Роман Абрамович знову в Києві – і цього разу без камер, без протоколу, без жодного публічного слова. Таємний візит Абрамовича до Києва наприкінці травня став темою, яка розбурхала не лише українські, а й світові медіа. Олігарх, за яким ще з лютого 2022-го тягнеться статус «приватного посередника» між Кремлем і Банковою, привіз особисте послання від Путіна. І повіз назад до Москви відповідь – від Зеленського.
Давайте розберемося, що відомо про цю зустріч, хто насправді був її ініціатором і чи здатна «човникова дипломатія» олігарха хоч на міліметр зрушити переговорний процес із мертвої точки.
Хто першим проговорився
Найцікавіше в цій історії те, що першим про візит розповів сам Путін. На Петербурзькому економічному форумі диктатор згадав: наприкінці травня йому зателефонував «один із представників російських бізнес-кіл» і повідомив – його запросили до Києва. Імені Путін не назвав, але додав красномовну деталь: знає цю людину дуже давно, вважає порядною і довіряє їй.
«Він поїхав до Києва і зустрічався з цим паном – автором цього листа. У нього там у резиденції», – пояснив Путін, маючи на увазі лист Зеленського.
За словами диктатора, після повернення бізнесмен передав йому усне прохання українського президента про зустріч. Путін стверджує, що це сталося 21 травня. А вже 22 травня, поскаржився він, ЗСУ завдали удару по Старобільську. Тут варто нагадати: російська пропаганда подає цей удар як такий, від якого нібито загинули студенти – хоча насправді йшлося про скупчення окупантів.
І хоча Путін не назвав імені бізнесмена, його помічник Юрій Ушаков швидко «підігрів» інтригу, зауваживши, що ця людина «достатньо відома». Нардеп Олексій Гончаренко майже одразу уточнив: йдеться про Романа Абрамовича. Згодом Зеленський в інтерв’ю Sky News офіційно підтвердив факт зустрічі.
Ключовий момент: Абрамович просив провести все тихо, без жодного розголосу. І, схоже, Путін свідомо зруйнував цей канал. «Очевидно, що цей канал комунікації зруйнований. Бо він мав бути в тиші. А Путін свідомо про нього розповів», – припускає Гончаренко.
Що вимагала Росія і що почула у відповідь
За словами Зеленського, Абрамович приїхав із конкретним запитом: зрозуміти, «що ми готові зробити», коли справа дійде до мирних переговорів. І знову, як і на попередніх раундах, спливла тема Донецької області.
Але відповідь президента була однозначною: Донбас не віддадуть.
«Це було ключове повідомлення. Я сказав, що ми на це не підемо. Ми не дамо вам перемоги таким чином», – наголосив Зеленський. І додав: усі компроміси можна обговорювати лише після припинення вогню. Саме режим тиші, за його словами, і є найбільшим компромісом з українського боку.
Тут важливий нюанс: позиція України залишається незмінною вже не перший рік. І той факт, що Москва знову відправляє Абрамовича із тими самими запитаннями, свідчить або про глухоту Кремля, або про спробу промацати ґрунт напередодні чогось більшого.
Справжня причина приїзду: три версії
«РБК-Україна» з посиланням на поінформоване джерело у владі повідомляє цікаву деталь: росіяни нібито мають сумніви щодо того, чи однакову інформацію їм доносять міжнародні партнери – зокрема американці. Мовляв, ті можуть казати одне й те саме і Москві, і Києву, згладжуючи реальні розбіжності.
«Тож було заявлено, що вони хочуть почути нашу позицію безпосередньо», – пояснило джерело. Іншими словами, візит Абрамовича до Києва – це спроба отримати інформацію з перших уст, без дипломатичних фільтрів.
Крім того, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Олександр Леонов висловив думку, що Абрамович може представляти інтереси всього російського олігархату. Економічна еліта РФ дедалі більше незадоволена тим, куди рухається країна, і розуміє наслідки. Абрамович у такій схемі – не просто кур’єр, а людина, здатна донести до Путіна аргументи про необхідність переговорів замість ескалації.
Є й третя версія, від ексочільника МЗС Павла Клімкіна. В інтерв’ю liga.net він пояснив: для простого передавання меседжів знайшлися б і менш значущі фігури. А от якщо Абрамович приїхав – значить, ішлося про серйозніший порядок денний. Про те, як можуть виглядати подальші переговори, які червоні лінії є з обох боків, хто може бути медіатором і якою буде послідовність кроків.
«Адже ми розуміємо, що в якийсь момент ми прийдемо до припинення вогню: воно не буде сталим, і Путін буде далі качати історію про угоду, яка йому потрібна», – зауважив Клімкін.
Що думає сам Абрамович
Офіційно бізнесмен факт переговорів так і не прокоментував. Але Financial Times стверджує: після повернення з Києва Абрамович нібито поділився враженнями зі своїм оточенням. І вони були доволі скептичними.
За інформацією видання, олігарх сказав, що Зеленський «думає, що може вирішити всі проблеми за допомогою магії своєї особистої харизми на зустрічі лідерів» – тобто під час особистих переговорів з Путіним. Абрамович навіть придумав для цього образну назву – «конкурс капітанів», за аналогією з КВК, де український президент колись з’являвся до політичної кар’єри.
«Путін зовсім не зацікавлений у цьому. І на Трампа це теж не діє. Але Зеленський повністю зациклений на цьому», – процитувало джерело FT. Чи справді це слова Абрамовича, чи інтерпретація його оточення – питання відкрите. Але настрій передано доволі чітко.
Феномен «непотоплюваного» посередника
Абрамович у ролі посередника – це не нова історія. Він брав участь у переговорах ще від перших тижнів повномасштабної війни, зокрема в стамбульському раунді. Йому також приписують допомогу в укладанні зернової угоди, яка гарантувала експорт українського зерна через Чорне море.
За даними FT, зараз роль Абрамовича стала менш помітною – особливо після того, як Росія почала прямі переговори зі США. Але він і далі бере участь в обмінах полоненими та інших двосторонніх контактах з Україною.
Чому саме він? Політолог Олександр Леонов вказує на очевидне: Абрамович має прямий доступ до Путіна. «Я думаю, він може зустрічатися сам на сам з Путіним і доносити йому інформацію. Це людина, яка активно працювала на заході й вільно переміщається по світу», – пояснює експерт.
Клімкін додає ще один важливий штрих: «Він завжди може зустрітися з Путіним і отримати безпосередні вказівки. А говорити він може набагато більш гнучко і широко, ніж ті російські представники, які були на напівофіційних переговорах». Тобто Абрамович – це не просто транслятор позиції Кремля, а людина, здатна вести змістовний діалог із власним простором для маневру.
Саме тому, на думку Клімкіна, розмови з Абрамовичем можуть бути набагато важливішими, ніж контакти з офіційними представниками РФ у Стамбулі чи на інших майданчиках.
Навіщо це мільярдеру
За версією Forbes, Абрамович посідає 377-ме місце у списку найбагатших людей світу зі статками у $9,3 млрд. Логічне запитання: навіщо людині з такими ресурсами вплутуватися в переговорний процес, де ризики явно переважують вигоди?
Український продюсер Олександр Роднянський, який довго працював у РФ, розповів «Важным историям» цікаву передісторію. Саме він запропонував Абрамовичу стати посередником. Спочатку той відмовлявся: «Ти мене втягуєш кудись, де я не хочу бути. Я ж не Боря». Боря – це Борис Березовський, олігарх, який критикував Путіна й загинув за дивних обставин. Але зрештою Абрамович погодився.
24 лютого 2022 року він був у своєму маєтку на півдні Франції. Негайно вилетів до Москви приватним літаком і, хоча запізнився на зустріч Путіна з підприємцями, таки домігся особистої аудієнції. Отримав «добро» на участь у переговорах. А за кілька днів уже зустрічався у Варшаві з представниками української влади. Сторони домовилися: Абрамович – нейтральний посередник, який допомагає шукати мирне рішення, але не лізе в політику.
Щодо мотивів – версій щонайменше дві. Перша, за словами Роднянського: «Він людяний. Для нього війна – це не просто неприйнятне продовження політичних протистоянь, а це неприйнятно по-людськи, бо гинуть люди». Друга, більш прагматична: захистити активи й вийти з-під санкцій.
До речі, у березні 2022 року Bellingcat і Wall Street Journal писали, що Абрамовича навіть намагалися отруїти через його участь у переговорах. Джерела WSJ вважали, що отруєння підлаштували «деякі сили у Москві», зацікавлені в зриві переговорів. Щоправда, ця версія так і не отримала підтверджень – але показово, наскільки серйозні ставки в цій грі.
І поки одні бачать у приїзді Абрамовича проблиск надії на діалог, інші сприймають це як черговий маневр Кремля. Так чи інакше, той факт, що канал комунікації через олігарха досі існує – незважаючи на всі спроби його зруйнувати – говорить сам за себе.
