Трудова міграція іноземців в Україну стає дедалі гострішою темою. Поки бізнес скаржиться на кадровий голод і завозить працівників із-за кордону, частина суспільства запитує: а чому держава не повертає своїх?
Саме це питання лягло в основу петиції, яку зареєстрували на офіційному урядовому порталі. Документ вимагає розробити «Державну стратегію захисту національного ринку праці» і поставити українського працівника на перше місце.
Чому це взагалі виникло
Причина проста і болюча. Через мобілізацію, масовий виїзд людей за кордон і демографічні втрати від повномасштабної війни ринок праці просів дуже серйозно. Бізнес відреагував так, як завжди реагує бізнес, – почав шукати альтернативу. І знайшов її у трудових мігрантах.
Роботодавці кажуть, що у них немає вибору: замовлення є, верстати стоять, а людей немає. Критики відповідають на це інакше. Держава, мовляв, спершу мала б зробити все, щоб повернути своїх – тих мільйонів українців, які зараз живуть і працюють у Польщі, Німеччині, Чехії.
Що конкретно вимагає петиція
Авторка документу звертається до Кабінету міністрів і пропонує цілий пакет заходів. Якщо коротко – обмежити трудову міграцію іноземців і одночасно створити умови, за яких українцям буде вигідно і безпечно повертатися.
Серед ключових вимог:
- розробити Державну стратегію захисту національного ринку праці з гарантованим бронюванням від мобілізації для тих, хто готовий повернутися у критичні галузі
- заборонити видачу дозволів на роботу іноземцям там, де кадровий дефіцит реально можна закрити поверненням або бронюванням українців
- ввести обов’язкові іспити з української мови та історії для іноземних працівників
- зобов’язати іноземців працездатного віку, які хочуть залишатися в Україні, проходити контрактну службу або долучатися до оборони
- встановити високий збір для роботодавців за найм іноземців – і спрямовувати ці кошти на програми повернення та автоматизацію виробництва
- анулювати дозволи на перебування і роботу за порушення законів або «неповагу до національних цінностей»
Останній пункт, чесно кажучи, найбільш розмитий – що саме вважати «неповагою до цінностей», петиція не уточнює.
Де зараз петиція і що далі
Станом на момент публікації документ вже зібрав 25095 підписів, тобто вже є необхідні 25 тисяч. До закінчення терміну збору залишається ще 84 дні.
Тут важливий момент: 25 тисяч підписів – це поріг, після якого Кабмін зобов’язаний офіційно розглянути петицію і надати відповідь. Це не означає, що всі вимоги будуть виконані. Але уряд мусить пояснити свою позицію.
Кстати, ідея з бронюванням як стимулом для повернення – не нова. Про неї говорять давно, і частина роботодавців уже користується механізмом бронювання для утримання наявних кадрів. Питання в тому, чи можна перетворити це на системний інструмент залучення тих, хто поїхав.
Дві логіки, які поки не зійшлися
Бізнес дивиться на ситуацію через призму виживання: немає людей – немає виробництва. Трудова міграція іноземців для них – це не ідеологія, а вимушена прагматика.
Автори петиції дивляться інакше. Їхня логіка: поки держава відкриває двері для іноземних працівників, вона знімає з себе відповідальність за повернення власних громадян. Навіщо вигадувати складні механізми повернення, якщо можна просто завезти когось іншого?
Де між цими позиціями правда – питання відкрите. Але те, що воно вже виходить на рівень офіційних петицій, говорить про одне: суспільна напруга навколо ринку праці нікуди не ділася. І з кожним місяцем вона, схоже, тільки зростає.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
