Виявили в застосунку Резерв+ позначку про порушення правил військового обліку, хоча жодного протоколу на вас не складали? Ситуація неприємна, але аж ніяк не безвихідна. Судова практика показує: такі записи часто вносяться безпідставно, і їх цілком реально прибрати. До того ж, разом із цією позначкою ТЦК нерідко надсилає звернення до поліції про розшук і доставлення – а це вже геть інший рівень проблем.
Давайте розберемо конкретну справу, яку 18 червня 2026 року розглянув Одеський окружний адміністративний суд. Військовозобов’язаний подав позов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Суть вимог: визнати дії ТЦК протиправними, зобов’язати виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів дані про порушення правил військового обліку, а також відкликати звернення до Національної поліції. Суд задовольнив позов у повному обсязі. Чому – зараз поясню.
Що передувало позову
Станом на серпень 2025 року в Реєстрі щодо позивача значилося два тривожні записи. Перший: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». І другий, значно серйозніший: ТЦК звернувся до Нацполіції, щоб доставити людину для складання протоколу. Причина – «не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК».
На адвокатський запит ТЦК відповів листом від 22 жовтня 2025 року. У ньому йшлося, що військовозобов’язаний вчинив адміністративні правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП і підлягає доставленню. Логіка відповідача була така: після скасування статусу «обмежено придатний» усі, хто його мав, повинні були до 5 лютого 2025 року пройти повторний медичний огляд. А позивач цього не зробив – отже, порушив правила.
Звучить начебто переконливо. Але є один важливий юридичний нюанс, який повністю змінює картину.
Що насправді говорить закон
Ключовий момент міститься у пункті 20-1 частини 1 статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів». Там чітко сказано: до Реєстру вносяться відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. І вказуються конкретні дані – дата, номер, короткий зміст протоколу або постанови.
Зверніть увагу на формулювання: «про притягнення». Тобто закон вимагає завершеного юридичного факту. Не припущення, не «підозрюємо, що тут порушення», а цілком оформленого адміністративного провадження з відповідним процесуальним документом.
Це принципова відмінність. Саме непроходження ВЛК – це одна історія. А от внесення до Реєстру даних про адміністративне правопорушення – зовсім інша. Для цього має бути щонайменше складений протокол, а в ідеалі – ще й винесена постанова. Інакше кажучи, запис про порушення правил військового обліку в Реєстрі не може ґрунтуватися на самому лише припущенні посадової особи ТЦК. Потрібен документ.
Чого не зміг довести ТЦК
А тепер головне. Відповідач – суб’єкт владних повноважень – не надав суду жодного доказу того, що позивача справді притягнули до адміністративної відповідальності. Ані протоколу, ані постанови, ані будь-якого іншого документа. Порожньо.
І це критично, бо за частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладається обов’язок довести правомірність своїх дій. Не позивач має доводити, що він нічого не порушував. Це ТЦК має показати суду: ось протокол, ось постанова, ось законні підстави для внесення запису. Не показав – значить, дії протиправні.
До речі, ТЦК взагалі не подав відзив на позовну заяву. Суд розглядав справу без жодних заперечень з боку відповідача. Це, звісно, не звільняє суд від обов’язку дослідити докази, але досить красномовно характеризує позицію відповідача.
Суд окремо зазначив: факт проходження чи непроходження військово-лікарської комісії не є тими відомостями, які підлягають внесенню до Реєстру як дані про адміністративну відповідальність. Це просто інша категорія інформації, і змішувати їх не можна.
Що з розшуком і доставленням
Окрема больова точка – звернення ТЦК до поліції. За частиною 1 статті 27 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», керівник ТЦК звертається до Нацполіції щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина лише за наявності двох умов: невиконання обов’язків під час мобілізації плюс вчинення правопорушення за статтею 210-1 КУпАП. Логіка проста: якщо немає доведеного правопорушення – немає й підстав для розшуку.
Суд прямо вказав: у керівника ТЦК були відсутні законні підстави для направлення звернення до поліції. І це не просто констатація – це має цілком практичний наслідок. Пункт 79 Порядку №1487 зобов’язує ТЦК повідомити Нацполіцію, якщо підстави для затримання відпали. Тобто недостатньо просто перестати розшукувати людину – потрібно офіційно відкликати звернення.
Суд врахував це і зобов’язав ТЦК вчинити обидві дії: виключити дані з Реєстру та відкликати звернення до поліції.
Практичне значення цієї справи
Чесно кажучи, описана ситуація – далеко не поодинокий випадок. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, на основі якого працює застосунок Резерв+, час від часу з’являються записи, внесені без належних правових підстав. Хтось не вчасно пройшов ВЛК, хтось змінив місце проживання і не повідомив, а комусь позначка про порушення правил військового обліку з’явилася через неузгодженість між різними державними реєстрами.
Суд чітко окреслив правило: поки немає постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – немає й підстав для відповідного запису в Реєстрі. Все інше – перевищення повноважень з боку посадових осіб ТЦК.
До слова, суд також стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Для військовозобов’язаного, який звертається з обґрунтованим позовом, фінансовий ризик мінімальний – у разі перемоги всі витрати компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Тепер кілька практичних порад для тих, хто опинився в подібній ситуації. Перший крок – подайте мотивовану заяву до ТЦК про виправлення недостовірних відомостей. Така можливість прямо передбачена пунктом 9 розділу III Порядку ведення Реєстру, затвердженого наказом Міноборони №94 від 28 березня 2022 року. Другий крок – якщо ТЦК проігнорував вашу заяву або відмовив, звертайтеся до адміністративного суду. З огляду на позицію, яку зайняв Одеський окружний адміністративний суд, перспективи такого позову виглядають більш ніж реальними. Головне – пам’ятайте: тягар доказування лежить не на вас, а на ТЦК.
