Розгляд заперечень на акт перевірки часто сприймають як бюрократичну формальність. Та Верховний Суд у справі № 160/8485/23 нагадав: ця процедура може коштувати податковій мільйони. Буквально.
Уявіть собі: компанія імпортує товари, справно сплачує ПДВ на митниці, декларує бюджетне відшкодування на 1,2 мільйона гривень. А замість грошей отримує акт перевірки з донарахуваннями майже на 5 мільйонів. Саме так сталося з ТОВ «Італ Тайгер», і саме тому ця історія варта вашої уваги.
Що трапилося: хронологія конфлікту
ТОВ «Італ Тайгер» у жовтні 2022 року подало декларацію з ПДВ за вересень. У ній компанія задекларувала від’ємне значення в розмірі 1 201 141 грн. З цієї суми 1 198 517 грн вона попросила повернути собі на банківський рахунок як бюджетне відшкодування. Решту – 2 624 грн – зарахувала до податкового кредиту наступного періоду.
Від’ємне значення сформувалося майже повністю (на 99,57%) за рахунок імпортних операцій. Компанія ввозила товари на митну територію України і сплачувала ПДВ у складі митних платежів. Усе начебто прозоро й зрозуміло.
Але податкова вирішила перевірити. У період з 21 по 25 листопада 2022 року ГУ ДПС у Дніпропетровській області провело документальну позапланову виїзну перевірку. Підставою став підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України – коли платник декларує від’ємне значення з ПДВ понад 100 тисяч гривень.
За результатами перевірки склали акт від 02 грудня 2022 року. І ось тут почалося найцікавіше.
Три удари від податкової
Контролюючий орган виявив аж три порушення. По-перше, компанія нібито занизила податкові зобов’язання на 2 783 986 грн. По-друге, завищила суму бюджетного відшкодування на 1 198 517 грн. По-третє, не зареєструвала податкові накладні в Єдиному реєстрі на суму ПДВ 3 982 503 грн.
13 січня 2023 року податкова прийняла три податкові повідомлення-рішення. Загальна сума донарахувань разом зі штрафами перевищила 5 мільйонів гривень.
Логіка перевіряючих була такою. Під час інвентаризації вони нібито не знайшли частину товарно-матеріальних цінностей. У фінансовій звітності компанії значилися запаси на 38,7 мільйона гривень, а під час перевірки виявили лише на 18,8 мільйона. Різницю – майже 20 мільйонів – помножили на ставку ПДВ 20% і отримали ті самі 3 982 503 грн недоплаченого податку.
Але була одна проблема. Перевірка охоплювала виключно вересень 2022 року, а інвентаризацію проводили станом на 25 листопада. Між цими датами минуло два місяці господарської діяльності. Компанія весь цей час працювала: продавала товари, списувала сировину у виробництво. І документи за жовтень-листопад податкова навіть не запитувала.
Процедурний провал, який вирішив усе
Коли компанія отримала акт перевірки, вона подала заперечення. Це її право, передбачене пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України. Протягом 10 робочих днів після отримання акта платник може подати свої аргументи, додаткові документи та пояснення.
І ось тут податкова припустилася фатальної помилки. Вона не повідомила компанію про дату, час і місце розгляду заперечень. Взагалі.
А між тим, пункт 86.7 статті 86 ПК України чітко зобов’язує контролюючий орган надіслати таке повідомлення протягом двох робочих днів після отримання заперечень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до розгляду. Це не рекомендація і не побажання. Це імперативна норма.
ТОВ «Італ Тайгер» просто не мало можливості бути присутнім під час розгляду власних заперечень. Не могло надати усні пояснення, додаткові аргументи, переконати комісію у своїй правоті. Податкові повідомлення-рішення прийняли без урахування позиції платника.
Що сказали суди
Дніпропетровський окружний адміністративний суд, а за ним і Третій апеляційний адміністративний суд визнали: процедуру порушено. І цього достатньо для скасування податкових повідомлень-рішень.
Суди спиралися на усталену практику Верховного Суду. Ще у справі № 520/2305/19 від 28 вересня 2020 року касаційний суд вказав: саме по собі порушення права платника брати участь у розгляді заперечень на акт перевірки зумовлює протиправність прийнятих рішень.
Податкова, звісно, подала касаційну скаргу. Посилалася на те, що компанія не надала частину документів під час перевірки, а це за пунктом 44.6 статті 44 ПК України прирівнюється до їх відсутності. Мовляв, немає документів – немає підстав для підтвердження задекларованих показників.
Але Верховний Суд 08 січня 2026 року залишив касаційну скаргу без задоволення. Колегія суддів нагадала: платник має право подавати документи не лише під час перевірки, а й після її завершення – разом із запереченнями на акт. І контролюючий орган зобов’язаний ці документи розглянути. Якщо ж він навіть не повідомив платника про розгляд – про яке врахування документів може йтися?
Суд також підкреслив: доводи податкової про ненадання документів не спростовують ключового факту. Розгляд заперечень на акт перевірки відбувся з порушенням процедури, а це – самостійна і достатня підстава для скасування податкових повідомлень-рішень.
Практичний урок для бізнесу
Ця справа – не просто ще один спір між платником і податковою. Вона показує, наскільки важливою є процедура. Недотримання формальних, здавалося б, вимог може повністю знецінити результати перевірки, навіть якщо порушення по суті й мали місце.
Коли ви отримуєте акт перевірки – не зволікайте. У вас є 10 робочих днів на подання заперечень. Використайте цей час максимально: зберіть усі документи, які не дослідили перевіряючі, підготуйте аргументовану відповідь на кожен пункт акта.
І обов’язково відстежуйте, чи повідомила вас податкова про дату розгляду. Якщо повідомлення не надійшло – це вже порушення. Фіксуйте його. Воно може стати вашим головним аргументом у суді.
Чесно кажучи, історія ТОВ «Італ Тайгер» не дає відповіді на головне запитання: чи справді компанія мала нестачу товарів на складі? Суди до цього питання по суті навіть не дійшли. Процедурна помилка податкової зробила його неважливим. І саме в цьому – головний сенс усієї справи № 160/8485/23.
