Перші дні нового механізму повернення із СЗЧ не розчарували. Уже 80 військовослужбовців подали рапорти, а 22 заявки отримали підтвердження. Про це розповів заступник міністра оборони Мстислав Банік, посилаючись на дані, опубліковані Liga.net. Декілька бійців навіть встигли прибути у свої бригади, хоча можливість відкрилася лише в суботу.
Так само швидко з’ясувалося головне: оновлений підхід Міноборони починає ламати стару схему «повернення через покарання». Самовільне залишення частини (СЗЧ) – більше не квиток в один кінець до дисциплінарного розгляду. Тепер це вхід у свідомий діалог.
«Вікно повернення» без ВСП: як це тепер працює
Раніше дорога назад пролягала через Військову службу правопорядку або батальйони резерву. Процес був обставлений таким рівнем стресу, що багато хто просто не наважувався зробити перший крок. У новій процедурі ці ланки прибрали.
Алгоритм виглядає так. Військовий подає заявку напряму до Міністерства оборони. Звідти її передають командирам тих частин, які погодилися брати участь у програмі. Після підтвердження боєць отримує рівно 72 години, щоб з’явитися у підрозділі. І жодних додаткових візитів до ВСП.
Для тих, хто губиться в документах чи просто потребує супроводу, запустили окрему гарячу лінію. Call-центр допомагає пройти весь шлях – від заповнення рапорту до моменту прибуття. Це, кажуть у Міноборони, свідома спроба показати: повернення із СЗЧ не має бути ще одним випробуванням.
50 бригад і право обирати командира
Найбільш несподівана деталь нового механізму – можливість самому обрати собі підрозділ. І йдеться не про «щось вільне», а про список із 50 бригад, які формують за рейтингом програми «єБали». Тобто це частини з доведеною ефективністю, куди не соромно повернутися.
Перелік обіцяють оновлювати щомісяця. Логіка проста: якщо бригада втрачає позиції в рейтингу, її місце у списку може зайняти інша. Це створює здорову конкуренцію всередині армії і водночас дає військовому зрозумілий орієнтир: ти йдеш не аби куди, а туди, де служба організована краще.
«Наша задача не лише займатися мобілізацією нових людей і залученням їх до війська, – пояснив Банік. – Вочевидь, нам треба дати людям можливість повернутися із СЗЧ в найкращі бригади для того, щоб вони розуміли, що в них є можливість добре продовжувати службу». Іншими словами, це не амністія, а перезавантаження стосунків із державою.
Реформа 13 червня: що змінилося насправді
Того самого дня, коли запрацював механізм повернення, Президент Володимир Зеленський оголосив про перший етап армійської реформи. Пакет, за його словами, містить кілька довгоочікуваних змін.
По-перше, з’явилися контракти з чітко визначеними термінами служби. Людина знатиме, скільки вона служитиме, а не перебуватиме в стані вічної невизначеності. По-друге, демобілізація – її обіцяють запустити до кінця року. Для багатьох це чи не головний мотиватор повернутися зараз, а не чекати, поки вичерпається 100-денне вікно.
Окрім того, реформа передбачає збільшення грошового забезпечення і нові умови для контрактування іноземних легіонерів. А ще – спрощений перехід до іншого підрозділу в межах корпусу. Фактично армія починає говорити мовою можливостей, а не заборон.
Чому 72 години – це більше, ніж здається
На перший погляд, три дні на прибуття до нової частини – не так уже й багато. Але цей термін розрахований на людину, яка вже ухвалила рішення. Тут не треба тижнями збирати довідки чи чекати резолюцій. Усе вирішується швидко, і це навмисна стратегія.
До того ж, як показують перші цифри, багатьом не потрібно навіть 72 годин. Деякі бійці опинилися в бригадах майже одразу після підтвердження заявки. Коли маршрут простий і зрозумілий, а на тому кінці вже знають, кого чекати, затримки зникають самі собою.
Кому це найбільше потрібно сьогодні
Практика показує, що значна частина випадків СЗЧ спричинена не бажанням ухилитися від служби, а конкретним конфліктом, недовірою до безпосереднього командира або банальним виснаженням через невизначеність. Новий механізм пропонує вихід із цього глухого кута – не через дисциплінарне стягнення, а через переведення у середовище, яке обираєш ти сам.
Тому повернення із СЗЧ через «вікно» – це не просто адміністративна послуга. Це спосіб повернути людині відчуття контролю над власною долею у війську. Коли боєць знає, що його чекають у конкретній бригаді, де командир уже дав згоду, мотивація служити далі зростає в рази.
Перші результати також спростовують страх, що охочих будуть одиниці. 80 рапортів за лічені дні – це сигнал про те, що запит на такий шлях справді існує. А 22 підтверджені заявки означають, що бригади так само відкриті до поповнення з цього резерву.
Міноборони пообіцяло регулярно публікувати свіжі дані. І якщо динаміка збережеться, можна очікувати, що до кінця 100-денного періоду через нове «вікно» пройдуть сотні військовослужбовців. Для армії це означатиме не лише повернення людей у стрій, а й початок нової культури довіри, де виправляти помилки – не соромно, а нормально.
