Що робити, якщо вас виключили з військового обліку ще у 2018 році, а державний реєстр досі показує вас військовозобов’язаним? Саме така ситуація стала предметом судового розгляду в Одеському окружному адміністративному суді, який 22 червня 2026 року ухвалив рішення на користь позивача.
Історія почалася зі Свідоцтва про хворобу №402, виданого Лікарсько-експертною комісією ГУ ДСНС України у Миколаївській області 18 грудня 2018 року. Чоловіка визнали непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі одразу кількох статей Розкладу хвороб – 39а, 41б, 61б, 13г, 78в графи ІІ. Відповідний запис, скріплений печаткою та підписом посадової особи, з’явився у військовому квитку. Здавалося б, питання закрите.
Але у вересні 2025 року з’ясувалося, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (той самий реєстр «Оберіг») ця людина все ще значиться на обліку. Представник позивача – адвокат Пуляєва Н.С. – направила до ТЦК заяву з проханням внести відповідні відомості. Відповіді не було.
Перша судова спроба
Чесно кажучи, така поведінка державного органу – класика. Заяву проігнорували, і довелося йти до суду. У справі №420/35490/25 Одеський окружний адміністративний суд 2 грудня 2025 року визнав бездіяльність ТЦК протиправною та зобов’язав повторно розглянути заяву по суті.
Тут варто зробити невеликий відступ. Суд тоді не зобов’язав одразу внести дані до реєстру – він лише констатував, що заяву навіть не розглянули, і це незаконно. ТЦК мав сісти й ухвалити рішення: або внести відомості, або дати мотивовану відмову.
Відмова, яка стала приводом для другого позову
У лютому 2026 року ТЦК таки «розглянув» заяву – і відмовив. Аргументи відповідача, викладені в листі №4/2229 від 20 лютого 2026 року, звелися ось до чого.
По-перше, позивач через додаток «Резерв+» сформував електронний військово-обліковий документ. А це, мовляв, автоматично робить паперовий військовий квиток недійсним. І раз паперовий документ «недійсний» – то й запис про непридатність у ньому не можна брати до уваги.
По-друге, свідоцтво про хворобу №402 від 2018 року не надходило до реєстру через систему електронної інформаційної взаємодії. А без цього, наполягав ТЦК, врахувати документ неможливо – такі вимоги Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року №402.
І третій момент: позивача взагалі взяли на облік автоматично, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16 серпня 2024 року – через обмін даними між державними реєстрами. Тож і виключити його можна лише за наявності тієї самої електронної постанови ВЛК.
Що сказав суд
Суд з усіма цими доводами не погодився. І ось чому.
Ключовий момент – у військовому квитку позивача стоїть запис про виключення з військового обліку. Запис зроблений у спеціально відведеній для цього графі (розділ ІХ), скріплений печаткою і підписом. Це не просто позначка – це офіційне підтвердження того, що держава в особі компетентного органу вже прийняла рішення: людина більше не є військовозобов’язаною.
Суд нагадав важливий принцип: закони не мають зворотної дії в часі. Рішення про непридатність і виключення з військового обліку було ухвалене у 2018 році за чинними на той момент нормами. Жоден нормативно-правовий акт не передбачає, що таку людину потрібно заново «виключати» чи що старе рішення втрачає силу через появу електронних реєстрів.
А тепер про «недійсність» паперового військового квитка. Суд чітко розмежував два поняття: сам військово-обліковий документ як форма, і юридичний факт, який у ньому зафіксовано. Те, що людина сформувала електронний документ у «Резерв+», жодним чином не скасовує рішення лікарсько-експертної комісії від 2018 року. Інше тлумачення, зауважив суд, призвело б до абсурдної ситуації: фактичне рішення про непридатність є, але скористатися ним не можна лише тому, що дані вчасно не занесли в електронну систему.
Не менш цікавим є й аргумент про відсутність свідоцтва про хворобу в електронній системі. Суд вказав: те, що документ не надійшов каналами інформаційної взаємодії – це проблема державних органів, а не громадянина. Позивач надав оригінальний документ, виданий компетентною комісією. ТЦК не заперечував його існування, не доводив його недостовірність і не посилався на те, що рішення ЛЕК скасоване чи визнане незаконним. Покладати на людину негативні наслідки через неналежну організацію міжвідомчої взаємодії – це, за висновком суду, суперечить принципам правової визначеності та довіри особи до дій держави.
Окремо суд звернув увагу на те, що ТЦК, отримавши звернення з документами, міг би просто направити запит до органу, який видав свідоцтво про хворобу, і перевірити його достовірність. Але цього зроблено не було.
Аналогічна практика в інших судах
Колеги з апеляційних судів мислять так само. Суд послався на низку свіжих постанов: Другий апеляційний адміністративний суд у справі №520/1371/26 від 15 червня 2026 року, Третій ААС у справі №160/32764/25 від 10 червня 2026 року, П’ятий ААС у справах №420/42034/25 та №420/36112/24, Шостий ААС у справі №580/254/26. У всіх цих рішеннях суди визнали: відмовляти у внесенні відомостей до реєстру за наявності чинних документів про виключення з військового обліку – незаконно.
Чим усе закінчилося
За результатами розгляду суд задовольнив позов повністю. Бездіяльність ТЦК щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів визнано протиправною. ТЦК зобов’язали внести до реєстру дані про виключення позивача з військового обліку – відповідно до інформації з військового квитка та свідоцтва про хворобу №402 від 18 грудня 2018 року.
Крім того, з ТЦК стягнули на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Суть цієї історії проста: якщо вас колись виключили з військового обліку через стан здоров’я, але в електронному реєстрі цього не відображається – проблема вирішувана. Головне – мати на руках належно оформлені документи і, за потреби, бути готовим відстоювати свої права в суді. Як показує практика, суди дедалі частіше стають на бік громадян у подібних спорах.
