Порушення правил військового обліку – позначка, яка може з’явитися у вашому Резерв+ навіть тоді, коли жодної постанови про адмінправопорушення щодо вас не виносили. Саме така ситуація стала предметом розгляду в Полтавському окружному адміністративному суді, який ухвалив рішення, цікаве для кожного військовозобов’язаного. І ось чому.
Що трапилося: історія одного запису
Чоловік зайшов у свій електронний кабінет у застосунку Резерв+ і виявив там неприємний сюрприз. У його даних красувався запис: «Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку». Жодних пояснень, жодних попереджень, жодних документів.
Він звернувся до суду. Його позиція була чіткою: стосовно нього ніколи не складали протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення і не виносили постанови про притягнення до відповідальності. Питання просте: якщо немає постанови, то звідки взявся цей запис у державному реєстрі?
Територіальний центр комплектування (а саме він виступав відповідачем) у відповіді на адвокатський запит повідомив цікаву річ. Чоловікові направляли дві повістки. Першу – на 1 грудня 2024 року для уточнення військово-облікових даних. Другу – на 25 липня 2025 року для проходження медичного огляду. Обидві – рекомендованими поштовими відправленнями.
Він не з’явився. Через це ТЦК сформував електронне звернення до Національної поліції – про доставлення громадянина для складання протоколу про адмінправопорушення.
Але – і це ключовий момент, на якому тримається все рішення – протокол так і не було складено. Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не існувало. Факту, який би давав законні підстави для внесення запису до Реєстру, просто не було.
Реєстр – не місце для припущень
Тут важливий нюанс, який варто запам’ятати кожному, хто стикається з подібною ситуацією.
Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – це не просто база даних, куди можна вносити будь-що на власний розсуд посадовця. Його створено відповідно до Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» для збирання, зберігання, обробки та використання даних про військовозобов’язаних громадян. І закон чітко визначає, які саме відомості туди можна вносити.
Пункт 20-1 частини першої статті 7 цього закону передбачає вичерпний перелік. До персональних даних призовника, військовозобов’язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП. Причому із зазначенням конкретних реквізитів – дати, номера, короткого змісту протоколу або постанови.
Іншими словами, Реєстр фіксує не підозри, не припущення, не внутрішні рішення ТЦК. Він фіксує юридичний факт – факт притягнення до відповідальності, підтверджений процесуальним документом.
Немає постанови – немає законних підстав для запису про порушення правил військового обліку. Все просто.
Суд також послався на Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу». Саме він визначає, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на районні (міські) територіальні центри комплектування. Вони є органами ведення Реєстру і зобов’язані забезпечувати актуалізацію його бази даних. Але виключно в межах закону, а не власного розсуду.
Чому суд став на бік позивача
Полтавський окружний адміністративний суд проаналізував ситуацію і дійшов однозначного висновку. В матеріалах справи не було жодного документального підтвердження того, що чоловіка притягували до адміністративної відповідальності.
Більше того – ТЦК навіть не подав відзив на позов. Ухвалу суду отримав ще 1 жовтня 2025 року, але жодних заперечень чи пояснень не надав. Суд, керуючись частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, розцінив таку пасивну поведінку відповідача як визнання позову. Знаєте, іноді мовчання – не золото. У цьому випадку воно коштувало ТЦК програної справи.
Логіка суду проста й зрозуміла. Якщо Реєстр призначений для зберігання фактів, встановлених у законному порядку, то відсутність такого факту унеможливлює законне внесення відповідних відомостей.
Крім того, суд звернув увагу на ще одну показову деталь. У матеріалах справи не було доказів того, що позивачу взагалі направляли повістку на уточнення військово-облікових даних. Сам ТЦК про це заявляв, але документально не підтвердив. Голі твердження, як відомо, не працюють у суді.
Що вирішив суд і скільки це коштувало
Рішенням від 4 червня 2026 року суд позов задовольнив повністю.
Дії ТЦК щодо внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та перебування чоловіка у розшуку визнано протиправними. Відповідача зобов’язали виключити цю інформацію з державного реєстру.
Щодо грошей – теж цікаво. На користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 968,96 грн. А от із витратами на правничу допомогу вийшла окрема історія. Адвокат просив 8000 грн, але суд зменшив цю суму до 3000 грн. Чому? Справа не належала до категорії складних, не потребувала значного обсягу доказів і не мала виключної правової проблеми. Тож 3000 грн – розумна й обґрунтована сума, співмірна з реальним обсягом роботи адвоката.
Кілька слів наостанок
Це рішення ще раз підтверджує просту істину: інформація у Резерв+ має базуватися на реальних юридичних фактах, а не на припущеннях чи внутрішніх рішеннях посадовців ТЦК. Якщо ви побачили в застосунку запис про порушення правил військового обліку, але жодної постанови про адмінправопорушення щодо вас не виносили – такий запис можна й потрібно оскаржувати.
Суд чітко розмежував дві речі: сам факт неявки за повісткою і факт притягнення до адміністративної відповідальності. Перше може бути підставою для звернення ТЦК до поліції. Але тільки друге – оформлене належним чином – дає право вносити відповідний запис до державного реєстру.
І ще один практичний момент. Якщо ТЦК не подає відзив на ваш позов, суд може кваліфікувати це як визнання позовних вимог. У цій справі мовчання відповідача зіграло на користь позивача.
Коли ви опинилися в подібній ситуації – не ігноруйте проблему. Фіксуйте все документально, звертайтеся за правничою допомогою і подавайте позов. Суд здатен захистити ваші права, навіть якщо інша сторона просто мовчить.
