Росія цинічно прокоментувала удар по Києво-Печерській лаврі, назвавши обстріл святині «відповіддю» на дії України. Ця заява пролунала одразу після нічної атаки на столицю, яка зачепила і житлові будинки, і об’єкти релігійного та культурного значення. Найболючішим став удар по Лаврі – християнському центру, заснованому ще у 1051 році.
Ви тільки уявіть собі масштаб цинізму. Спершу завдати ракетного удару по місцю, яке перебуває під посиленим захистом ЮНЕСКО та Гаазької конвенції, а потім спокійно відзвітувати про «успішне ураження цілей». Саме так і вчинило міністерство оборони Російської Федерації.
Там заявили, що удар нібито став відповіддю на якісь «терористичні акти» з боку України. Щоправда, про які саме «теракти» йдеться – ані слова. Типова тактика: кинути гучне звинувачення без жодних доказів.
Аналітики, втім, швидко провели паралелі. Такі заяви з’являються на тлі успішних українських ударів по російських військових об’єктах, логістичних центрах і паливній інфраструктурі. Кілька днів тому були влучання по об’єктах у Москві та інших регіонах РФ. І ось – «відповідь». Але чому тоді страждає Лавра, а не військові цілі? Відповідь, здається, очевидна.
У своєму офіційному повідомленні російське воєнне відомство розповіло про застосування «високоточної зброї» великої дальності. Цими «високоточними» засобами били, за їхніми словами, по об’єктах оборонно-промислового комплексу в Києві, Харкові та Дніпрі. Також серед цілей згадали військові аеродроми і територіальні центри комплектування.
«Цілі удару досягнуто, всі призначені об’єкти вражені», – прозвучало у заяві Міноборони РФ.
Кілька слів про цю «високоточність». Коли «точна» зброя влучає в Успенський собор XVIII століття, який є пам’яткою архітектури національного значення, – це або свідома атака на культурну спадщину, або повна зневага до наслідків. І те, і інше є порушенням норм міжнародного гуманітарного права.
А тепер давайте подивимось на реальні результати цього удару.
Внаслідок нічного обстрілу постраждало щонайменше п’ять об’єктів національного значення і кілька місцевого. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко та ДСНС повідомили: ворожий безпілотник прямо влучив у верхню частину Успенського собору. Спалахнула пожежа на площі близько 800 квадратних метрів.
Вогонь знищував те, що століттями створювали, зберігали й оберігали. Постраждали іконостас, унікальні розписи, фрески. Це не просто «об’єкти інфраструктури» – це жива історія, духовна спадщина цілого народу.
Пожежа перекинулася і на будівлю Мистецького арсеналу, де площа загоряння сягнула вже 1000 квадратних метрів. Також пошкоджень зазнала вежа Кушника – одна з архітектурних домінант лаврського комплексу.
І ось тут важливий момент, який показує різницю між тими, хто руйнує, і тими, хто рятує.
Працівники заповідника разом із рятувальниками кинулися евакуйовувати церковні реліквії. Без жодних роздумів, ризикуючи життям, вони виносили з палаючого собору все, що можна було врятувати. Єпископ Авраамій і керівництво заповідника підтвердили: вдалося оперативно винести стародавні ікони, антимінси, раку Святого Стефана.
А ще – унікальні експонати XVI–XIX століть із виставки «Христос Воскрес», які зберігалися в ризниці Успенського собору. Це речі, яким кілька сотень років. І завдяки людям, які в ту ніч не думали про себе, вони вціліли.
Станом на ранок 15 червня роботи на території Лаври тривають. Рятувальники ліквідовують наслідки, експерти фіксують руйнування, правоохоронці збирають докази воєнного злочину. Бо це саме він – воєнний злочин проти культури, віри та людяності.
Коли вам розповідають про «високоточну зброю» і «військові цілі», пам’ятайте про палаючий дах Успенського собору. І про людей, які серед ночі виносили ікони з вогню, поки десь у Москві писали черговий цинічний звіт про успішно досягнуті цілі.
