Розшук ТЦК у застосунку «Резерв+» – проблема, з якою зіткнулися тисячі військовозобов’язаних українців. Ви відкриваєте додаток, щоб перевірити свої дані, а там – неприємний сюрприз: статус «у розшуку» і примітка про те, що ви не прибули за повісткою. Хоча ви, можливо, навіть не знали про її існування. Розберімося на реальному прикладі, чи законно ТЦК вносить такі відомості без складання протоколу і як із цим боротися.
Що сталося: історія одного позову
До Запорізького окружного адміністративного суду звернувся військовозобов’язаний (назвемо його позивачем), який через застосунок «Резерв+» виявив, що перебуває у розшуку ТЦК. Дата початку розшуку – 31 січня 2026 року. Причина зазначена така: «не прибули за повісткою до ТЦК та СП».
Ситуація виглядала дивно. Адже позивач вчасно оновив свої облікові дані через «Резерв+» ще 28 травня 2025 року. У додатку навіть стояла відмітка «Дані уточнено вчасно». Там же були вказані актуальна адреса проживання і номер телефону. Тож з якого дива людину, яка сумлінно виконала обов’язок щодо уточнення даних, оголошують у розшук?
Позивач подав адміністративний позов. Він вимагав визнати дії ТЦК протиправними і зобов’язати центр комплектування виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (далі – Реєстр) відомості про порушення ним правил військового обліку та перебування у розшуку.
Позиція ТЦК: що каже відповідач
Територіальний центр комплектування у відзиві пояснив свою логіку. На адресу позивача направили повістку №6179708 із викликом на 12 січня 2026 року. Позивач не з’явився. Про поважні причини не повідомив. Тому 30 січня 2026 року його «автоматично подали у розшук».
Ключова фраза тут – «автоматично подали». ТЦК визнав, що жодного протоколу про адміністративне правопорушення не складали і постанови про притягнення до відповідальності не виносили. Більше того, центр комплектування зазначив: для складання протоколу позивачу потрібно особисто до них з’явитися. Тобто спершу людину оголосили в розшук, а вже потім пропонують прийти, щоб оформити документи.
Парадоксальна логіка, чи не так?
Що написано в законі
Тут важливий момент. Стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» містить вичерпний перелік персональних даних, які дозволено вносити до Реєстру. Пункт 20-1 частини 1 цієї статті передбачає внесення відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП. Причому закон вимагає зазначати конкретні дані: дату, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.
Іншими словами, запис про порушення правил військового обліку може з’явитися в Реєстрі лише тоді, коли є реальний документ – протокол або постанова. Не може бути такого, що ТЦК просто ставить «галочку» про розшук на підставі самого факту неявки.
У цій справі не було ні протоколу, ні постанови. Відповідач сам це підтвердив. Отже, внесення даних про розшук ТЦК до Реєстру не мало жодної правової підстави.
Чому суд став на бік позивача
Суд проаналізував дві ключові обставини. По-перше, закон дозволяє вносити до Реєстру відомості про порушення лише за наявності протоколу або постанови. По-друге, ТЦК визнав, що жодного з цих документів не існує.
Логіка суду проста: якщо закон передбачає виключний перелік підстав для внесення даних, а таких підстав немає – дії ТЦК є протиправними. Крапка.
Крім того, суд послався на Закон України «Про захист персональних даних». Персональні дані мають бути точними, достовірними й оновлюватися відповідно до мети їх обробки. Відомості про розшук, внесені без законних підстав, є недостовірними за визначенням. А кожна фізична особа має право вимагати зміни або знищення своїх персональних даних, якщо вони обробляються незаконно.
Суд визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити з Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку і перебування у розшуку. Також на користь позивача стягнули судовий збір у розмірі 1064,96 грн.
Що це означає для інших військовозобов’язаних
Це рішення – не поодинокий випадок, а частина усталеної судової практики. Суди дедалі частіше стають на бік громадян у подібних спорах. Аргументація однакова: немає протоколу чи постанови – немає законних підстав для внесення даних про розшук ТЦК.
Кілька практичних порад для тих, хто опинився в подібній ситуації:
- Зробіть скріншоти з «Резерв+», де видно дату внесення даних та причину розшуку. Це будуть ваші докази.
- Надішліть адвокатський запит до ТЦК із проханням надати інформацію про наявність протоколу або постанови. Якщо таких немає – ви отримаєте письмове підтвердження, яке стане ключовим доказом у суді.
- Подавайте позов до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача. Позовні вимоги формулюйте чітко: визнати дії протиправними та зобов’язати виключити відповідні відомості з Реєстру.
- Судовий збір за вимогу немайнового характеру становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 2026 рік це 1064,96 грн (якщо подавати через електронний суд). У разі виграшу ці кошти вам компенсують.
Механізм захисту працює. ТЦК не має права вносити до Реєстру будь-які відомості на власний розсуд. Є закон – і він один для всіх. Якщо ваші права порушені, суд – цілком реальний інструмент для їх відновлення. Головне – не боятися його використовувати.
