Виключення з військового обліку – процедура, яка за законом має відбуватися автоматично після того, як військово-лікарська комісія визнала людину непридатну до служби. Але на практиці все інакше. Тисячі українців, які отримали довідку ВЛК про непридатність, відкривають застосунок «Резерв+» і бачать там свій статус військовозобов’язаного – без жодної згадки про медичний висновок. Саме така ситуація стала предметом розгляду у справі № 120/7156/26, яку Вінницький окружний адміністративний суд вирішив 5 серпня 2026 року.
Історія доволі типова. Чоловік пройшов військово-лікарську комісію, отримав довідку № 38/1357 від 6 квітня 2023 року про непридатність до військової служби – і на цьому, здавалося б, усе. Проте під час оновлення облікових даних у «Резерв+» з’ясувалося, що в реєстрі він досі значиться військовозобов’язаним. Жодних відомостей про рішення ВЛК система не відображала.
Що він зробив далі? 18 червня 2025 року подав до територіального центру комплектування та соціальної підтримки заяву про виключення з військового обліку. До заяви додав копію військового квитка, довідку ВЛК, паспорт та ідентифікаційний код. Здавалося б – ось документи, ось підстава, працюйте. Але відповіді не було. Адвокатські запити теж результатів не дали. ТЦК просто мовчав. Довелося йти до суду.
Чому ТЦК зобов’язаний був діяти
Тут важливий момент: законодавство не залишає територіальному центру простору для роздумів. Частина 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко каже – громадяни, яких ВЛК визнала непридатними до військової служби, підлягають виключенню з військового обліку. Формулювання імперативне. Жодних «можуть бути виключені» чи «за рішенням керівника». Підлягають – і крапка.
Крім того, пункт 79 Порядку № 1487 прямо покладає на ТЦК обов’язок здійснювати виключення з військового обліку осіб, визнаних непридатними за рішенням ВЛК. А Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» зобов’язує органи ведення реєстру – тобто ті самі ТЦК – актуалізувати базу даних.
Суд у цій справі наголосив на принциповій різниці між двома термінами, які часто плутають: зняття з військового обліку і виключення з військового обліку. Перше – тимчасове. Наприклад, коли людина переїжджає в інше місто і стає на облік там. А от виключення за станом здоров’я – остаточне. Воно припиняє статус особи як військовозобов’язаної. Людина перестає бути суб’єктом військового обов’язку.
Коли ТЦК не вносить відповідні зміни до реєстру, виникає абсурдна ситуація: за документами ВЛК людина непридатна, а в системі – військовозобов’язана. І саме ця друга, «цифрова» реальність має юридичну силу, коли йдеться про мобілізаційні заходи.
Чи має ТЦК право переглядати висновок ВЛК
Ні. І це, чесно кажучи, один із найважливіших висновків цієї справи. Керуючись позицією Верховного Суду (постанова від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18), Вінницький окружний адмінсуд підкреслив: ТЦК не має права давати власну оцінку висновку військово-лікарської комісії. Не може сказати: «А давайте ви ще раз пройдете обстеження». Не може вирішити, що діагноз недостатньо серйозний.
Суд також зауважив річ, яка буде корисною багатьом: якщо особу вже виключено з військового обліку, норми Положення № 402 про обов’язковий періодичний медичний огляд на неї не поширюються. Іншими словами, ТЦК не може викликати вас на повторну ВЛК просто тому, що їм так захотілося – для цього потрібна зміна вашого правового статусу на рівні закону.
До речі, в цій справі ТЦК взагалі не подав відзиву на позов. Жодних заперечень, жодних аргументів. Суд розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження – без виклику сторін, лише за наявними матеріалами. І цього виявилося достатньо.
Що вирішив суд
Позов задовольнили повністю. Суд визнав бездіяльність ТЦК протиправною і зобов’язав:
- виключити позивача з військового обліку;
- внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості про виключення на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Окремо суд стягнув з ТЦК на користь позивача судовий збір – 1311,20 грн.
Ключове тут ось що: суд прямо сказав, що за наявності довідки ВЛК про непридатність у суб’єкта владних повноважень немає дискреції. Немає свободи розсуду. Є імперативний обов’язок – внести зміни до реєстру. І невиконання цього обов’язку є протиправною бездіяльністю, яка порушує права людини.
Коли ви стикаєтеся з подібною ситуацією – довідка ВЛК на руках, а в «Резерв+» жодних змін – алгоритм дій вимальовується такий. Спочатку – письмова заява до ТЦК з копіями всіх документів. Якщо протягом розумного строку реакції немає – адвокатські запити. І якщо це теж не допомагає – звернення до адміністративного суду. Як показує справа № 120/7156/26, українські суди готові ставати на бік громадянина, коли ТЦК ігнорує прямі вимоги закону.
До речі, суд послався і на практику Європейського суду з прав людини – зокрема на рішення у справі «Афанасьєв проти України». Стаття 13 Конвенції про захист прав людини гарантує кожному ефективний засіб юридичного захисту. І український адміністративний суд у цій справі таким засобом став.
