ж: за частиною 6 статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами, якщо відповідач без поважних причин не подав відзив.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – зверніть увагу на кілька речей. Перевірте, чи є у вашому «Резерв+» дата уточнення облікових даних. Якщо ви свого часу уточнили дані (позивач у цій справі зробив це ще 16 жовтня 2024 року), але повісток після цього не отримували – це вагомий аргумент. Фіксуйте всі докази: скріншоти з «Резерв+», відповіді ТЦК на адвокатські запити, інформацію про відсутність адмінпровадження. І, звісно, звертайтеся до адміністративного суду – практика на вашому боці.
Справа №420/7992/26 – яскравий приклад того, що навіть в умовах воєнного стану права військовозобов’язаних не є «порожнім звуком». Закон вимагає від ТЦК не меншої дисципліни в оформленні документів, ніж від громадян – у виконанні військового обов’язку. І суди це підтверджують.
