Виключення з Реєстру даних про розшук стало головною метою чоловіка із Закарпаття, який побачив у застосунку «Резерв+» припис про порушення правил військового обліку. Справа дійшла до суду, і той став на бік людини. Розберімося, чому територіальний центр комплектування не мав права робити таку позначку.
Як з’являється запис про розшук
Розкажу по порядку. Чоловік перебуває на військовому обліку. 20 серпня 2025 року у військово-обліковому документі, який сформували засобами Реєстру, з’явився запис: «Розшукує ТЦК та СП: порушення військового обліку». Причина – «не уточнили персональні дані вчасно». Дата початку розшуку – 16 травня 2025 року.
Захисник надіслав адвокатський запит ще 26 серпня 2025 року. Просив надати інформацію та копії документів про порушення. У відповідь – тиша. Лише згодом, уже під час розгляду, територіальний центр пояснив свою логіку.
Правил військового обліку чимало, і вони справді обов’язкові. Та питання не в тому, чи існують правила. Питання в тому, чи був законний привід фіксувати конкретну людину як порушника в державній системі.
Що відповів ТЦК
Позицію відповідача можна звести до кількох тез.
- Чоловік оновив лише контактні дані 4 липня 2024 року.
- Персональні дані в період з 18 травня по 16 липня 2024 року він не уточнив.
- Не подав відомості про цивільну спеціальність, місце роботи, результати медичних оглядів.
- Поважних причин, щоб не виконати обов’язок, не надав.
На цій підставі, керуючись підпунктом 2 пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №1487 від 30 грудня 2022 року, терцентр сформував подання про розшук. А ще надіслав до поліції звернення №E2190259 від 16 травня 2025 року – про адміністративне затримання та доставлення людини.
Ключова деталь ось у чому. Протокол про адміністративне правопорушення не складали. Постанову про притягнення до відповідальності не виносили. Повістки про виклик не надсилали. І це підтвердив сам відповідач у відзиві.
Що говорить закон про дані в Реєстрі
Тут і починається найцікавіше. Давайте розберемо норми.
Відносини у сфері військового обліку регулює Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII. Він визначає, що дотримання правил військового обліку – складова військового обов’язку. Стаття 33 цього Закону ділить облік на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведуть його за місцем проживання, а порядок встановлює Кабінет Міністрів.
Далі – спеціальний закон. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII описує, які саме відомості потрапляють до Реєстру. Сам Реєстр – це інформаційно-комунікаційна система для збирання, зберігання та обробки даних про військовозобов’язаних.
І ось тут важливий момент. Пункт 20-1 частини першої статті 7 цього Закону прямо перелічує, що належить до персональних даних. Серед іншого – відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зверніть увагу на формулювання. Йдеться не про «порушення» як таке, а саме про притягнення до відповідальності. Тобто про факт, підтверджений протоколом і постановою. Немає постанови – немає й підстави для запису.
Порядок ведення обліку деталізує постанова Кабінету Міністрів №1487. Вона пояснює, як терцентри збирають і подають відомості. Проте жоден підзаконний акт не може розширити перелік даних, який встановлює закон. Це принципова річ: закон вищий за постанову.
Логіка суду
Суд виходив із простої думки. Реєстр створений для зберігання фактів, установлених у законному порядку. Факт притягнення до адміністративної відповідальності виникає лише тоді, коли є відповідна постанова. Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» чітко окреслює, які відомості можна вносити. Усе, що за ці межі виходить, потрапляє до системи безпідставно.
Матеріали справи показали: щодо позивача протокол не складали, постанову не виносили, повістки не надсилали. Притягнення не було. Отже, і вносити відомості про порушення не було жодних правових підстав.
Ще один момент – тягар доведення. За частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність своїх дій доводить суб’єкт владних повноважень. Відповідач цього не зробив: не довів ані факту порушення, ані належного оповіщення людини.
Дії терцентру, за висновком суду, суперечать принципам законності, обґрунтованості та пропорційності. Їх закріплює стаття 19 Конституції України та частина друга статті 2 КАС України.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/7572/25 таке:
- визнано протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про розшук і порушення правил обліку;
- визнано протиправним направлення звернення до Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області для адміністративного затримання та доставлення чоловіка;
- зобов’язано відповідача виключити з Реєстру відомості про розшук і порушення правил військового обліку;
- стягнуто з бюджетних асигнувань на користь позивача 1 938 гривень судового збору.
Ось так виключення з Реєстру даних про розшук із абстрактної вимоги перетворилося на цілком конкретний результат.
Чому це важливо для інших
Історія корисна кожному, хто бачить у «Резерв+» позначки, з якими не згоден. Ось кілька практичних висновків.
По-перше, сам факт запису в Реєстрі не означає, що людина справді порушила закон. Дані можуть з’явитися без постанови, а отже – безпідставно.
По-друге, відсутність протоколу та постанови – сильний аргумент у суді. Саме на цьому будувалася позиція у цій справі.
По-третє, звернення ТЦК до поліції теж можна оскаржити. Якщо притягнення немає, то й підстав для затримання та доставлення немає.
По-четверте, запитуйте документи. Адвокатський запит – перший крок, щоб з’ясувати, на чому ґрунтується позначка. Навіть якщо відповіді немає, це теж стане доказом у справі.
Кстати, не зайвим буде зберігати скриншоти з «Резерв+». Вони фіксують, що саме і коли було відображено. Якщо згодом запис зникне або зміниться, саме скриншот допоможе відновити картину.
Якщо ви вже отримали таку позначку, краще не чекати. Звертайтеся по фахову допомогу, готуйте позов і просіть виключити дані. Судова практика у подібних справах дедалі частіше складається на користь людей.
Суди раз по раз нагадують: державні органи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законом. Якщо терцентр вносить до Реєстру відомості, яких там бути не повинно, це не просто помилка. Це порушення прав, яке можна виправити через суд. І виключення з Реєстру даних про розшук цілком реально домогтися.
