Державна служба зайнятості роз’яснила, що роботодавцям заборонено ставити кандидатам запитання, які стосуються особистого життя, походження, стану здоров’я чи релігійних/політичних поглядів. Такі обмеження визначені законом, а їх порушення може мати юридичні наслідки.
До дискримінаційних належать, зокрема, запитання про наявність дітей, вік, сімейний стан або віросповідання. Вони не пов’язані з професійними якостями кандидата і тому є недопустимими.
Які обмеження встановлює закон
Згідно з КЗпП, у сфері праці заборонена будь-яка дискримінація – за ознаками віку, статі, стану здоров’я, походження, майнового стану чи місця проживання.
Закон також забороняє:
- вимагати інформацію про особисте життя або плани щодо дітей;
- цікавитися політичними чи релігійними переконаннями;
- запитувати про місце реєстрації або національність;
- відмовляти у працевлаштуванні через вагітність.
Крім того, Закон України про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків забороняє надавати перевагу кандидатам за статтю або встановлювати різні вимоги для жінок і чоловіків.
Що може перевіряти роботодавець
Оцінювати дозволено лише ті критерії, які безпосередньо стосуються роботи:
- освіту та кваліфікацію;
- професійний досвід;
- спеціальні навички;
- необхідні дозволи чи сертифікати;
- результати тестових завдань.
Водночас у законодавстві передбачено поняття «обґрунтована професійна вимога», яка допускає специфічні критерії, але тільки якщо вони прямо пов’язані з виконанням роботи.
Як діяти у разі порушення
Якщо під час співбесіди виникають дискримінаційні питання, фахівці радять:
- зафіксувати порушення (наприклад, аудіозаписом);
- вказати рекрутеру на неправомірність таких запитань;
- подати скаргу до Уповноважений ВРУ з прав людини або до Держпраці;
У випадку грубих порушень варто повідомити Нацполіцію.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
