Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», формуєте електронний військово-обліковий документ і раптом бачите там запис «порушення військового обліку». Жодних повісток ви не отримували, про виклик до ТЦК ніхто не повідомляв, але система вже вважає вас порушником. Саме в такій ситуації опинився позивач у справі № 200/4538/25, яку нещодавно розглянув Донецький окружний адміністративний суд. І виграв.
Давайте розберем цю історію детально, бо в ній є кілька важливих нюансів, які стануть у пригоді кожному військовозобов’язаному.
Що сталося насправді
Чоловік (назвемо його позивачем) перебував на військовому обліку, мав номер у реєстрі «Оберіг» і вчасно оновив дані у військово-обліковому документі. Коли 30 травня 2025 року він сформував електронний ВОД у «Резерв+», то з подивом виявив відмітку про порушення правил військового обліку.
Не гаючи часу, позивач звернувся до ТЦК із запитом: на якій підставі з’явився цей запис? У відповіді повідомили, що, мовляв, надсилали розпорядження про виклик на його роботодавця – ТОВ «Промбудресурс КР», а він не з’явився. Тож 2 травня 2025 року його подали в розшук як порушника.
Проблема в тому, що жодних доказів ані працевлаштування позивача в цьому ТОВ, ані направлення розпорядження, ані вручення повістки ТЦК надати не зміг. Взагалі жодних. Суд окремо наголосив: матеріали справи не містять цих доказів.
Два аргументи ТЦК, які не спрацювали
Відповідач висунув одразу дві підстави для внесення запису про порушення військового обліку в Резерв+.
Перша – позивач не прибув за викликом для уточнення даних і проходження ВЛК. Начебто розпорядження № 08/568 від 5 лютого 2025 року направили керівнику ТОВ «Промбудресурс КР». Але позивач стверджував, що ніколи там не працював, а ТЦК не довів зворотного.
Тут важливий момент: навіть якщо припустити, що роботодавець справді отримав розпорядження, процедура вимагає вручення повістки під особистий підпис. Відповідно до п. 34 Порядку № 1487 та п. 13 Порядку № 560, керівник підприємства зобов’язаний видати наказ, довести його до працівника під підпис, вручити повістку. Жодного з цих документів суд не побачив.
Друга підстава стосувалася непостановки на військовий облік за місцем фактичного проживання. Позивач мав статус ВПО і проживав у Кривому Розі, а перебував на обліку в Донецькій області. За ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Закон № 2232-XII), у період воєнного стану військовозобов’язаний зобов’язаний стати на облік за місцем перебування як ВПО у семиденний строк.
Суд погодився, що позивач справді не виконав цю вимогу. Але – і це ключове «але» – навіть це не давало ТЦК права свавільно вносити до реєстру позначку про порушення.
Чому суд став на бік позивача
Річ у тім, що Закон № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко визначає, які саме відомості можна вносити до реєстру. У ст. 7 цього закону є вичерпний перелік персональних даних. Пункт 20-1 передбачає внесення інформації про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 або 210-1 КУпАП – із зазначенням дати, номера, короткого змісту протоколу чи постанови.
Тобто закон дозволяє зафіксувати факт притягнення до відповідальності з конкретними реквізитами документа. А абстрактний запис «порушення військового обліку» – без протоколу, без постанови, без жодного процесуального рішення – у цьому переліку відсутній.
А що ми маємо в цій справі? ТЦК сам підтвердив: жодних протоколів чи постанов про адміністративне правопорушення стосовно позивача не складалося. Керівник ТЦК не притягував його до відповідальності у встановленому порядку.
Суд прямо зазначив: внесення до ЄДРПВР загального запису про порушення правил військового обліку без відповідного протоколу чи постанови є перевищенням повноважень, наданих законодавством. А це вже порушення ст. 19 Конституції України, за якою органи влади зобов’язані діяти лише в межах і у спосіб, передбачені законом.
До речі, цікава деталь: строки накладення адміністративного стягнення за ст. 210 і 210-1 КУпАП на момент розгляду справи вже спливли. Тож навіть якби порушення мало місце, притягнути позивача до відповідальності було б неможливо.
Що це означає на практиці
Рішення суду у справі № 200/4538/25 містить кілька важливих висновків для кожного, хто виявив у «Резерв+» подібний запис.
По-перше, ТЦК не може вносити до реєстру «Оберіг» загальну інформацію про порушення військового обліку без складення протоколу або винесення постанови про адміністративне правопорушення. Це пряме перевищення повноважень.
По-друге, виклик до ТЦК вважається належним лише тоді, коли є підтвердження вручення повістки – особистий підпис, відеозапис вручення або поштове відправлення з описом вкладення. Розпорядження, надіслане роботодавцю без доказів його отримання і без належного оповіщення самого військовозобов’язаного, не створює обов’язку з’явитися.
По-третє, навіть за наявності фактичного порушення (як-от непостановка на облік за місцем проживання ВПО) ТЦК зобов’язаний діяти за процедурою – скласти протокол, винести постанову і вже на цій підставі внести дані до реєстру. Жодних ярликів «на майбутнє» закон не передбачає.
Суд задовольнив позов у повному обсязі: визнав дії ТЦК протиправними, зобов’язав виключити запис про порушення з реєстру та стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Якщо ви опинилися в схожій ситуації і побачили запис про порушення військового обліку в Резерв+, не ігноруйте його. Надішліть до ТЦК офіційний запит, вимагайте надати копії протоколу чи постанови. Якщо таких документів немає – звертайтеся до адміністративного суду. Історія з Донецького окружного суду показує, що шанси на успіх цілком реальні.
