Скасування постанови ВЛК – це не просто юридична перемога, а шанс на справедливий медичний огляд для військовозобов’язаного, якого мобілізували за лічені години. У справі № 280/1716/26 Запорізький окружний адміністративний суд визнав: якщо медичний огляд проводять формально, а висновки підписують раніше, ніж отримують результати аналізів, така постанова ВЛК не може вважатися законною. Розповідаю, що саме пішло не так і чому суд став на бік позивача – але не повністю.
Давайте розберемо цю історію по порядку. Вона почалася звичайного лютневого ранку 2026 року, коли чоловіка зупинили працівники поліції для перевірки військово-облікових документів. Військово-обліковий документ у нього був – в електронному вигляді через застосунок «Резерв+». Дані уточнено, у розшуку не перебував. Здавалося б, жодних проблем.
Але поліцейські наполягли на поїздці до територіального центру комплектування. Там на чоловіка склали протокол адміністративного затримання – нібито для оформлення протоколу за статтею 210 КУпАП. Щоправда, самого протоколу в той день так і не склали. Натомість чоловіка залишили в приміщенні ТЦК на всю ніч.
Що відбувалося з медичним оглядом
Наступного дня, 13 лютого, ситуація закрутилася з неймовірною швидкістю. Позивачу повідомили: військово-лікарська комісія визнала його придатним до служби. При цьому, за його словами, повноцінного огляду лікарями не проводили. Йому навіть не дали можливості надати власні медичні документи – адже він не планував проходити ВЛК саме в той день і не мав їх при собі.
І ось тут криється ключова проблема. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони №402 від 14.08.2008, чітко визначає: перед медоглядом обов’язково проводять загальний аналіз крові, сечі, серологічні аналізи на ВІЛ, гепатити, визначають групу крові та резус-належність, роблять рентген грудної клітки та ЕКГ. Кожного військовозобов’язаного мають оглянути хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, офтальмолог, оториноларинголог.
А тепер – увага. Суд витребував картку обстеження та медичного огляду. І що ж там побачили? Графи з результатами загального аналізу крові, сечі, ЕКГ, серологічних досліджень – порожні. Просто не заповнені. У графах окремих лікарів-спеціалістів – лише штампи «Скарг немає. Здоровий», без жодної деталізації.
Хронологія, яка все змінила
Чесно кажучи, найбільш разючий доказ – це розбіжність у часі. Довідка ВЛК була підписана кваліфікованим електронним підписом голови комісії 13 лютого о 10:46. А результат загального аналізу крові датований тим самим днем, але часом 12:32. Тобто висновок про придатність з’явився майже на дві години раніше, ніж результати обов’язкового лабораторного дослідження.
Це прямий доказ того, що рішення ухвалювалося без урахування об’єктивних медичних показників. І це – грубе порушення пункту 3.4 глави 3 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Але й це ще не все. Коли позивач перевірив свій кабінет у Helsi, з’ясувалося: записи про прийоми терапевта, невролога, офтальмолога, психіатра, хірурга та отоларинголога зареєстровані як завершені 16 лютого. Тобто через три дні після мобілізації. І через три дні після того, як постанова ВЛК уже була винесена.
Відповідачі не змогли пояснити цю розбіжність. А вона, погодьтеся, красномовна.
Що вирішив суд
Запорізький окружний адміністративний суд, дослідивши всі докази, дійшов однозначного висновку: під час проведення ВЛК було порушено вимоги Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Постанова ВЛК, оформлена довідкою №2026-0213-1036-0377-0 від 13.02.2026, визнана протиправною та скасована.
Однак тут важливий момент – і для багатьох він може стати несподіваним. Скасування постанови ВЛК не призвело до звільнення позивача з військової служби. Суд відмовив у скасуванні наказу про призов та наказу про зарахування до списків особового складу військової частини.
Чому? Бо на момент розгляду справи позивач уже був військовослужбовцем. А підстави для звільнення з військової служби чітко перераховані в Законі України «Про військовий обов’язок і військову службу». Серед них – висновок ВЛК про непридатність або тимчасову непридатність. Такого висновку у позивача немає. Суд не може підміняти собою військово-лікарську комісію та визначати ступінь придатності людини до служби.
Крім того, суд послався на позицію Верховного Суду: процедура призову за мобілізацією є незворотною, і саме по собі визнання порушень під час призову не повертає особу до попереднього статусу.
Що натомість отримав позивач
Суд вийшов за межі позовних вимог – це допускається частиною 2 статті 9 КАС України, коли це потрібно для ефективного захисту прав. Військову частину зобов’язали направити військовослужбовця на медичний огляд. Тобто чоловік отримав реальний шанс пройти повноцінне обстеження вже як діючий військовослужбовець.
К слову, це відповідає логіці Положення №402: направлення на медогляд військовослужбовців здійснюють прямі начальники – від командира окремої частини і вище. ТЦК тут уже не має повноважень.
Позивач також вимагав визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо ненаправлення його на регіональну ВЛК за його заявою від 13 лютого. Але суд і в цьому відмовив – логічно, адже на момент подання заяви чоловік уже був військовослужбовцем, і ТЦК не міг розпоряджатися його долею.
Про що варто пам’ятати
Ця справа – яскрава ілюстрація того, як працює принцип «належного урядування», про який неодноразово нагадував Європейський суд з прав людини. Державні органи мають діяти послідовно, прозоро й у суворій відповідності до власних процедур. Якщо медичний огляд проводять для галочки, а документи підписують заднім числом – суд це побачить і дасть цьому правову оцінку.
Водночас варто розуміти: скасування постанови ВЛК не є «квитком на вихід» з військової служби. Це лише перший крок до справедливого медичного обстеження, за результатами якого й буде вирішена подальша доля військовослужбовця.
