Міжнародний реєстр збитків перестає бути суто «майновим» інструментом. Відтепер держава визнає: душевний біль, втрачені роки навчання та недоступна медицина – це теж шкода, яка потребує фіксації. 27 травня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 670, і вона суттєво перекроює звичну логіку подання заяв.
Якщо раніше вся увага була прикута до зруйнованих будинків і пошкоджених квартир, то тепер уряд пропонує подивитися на проблему значно ширше. І це не просто бюрократичне уточнення – це зміна самої філософії відшкодування.
Що саме змінилося в підході
До прийняття Постанови № 670 Реєстр збитків (його офіційна назва – RD4U) працював переважно з фізичним знищенням або пошкодженням нерухомості. Базові порядки подання заяв, затверджені Постановою КМУ № 365, були заточені саме під це. Логіка проста: є стіни – є збиток, немає стін – немає збитку.
Але життя значно складніше за цю формулу. Людина може залишитися з дахом над головою, проте втратити все інше: можливість лікувати хронічну хворобу, доступати до освіти, відчувати себе в безпеці. Саме ці «невидимі» втрати й виводить на перший план нова постанова.
Тепер у текстах порядків з’явилося свіже визначення: актив – це будь-яка матеріальна або нематеріальна цінність, що створює економічні вигоди. Ключове слово тут – «нематеріальна». Воно відкриває дорогу для цілих нових категорій заяв, про які раніше годі було й думати.
Чому це стосується не лише власників зруйнованого житла
Давайте на конкретному прикладі. Уявіть студента з Маріуполя, який через окупацію не зміг закінчити третій курс університету. Його будинок, можливо, навіть уцілів. Але диплом він так і не отримав, а отже – втратив шанс на нормальне працевлаштування. Раніше Реєстр збитків просто не мав графи для такої ситуації.
Або візьміть людину з хронічним захворюванням, яка опинилася в окупації без доступу до ліків і лікарів. Стан здоров’я погіршився незворотно. Це прямий наслідок агресії, але зафіксувати його як збиток до травня 2026 року було неможливо.
Тепер це змінилося. І ось що конкретно з’явилося у переліку.
Нові категорії для звичайних людей
Постанова № 670 запроваджує кілька категорій, які стосуються людського капіталу – тобто того, що не можна помацати, але без чого нормальне життя неможливе.
Перша – втрата доступу до медичної допомоги (категорія A4.1). Заявник має показати, що через знищення лікарень, відсутність медичних працівників або неможливість дістатися до закладу охорони здоров’я його стан суттєво та незворотно погіршився. Не йдеться про звичайну застуду, звісно. Мова про випадки, коли відсутність лікування призвела до серйозних наслідків.
Друга – втрата доступу до освіти (категорія A4.2). Сюди потрапляють ситуації, коли навчання стало неможливим через руйнування закладів або дії окупаційних сил. Важливо: не просто «незручно вчитися онлайн», а реальна неможливість продовжити навчання.
І найцікавіше – категорія «інші порушення прав людини» (A2.10). За цією графою можна заявити про моральні та душевні страждання, спричинені збройною агресією. Ті самі, які не підпадають під жодну іншу категорію компенсацій.
Тут, щоправда, виникає логічне запитання: а як довести душевний біль? Це ж не квадратні метри, які можна виміряти рулеткою. Механізм дійсно викликає дискусії, адже поняття «страждання» – значною мірою суб’єктивне. Імовірно, заявникам доведеться готувати розгорнуті пояснення, а за можливості – додавати психологічні висновки чи медичні довідки. Хоча сама постанова допускає опис обставин на розсуд заявника, без жорсткої прив’язки до форми.
Окремо додано категорію «інші економічні втрати» (A3.7). Вона охоплює втрату матеріальної підтримки сім’ї через смерть або зникнення близьких, витрати на поховання, репатріацію останків, а також пошкодження цінного рухомого майна. Тобто те, що не є нерухомістю, але має суттєву вартість – автомобілі, обладнання, інструменти для роботи.
Сімейні зв’язки: хто тепер вважається близьким
Цікавий момент, який легко пропустити, але він має практичне значення. Постанова розширює коло осіб, які можуть претендувати на компенсацію через сімейні зв’язки з потерпілим.
До поняття «близькі члени сім’ї» тепер входять не лише батьки та діти. Додано вітчимів, мачух, пасинків. І, що особливо важливо – осіб, які підтримують фактичні шлюбні відносини. Тобто цивільних партнерів.
Більше того, з’явилася категорія «інші члени сім’ї». Такі люди можуть претендувати на відшкодування, якщо доведуть законний інтерес та елементи залежності від потерпілого. Це відкриває шлях для тих, хто раніше опинявся поза юридичним полем – наприклад, онуків, які перебували на утриманні бабусі.
Що отримує бізнес і держава
Постанова № 670 не обмежується інтересами фізичних осіб. Для суб’єктів господарювання та держави теж відкрилися нові можливості.
Найбільш масштабна категорія – екологічна шкода (B3.1). Сюди включають не лише прямий негативний вплив на довкілля, а й витрати на моніторинг, оцінку та відновлення екосистем. Тобто держава може фіксувати не лише факт забруднення, а й те, скільки коштуватиме повернення природи до нормального стану.
З’явилася категорія для розкрадання природних ресурсів (B3.2). Йдеться про збитки від незаконного заволодіння корисними копалинами та іншими ресурсами з метою комерційного використання. Окремо виділено шкоду культурним цінностям (категорії B2/C2) – музеям, бібліотекам, архівам, об’єктам зі Списку ЮНЕСКО.
Практичне значення для бізнесу має категорія переміщення господарської діяльності (C3.3). Компанії, які евакуювалися, можуть заявити вимоги щодо транспортних і логістичних витрат, витрат на відновлення роботи на новому місці, оренду житла для працівників та навіть втрату прибутку через сам факт релокації.
Окремо передбачено витрати на розмінування (категорія B5) – від гуманітарного розмінування до підготовки фахівців за державний кошт.
Технічні нововведення в Дії
З практичного боку Постанова № 670 спрощує і процедуру подання. Для підтвердження збитків тепер можна використовувати інформацію з актів дистанційного обстеження. Це актуально для територій, де тривають або можливі бойові дії і фізичний доступ неможливий.
Запроваджено механізм ідентифікації основного та призначеного представника юридичної особи через Портал Дія. Крім того, під час формування заяви система автоматично підтягуватиме дані з Реєстру застрахованих осіб, Державного реєстру актів цивільного стану та баз даних щодо перетину кордону. Це прибирає зайву бюрократію: менше довідок, менше біганини.
Масштаб змін і відкриті питання
Коло потенційних заявників після цих змін розширюється на мільйони осіб. Саме завдяки категоріям освіти, медицини та моральної шкоди Реєстр збитків охоплює тепер не лише власників пошкодженого майна, а практично кожного, чиє життя змінила війна.
Для бізнесу це означає можливість фіксувати не лише втрату активів, а й втрату ринкових позицій, витрати на збереження команди, вартість вимушеного переїзду. Держава ж отримує інструмент для формування комплексного пакету претензій до країни-агресора – від зруйнованих шкіл до знищених екосистем.
Залишається, звісно, головне питання: коли від фіксації збитків світ перейде до їх фактичного відшкодування. Постанова № 670 показує, що Україна методично готує для цього юридичне підґрунтя. І чим повнішим буде зафіксований обсяг втрат сьогодні, тим сильнішою буде позиція завтра.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
