Уявіть: ви виграли справу в трьох судових інстанціях, ваш адвокат якісно відпрацював у касації, і ви розраховуєте, що суд повністю компенсує вам витрати на професійну правничу допомогу. Але замість заявлених 15 000 грн отримуєте лише 10 000. Саме така історія сталася з підприємицею, яка судилася з банком про стягнення майже 5,7 млн грн боргу за надані послуги. Її справа № 910/14691/25 пройшла всі щаблі судової системи, однак фінальний акорд – додаткова постанова Верховного Суду від 03 серпня 2026 року – виявився несподіваним. Розберімося, чому так трапилося і як суд касаційної інстанції оцінює адвокатські витрати.
З чого все почалося
У листопаді 2025 року ФОП Власик Ірина Григорівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ «Банк Альянс». Вона вимагала стягнути 5 689 940,61 грн заборгованості за договором про надання послуг від 25.10.2023. Підставою стали акти приймання-передачі послуг за червень–жовтень 2025 року, підписані обома сторонами. Простіше кажучи, підприємиця надала послуги, банк їх прийняв, але не оплатив.
Перша інстанція 11 лютого 2026 року повністю задовольнила позов. Апеляція 22 квітня 2026 року залишила це рішення без змін. Здавалося б, крапка. Але банк подав касаційну скаргу.
Касація, якої не сталося
23 червня 2026 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду закрив касаційне провадження. Річ у тім, що скаргу відкрили з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, однак під час розгляду суд дійшов висновку, що підстав для перегляду рішень немає. Касаційну скаргу залишили без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.
Заява про додаткове рішення: позивач просить 15 000 грн
Після ухвалення постанови від 23.06.2026 представник підприємиці подав заяву про ухвалення додаткового рішення. Механізм тут простий: якщо суд, ухвалюючи основне рішення, не вирішив питання про судові витрати, сторона може звернутися із заявою на підставі статті 244 Господарського процесуального кодексу України.
Адвокат просив стягнути з банку 15 000 грн – компенсацію гонорару, понесеного в суді касаційної інстанції. До заяви додали звіт про виконання доручення та видатковий касовий ордер.
У звіті фігурували три види робіт: аналіз касаційної скарги – 1 година, підготовка відзиву – 2,7 години, участь у судових засіданнях – 1,5 години. Загалом 5,2 години роботи. Відповідно до договору про надання правової допомоги від 30.09.2025, погодинна ставка адвоката становила 2 900 грн. Ось і вийшло 15 080 грн, які округлили до 15 000.
Банк заперечує: залишити без розгляду або відмовити
АТ «Банк Альянс» висунув одразу дві лінії захисту. По-перше, стверджував, що позивач пропустив процесуальний строк на подання заяви. По-друге, наполягав на необґрунтованості, неспівмірності та недоведеності заявлених витрат.
Суд перевірив перший аргумент і відхилив його. Представник позивача зробив відповідну заяву ще у відзиві на касаційну скаргу, а докази подав вчасно – відповідно до вимог частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Тож процесуальних перешкод не виявилося.
Що каже закон
Тут варто нагадати базові правила гри. Стаття 123 Господарського процесуального кодексу України відносить витрати на правничу допомогу до судових витрат. Частина 2 статті 126 цього ж кодексу визначає, що їх розмір установлюється за умовами договору з адвокатом і має підтверджуватися доказами.
Але головне – це критерії співмірності. За частиною 4 статті 126 ГПК України, розмір гонорару адвоката має бути співмірним зі складністю справи, витраченим часом, обсягом послуг і ціною позову. Частина 5 статті 129 додає: суд оцінює, чи пов’язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.
Крім того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у статтях 1, 19 та 30 описує, що гонорар може бути як фіксованим, так і погодинним. У нашому випадку сторони обрали погодинну форму – 2 900 грн за годину. І це, до речі, не оскаржувалося як завищена ставка.
Чому суд зменшив суму: логіка Верховного Суду
Верховний Суд керувався не просто формальними нормами, а усталеною практикою. Зокрема, він послався на додаткову постанову від 26.09.2024 у справі № 910/11903/23, де роз’яснено: суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями співмірності, і може зробити це з власної ініціативи або за наявності заперечень іншої сторони.
Окремо суд послався на практику Великої Палати Верховного Суду – справи № 755/9215/15-ц та № 904/4507/18, а також на рішення Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України». Лейтмотив цих рішень: витрати мають бути фактичними, неминучими, а їх розмір – обґрунтованим.
Саме через призму «розумності» суд і зменшив заявлену суму. 10 000 грн замість 15 000 – це не покарання для адвоката, а сигнал: суд оцінює не лише папери, а й реальну складність роботи в конкретній справі. Касаційне провадження тут було закрито – тобто повноцінного перегляду справи по суті не відбулося. Обсяг роботи адвоката обмежився підготовкою відзиву та участю в засіданнях. І хоч 5,2 години – цифра не вигадана, не весь цей час виявився однаково цінним з погляду кінцевого результату.
Що це означає для тих, хто судиться
Якщо ви плануєте стягувати компенсацію адвокатських витрат у суді, пам’ятайте кілька речей. Найперше – зробіть заяву про намір подати докази до завершення судових дебатів, інакше суд залишить вашу заяву без розгляду. Подбайте про детальний опис кожної виконаної адвокатом роботи – абстрактне «представництво інтересів» суд не переконає. І найголовніше – будьте готові, що заявлена сума може бути зменшена. Суд оцінюватиме не лише кількість годин, а й те, наскільки ці години були виправдані в конкретних обставинах.
Колегія суддів у складі Дроботової Т. Б., Багай Н. О. та Чумака Ю. Я. ухвалила стягнути з АТ «Банк Альянс» на користь ФОП Власик І. Г. 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. А підприємиця отримала не лише майже 5,7 млн грн основного боргу, а й часткову компенсацію своїх адвокатських витрат – хай і не в тому розмірі, на який розраховувала.
