Уявіть: ви – учасник товариства з обмеженою відповідальністю, і вам терміново потрібно скликати загальні збори учасників ТОВ. Директор зволікає, строки горять, а на кону – його ж звільнення. Ви вирішуєте діяти самостійно. Знайома ситуація? Саме такий сценарій став предметом розгляду Верховного Суду у справі №910/4859/25, і її фінал багатьох здивує.
Давайте розберемо цю історію без юридичної «води» – щоб ви чітко розуміли, як не наступити на ті самі граблі.
Що сталося між учасниками
Один з учасників ТОВ «Дарекс-Енерго» (назвемо його Учасник-2), який володів 51% статутного капіталу, у грудні 2024 року надіслав генеральному директору письмову вимогу: скликати позачергові загальні збори. У порядку денному значилося три питання – звільнення директора, обрання нового складу колегіального виконавчого органу та призначення уповноважених осіб для реєстраційних дій.
Директор вимогу отримав 13 січня 2025 року. І, здавалося б, пішов назустріч – 6 лютого направив повідомлення про скликання загальних зборів на 11 квітня. Проте запропонований ним порядок денний помітно відрізнявся від того, що вимагав Учасник-2. У ньому з’явилися додаткові пункти: визначення прибутку, розподіл дивідендів, звіт директора, результати інвентаризації. А от питання про обрання членів дирекції – зникло.
Учасник-2 розцінив це як невиконання його вимоги. Не став чекати 11 квітня і 18 березня 2025 року самостійно провів загальні збори. На них директора звільнили за пунктом 5 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України – через припинення повноважень посадової особи. Того ж дня призначили нового керівника і внесли зміни до Єдиного державного реєстру.
Колишній директор оскаржив це рішення в суді. І тут почалося найцікавіше.
Дві інстанції – два протилежні погляди
Господарський суд міста Києва став на бік Учасника-2. Логіка була такою: директор не вклався у строки, визначені статутом, і не включив усі запропоновані питання до порядку денного. Отже, учасник, який володіє 51% голосів, цілком правомірно набув права на самостійне скликання загальних зборів. Кворум був, рішення прийняте більшістю – підстав для скасування немає.
Але Північний апеляційний господарський суд подивився на справу інакше.
І ось чому. Пункт 8.17 статуту ТОВ «Дарекс-Енерго» відводив виконавчому органу 25 днів на виконання вимоги учасника про скликання зборів. Вимогу отримано 13 січня, повідомлення надіслано 6 лютого. Тобто минуло 24 дні. Формально строк дотримано. А те, що директор додав власні питання до порядку денного – це його законне право, прямо передбачене частиною сьомою статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Апеляція позов задовольнила повністю: рішення зборів від 18 березня визнала недійсним, наказ про звільнення скасувала, директора поновила на посаді, а реєстраційний запис про нового керівника прибрала з ЄДР.
ТОВ подало касаційну скаргу. У ній – одразу три підстави для оскарження.
Що вирішив Верховний Суд
ТОВ «Дарекс-Енерго» у касаційній скарзі посилалося на те, що апеляційний суд не врахував попередні висновки Верховного Суду, неправильно застосував Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та не дослідив належним чином докази у справі.
Колегія суддів Касаційного господарського суду розставила крапки над «і». Щодо «неврахування висновків» – касаційне провадження закрили, бо ті справи, на які посилався скаржник, стосувалися інших фактичних обставин. А в решті – скаргу залишили без задоволення. Постанова апеляції встояла.
У рішенні Верховного Суду є кілька принципових тез, які варто знати кожному, хто має справу з корпоративним управлінням.
Перше: коли учасник справді може скликати збори сам
За частиною дев’ятою статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», право на самостійне скликання загальних зборів учасників ТОВ виникає лише в одному випадку – коли товариство взагалі не виконало вимогу про скликання у визначений строк.
Це важливий нюанс, який на практиці часто ігнорують. Якщо виконавчий орган надіслав повідомлення – нехай навіть із незначним запізненням, нехай із дещо зміненим порядком денним – механізм самостійного скликання не вмикається. Учасник не може сказати: «Мені не подобається, як саме скликали збори, тому я проведу власні». Це не передбачено законом.
Друге: що робити, якщо ваше питання випало з порядку денного
Ситуація, коли директор «забуває» про якесь із запропонованих вами питань, справді неприємна. Але вона не дає вам права скликати альтернативні збори. Натомість працює інший механізм – передбачений частинами шостою та сьомою статті 32 того ж Закону.
Якщо ви володієте 5 або більше відсотками статутного капіталу, ваша пропозиція до порядку денного підлягає обов’язковому включенню. Не включили? Питання вважається автоматично включеним. Ви маєте повне право вимагати його розгляду саме на тих зборах, які скликало товариство.
Колишній директор прямо запропонував Учаснику-2 надати свої пропозиції та внести зміни до порядку денного. Учасник-2 міг цим скористатися, домогтися розгляду потрібного питання 11 квітня – і уникнути всього цього судового марафону.
Третє: відправлення чи отримання – що важливіше
У касаційній скарзі ТОВ наполягало: учасник має не просто отримати сповіщення, а отримати його вчасно. Мовляв, лист від 6 лютого прибув до відділення Укрпошти лише 8 лютого, тобто на 26-й день – з пропуском 25-денного строку.
Верховний Суд цей аргумент відхилив. Стаття 31 Закону вимагає від виконавчого органу «вчинити всі необхідні дії для скликання» у визначений строк. Надіслання повідомлення – це і є така дія. Момент отримання листа адресатом для цілей цієї норми вже не є вирішальним. Інакше будь-який учасник міг би навмисно затягувати отримання кореспонденції, щоб потім заявити про порушення строків.
До речі, директор продублював повідомлення ще й через месенджер Telegram. Апеляційний суд визнав це додатковим доказом добросовісності.
Чим усе закінчилося і що з цього взяти
Верховний Суд залишив постанову апеляції без змін. Директора поновлено на посаді, всі рішення березневих зборів скасовано, судові витрати покладено на ТОВ.
Історія ТОВ «Дарекс-Енерго» – показовий приклад того, як поспішне бажання «переграти» опонента через самостійне скликання загальних зборів призводить до протилежного результату. Місяці судових розглядів, витрати на адвокатів, судовий збір за три інстанції – а у фіналі все повернулося на круги своя.
Пам’ятайте просте правило: перш ніж скликати збори самотужки, переконайтеся, що директор дійсно проігнорував вашу вимогу, а не просто відреагував на неї не так, як ви очікували. Уважно вивчіть статут – там можуть бути інші строки, ніж у законі. І не забувайте про механізм автоматичного включення питань до порядку денного. Корпоративне управління – це не битва, де перемагає той, хто швидше розіслав листи. Це система правил, і найкраща стратегія – грати за ними.
