Скасування наказу про призов студента, який заздалегідь подав заяву про відстрочку, – головний підсумок рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року. Справу №160/10424/25 розглядала суддя Бухтіярова М.М. Історія проста, але болюче знайома багатьом: людина зробила все за законом, а її все одно відправили до військової частини. Тож варто розібратися, де саме ТЦК переступив межу.
Як усе починалося
У серпні 2024 року чоловік вступив до Криворізького національного університету. Наказом ректора від 28 серпня 2024 року №720с його зарахували студентом першого курсу денної форми навчання за рівнем «магістр», спеціальність 184 «Гірництво».
Тут і криється суть. Здобувачі вищої освіти на денній формі, які здобувають рівень, вищий за попередній, мають право на відстрочку від призову. Підстава прямо прописана у пункті 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
5 вересня 2024 року чоловік надіслав до ТЦК заяву про надання відстрочки. До неї долучив довідку здобувача освіти з Єдиної державної електронної бази з питань освіти. Лист пішов рекомендованим відправленням з описом вкладення.
Центр комплектування отримав його 10 вересня 2024 року. Це видно з відмітки про вручення та трекінгу. Далі, за логікою, мав початися спокійний розгляд. Але відповіді не було. Ні позитивної, ні негативної.
Замість рішення – бойова повістка
Не дочекавшись відповіді, 1 жовтня 2024 року чоловік прийшов до ТЦК особисто. Там йому вручили направлення на військово-лікарську комісію. Медичний огляд він пройшов, і ВЛК визнала його придатним до служби. Довідка №3251 від 8 жовтня 2024 року.
Далі події розвивалися стрімко. 7 жовтня чоловік прибув по новий військово-обліковий документ і довідку про відстрочку. Натомість отримав повістку на наступний день. А 8 жовтня замість довідки йому видали бойову повістку з відправленням об 11:30 того ж дня.
Заперечення ніхто не слухав. Уже 10 жовтня 2024 року начальник ТЦК підписав наказ №983 про призов чоловіка та направлення його у складі команди до військової частини. Наступного дня командир частини наказом №302 зарахував його до списків особового складу.
Ось так студент, який мав законне право на відстрочку, за кілька днів став військовослужбовцем. І це при тому, що жодного рішення комісії щодо його заяви так і не ухвалили.
Що каже закон про такі ситуації
Порядок надання відстрочки регулює постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. У ній є два ключові пункти, які ТЦК у цій справі проігнорував.
Пункт 60 Порядку №560 прямо говорить: до ухвалення комісією рішення військовозобов’язаний не підлягає призову під час мобілізації. А пункт 63 забороняє направляти таких людей на медичний огляд, поки комісія не вирішила питання про відстрочку.
Виходить, логіка закону проста. Спочатку комісія розглядає заяву і вивчає документи. І лише потім, якщо відстрочку не дали, людину можуть призивати. У справі, про яку йдеться, порядок виявився перевернутим із ніг на голову.
Додамо до цього статтю 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Початком служби для призваних під час мобілізації вважається день відправлення з ТЦК. Тобто формально людина набуває статусу військовослужбовця саме тоді, коли її відправили. А відправили її на підставі наказу, який суд згодом визнав незаконним.
Позиція ТЦК і чому суд її не прийняв
Центр комплектування наполягав: заяви він не отримував. Мовляв, доказів надсилання немає. А навіть якби заява була, її не передали б комісії, бо чоловік нібито не став на військовий облік після 25 років.
Ще один аргумент стосувався навчання. ТЦК надіслав до університету лист і попросив скасувати наказ про зарахування. Університет справді видав наказ №919с від 8 жовтня 2024 року про скасування, але вже 10 жовтня ректор його відмінив. І в ЄДЕБО він не був активований.
Суд розібрав кожен довід і відкинув усі.
По-перше, факт отримання заяви підтверджують документи поштового зв’язку. По-друге, чоловік перебував на обліку, що видно з його військово-облікового документа в застосунку «Резерв+». Він навіть вчасно оновив персональні дані. По-третє, лист університету від 15 листопада 2024 року підтвердив: студент з навчання не відраховувався і досі є здобувачем освіти.
Тобто жодних порушень з боку людини не було. А от ТЦК порушив одразу кілька норм.
На що сперся суд
Окремо суд нагадав позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22. Суть така: право на відстрочку людина має реалізувати активно – подати документи й оформити його через уповноважений орган. І зробити це можна лише до моменту, коли вона набула статусу військовослужбовця.
Чоловік усе зробив вчасно. Заяву подав, довідку долучив, на обліку перебував. Тобто свою частину зобов’язань виконав повністю.
А далі закон покладає обов’язки вже на ТЦК. Центр має створити умови для подання документів, прийняти заяву, розглянути її та ухвалити рішення. Або оформити відстрочку, або відмовити з письмовим обґрунтуванням. І до цього моменту – жодних дій щодо призову.
Саме тому скасування наказу про призов студента стало логічним фіналом. Адже ТЦК не зробив нічого з того, що вимагає закон.
Рішення суду
Суд визнав наказ про призов №983 від 10 жовтня 2024 року протиправним і скасував його. А оскільки наказ про зарахування до військової частини був похідним, його теж скасували. Протиправні рішення не можуть породжувати правомірних наслідків – так висловився суд.
Більше того, суд вийшов за межі позовних вимог. Він зобов’язав військову частину звільнити чоловіка зі служби та виключити його зі списків особового складу. Бо сама служба стала наслідком незаконного призову, і залишати її без уваги було б неправильно.
Стягнули й судовий збір – по 968,96 гривні з кожного відповідача.
Скасування наказу про призов студента тут не просто формальність. Це спосіб повернути людину в той правовий стан, у якому вона перебувала до порушення. І водночас – запобіжник від повторного свавілля.
Що це дає іншим
Історія добра тим, що показує алгоритм дій для тих, хто має право на відстрочку за навчанням.
Подавайте заяву письмово й надсилайте її так, щоб залишився слід. Рекомендований лист з описом вкладення та повідомленням про вручення – ваш найкращий доказ. Зберігайте трекінг і копії всіх документів.
Якщо ТЦК не відповідає, це не привід мовчати. Відсутність рішення комісії означає, що вас не мають права призивати. І точно не мають права направляти на ВЛК до розгляду заяви. Це чітко випливає з пунктів 60 і 63 Порядку №560.
Ключове тут – швидкість. Звертатися до суду варто, не чекаючи, поки вас відправлять до частини. Хоча, як бачимо з цієї справи, навіть після незаконного призову можна домогтися звільнення.
І ще один момент, вартий уваги. Суд не став формально підходити до питання й дослухався до змісту, а не до бюрократичних аргументів. Якщо ТЦК ставить «палицю в колеса», посилаючись на неіснуючі обов’язки, це не аргумент. Саме так і виправляють накази, які суперечать Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Порядку №560. І поки закон не змінився, цей механізм працює.
