Уявіть ситуацію: вас ще у 2015 році визнали повністю непридатним до служби й виключили з військового обліку. Ви живете спокійно десять років, аж раптом виявляєте, що в реєстрі «Оберіг» ви знову значитесь військовозобов’язаним. Саме в таку халепу потрапив позивач у справі № 140/5608/26, яку розглянув Волинський окружний адміністративний суд. Давайте розберемо, що вирішив суд і які аргументи спрацювали.
Як усе почалося: десять років потому
Отже, у липні 2015 року військово-лікарська комісія визнала чоловіка непридатним до військової служби за станом здоров’я. Його виключили з військового обліку на підставі групи ІІ статті 74а розкладу хвороб, передбаченого наказом Міністерства оборони України №402 від 2008 року. Усе мало б бути остаточно й безповоротно.
Але у 2026 році позивач сформував витяг із Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» і побачив дивну картину. З одного боку, там стояла відмітка про непридатність і виключення з обліку. А з іншого – він значився як військовозобов’язаний. Дві взаємовиключні речі в одному документі.
Представник позивача надіслала адвокатський запит до територіального центру комплектування. У відповіді ТЦК порадив… з’явитися особисто для проходження медичного огляду й уточнення категорії придатності. Іншими словами – пройти ВЛК заново.
Тут важливий момент: людину, яку вже виключили з обліку за станом здоров’я, фактично поставили перед необхідністю доводити свою непридатність повторно. Позивач із таким підходом не погодився й пішов до суду.
Зняття чи виключення – у чому різниця
Ключ до розуміння цієї справи лежить у статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». І тут є принципова відмінність, яку часто плутають навіть у військкоматах.
Зняття з військового обліку – це тимчасове явище. Людина залишається військовозобов’язаною, просто змінює місце обліку чи виїжджає за кордон.
Виключення з військового обліку – це остаточне припинення статусу військовозобов’язаного. Підстави для цього чітко перелічені в частині 6 статті 37. І одна з них – це визнання людини непридатною до військової служби (пункт 3).
Позивач пройшов саме процедуру виключення. Відтак, за логікою закону, він узагалі втратив статус військовозобов’язаного. Як можна вимагати від людини без такого статусу проходити повторний медогляд? Питання риторичне.
Що сказав суд: аргументи й логіка
Суд нагадав про ключову норму: пункт 3 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII. Громадяни, визнані непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку. І це виключення означає втрату статусу військовозобов’язаного.
Крім того, за Порядком організації та ведення військового обліку (постанова Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022) саме районні та міські ТЦК зобов’язані вести облік, брати на нього та виключати з нього громадян. Тобто обов’язок внести правильні дані до реєстру «Оберіг» лежить на відповідачеві, а не на позивачеві.
Цікаво, що відповідач навіть не подав відзив на позов. Суд розглядав справу за наявними матеріалами – і їх виявилося достатньо.
А тепер про те, чому позивач не мусить проходити повторний медогляд. У травні 2024 року набув чинності закон, який зобов’язав обмежено придатних пройти переогляд до червня 2025 року. Але позивач – не обмежено придатний. Він повністю непридатний. І ця різниця виявилася вирішальною.
Суд прямо зазначив: жодна норма права не зобов’язує людину, виключену з військового обліку через повну непридатність, звертатися до ТЦК за направленням на ВЛК.
Реєстр «Оберіг» і чому дані мають збігатися з реальністю
Згідно із Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (№1951-VIII), органи ведення реєстру – а це ті самі ТЦК – зобов’язані забезпечувати актуалізацію бази даних. Якщо людина виключена з обліку ще у 2015 році, ця інформація мала бути в реєстрі. Її відсутність або суперечливість – це помилка державного органу.
Суд послався на практику Європейського суду з прав людини. Зокрема, на рішення у справі «Лелас проти Хорватії»: державні органи не повинні отримувати вигоду від власних помилок. І на рішення «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»: ризик помилки держоргану несе сама держава, а не громадянин.
Застосовуючи ці принципи, суд визнав дії ТЦК протиправними.
Як це рішення може стати вам у пригоді
По-перше, воно чітко розмежовує статуси. Якщо вас виключили з обліку, а не просто зняли – ви більше не військовозобов’язаний. І жоден ТЦК не має права ставитися до вас як до такого.
По-друге, рішення нагадує, що реєстр «Оберіг» – не чарівна скринька, яка живе власним життям. Дані в ньому повинні відповідати юридичним фактам. Якщо ж там помилка – добиватися її виправлення можна й треба, зокрема через суд.
По-третє, суд стягнув із ТЦК на користь позивача судовий збір – 1331,20 грн. Дрібниця, але приємно: державний орган заплатив за свою помилку в буквальному сенсі.
Корисна деталь: відповідно до пункту 4 Порядку оформлення військово-облікових документів (постанова КМУ №559 від 16.05.2024), при невідповідності даних у паперовому документі й реєстрі «Оберіг» громадянин має право вимагати внесення змін. І зробити це протягом п’яти робочих днів. Не місяцями чекати, не ходити колами – п’ять днів.
Тому якщо ви опинилися в подібній ситуації – не погоджуйтеся на рішення, які суперечать вашому юридичному статусу. Іноді одного позову достатньо, щоби державний механізм запрацював як слід.
