Уявіть собі: людина ніколи не була у військкоматі, не отримувала повістку, не приймала присягу. Але в державному реєстрі вона значиться як військовослужбовець, що проходить службу. Саме таку схему, за версією слідства, реалізував заступник начальника – начальник мобілізаційного відділення Івано-Франківського районного ТЦК та СП. І тепер йому повідомили про підозру у службовому підробленні.
Детективи Державного бюро розслідувань з’ясували, що посадовець систематично вносив до Єдиного державного реєстру «Оберіг» завідомо неправдиві відомості про проходження військової служби. Механізм виявився простим, але нахабним. Маючи власний електронний ключ доступу, логін і пароль, він без будь-яких законних підстав змінював дані в облікових картках громадян. Жодних заяв, жодних документів – просто кілька кліків, і людина вже «служить».
Все почалося в червні 2025 року. Тоді чиновник вніс до реєстру інформацію про нібито зарахування одного чоловіка до військової частини та зняття його з військового обліку. Ключовий момент: цей чоловік насправді не проходив службу. Взагалі. Але в системі «Оберіг» з’явився запис про протилежне.
Кого і як «зараховували» до війська
На цьому історія не закінчилася. З листопада 2025 року до січня 2026-го, тобто протягом трьох місяців, аналогічні зміни торкнулися ще 20 військовозобов’язаних. Сценарій повторювався: людина фактично не служила, жодного стосунку до війська не мала, але в реєстрі значилася зарахованою до конкретної військової частини. І знятою з обліку – як такою, що вже виконує обов’язки.
Давайте розберемося, чому це важливо. Реєстр «Оберіг» – це не просто база даних з іменами та адресами. Це ключовий інструмент військового обліку, який визначає мобілізаційний ресурс країни. Якщо там написано, що 21 людина служить, а насправді жоден з них до частини не прибув – це не просто помилка. Це спотворення реальної картини.
Слідство вважає, що мета була цинічною. Таким чином у ТЦК могли штучно завищувати показники виконання мобілізаційного плану. Простіше кажучи, на папері план перевиконується, начальство задоволене, а реальність залишається зовсім іншою. Це як намалювати собі гарний табель, не виконавши жодного завдання.
Що передбачає закон за такі дії
Кваліфікація, яку обрали слідчі ДБР – службове підроблення. І це не просто адміністративний прокол. Мова йде про кримінальну відповідальність за внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Тут важливий момент: «Оберіг» має статус офіційного державного реєстру, тож будь-які записи в ньому – це юридично значущі дії.
Крім того, слідство не виключає, що діяння могли кваліфікувати за сукупністю з іншими статтями – наприклад, перешкоджання законній діяльності Збройних сил. Все залежить від того, які наслідки мали ці приписки. Адже якщо людина в системі значилась такою, що вже служить, то повістку їй, швидше за все, не надсилали. І вона спокійно жила далі, не знаючи, що для держави вона вже виконала свій обов’язок.
Як це впливає на мобілізаційну систему загалом
Коли одна людина вносить фальшиві дані про 21 військовозобов’язаного – це вже не поодинокий випадок, а система. І найбільша проблема тут не в тому, що конкретний чиновник отримав підозру. Проблема в довірі до самого реєстру та до тих, хто його наповнює.
Уявіть собі командира, який отримує розпорядження: з такого-то ТЦК мають прибути 20 новобранців. Він готує казарми, форму, планує навчання. А в результаті ніхто не приходить. Бо ці 20 людей існують лише в електронному вигляді. Це не просто зіпсовані звіти – це реальні наслідки для обороноздатності.
ДБР продовжує розслідування, і цілком можливо, що кількість епізодів зросте. Адже якщо посадова особа діяла таким чином протягом кількох місяців, логічно перевірити весь період її роботи з системою. До того ж, постає питання: чи були спільники? Чи діяв начальник мобілізаційного відділення самостійно, чи така практика могла бути поширеною?
Справа Івано-Франківського ТЦК показує, що навіть найсучасніші електронні системи не захищені від людського фактору. Електронний ключ і пароль – це не гарантія чесності, особливо коли хтось вирішує, що показники важливіші за реальний стан справ. Тепер цим випадком займається суд. А ми можемо лише сподіватися, що такі схеми стануть неможливими і що кожен запис у «Оберегу» відповідатиме дійсності, а не чиїмось амбіціям щодо гарної звітності.
