Виключення з військового обліку: що вирішив суд у справі № 620/5476/26

Для зв'язку з адвокатом:

Виключення з військового обліку – тема, яка сьогодні хвилює тисячі українців. Особливо тих, хто давно перетнув 45-річний рубіж і щиро вірив, що його стосунки з військкоматом залишилися десь у минулому. Реальність, як показує свіже рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 липня 2026 року, значно складніша. І справа № 620/5476/26 – яскраве тому підтвердження.

Давайте розберемо цю історію без юридичної води, але з усіма важливими деталями.

З чого все почалося

Позивач звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою 18 лютого 2026 року. Просив він, на перший погляд, цілком логічні речі.

По-перше – надати копії документів, на підставі яких його внесли до реєстру «Оберіг» як військовозобов’язаного з певною військово-обліковою спеціальністю. По-друге – пояснити, чому він досі перебуває на обліку, якщо граничного 45-річного віку досяг ще 19 травня 2011 року. І по-третє – видати довідку про проходження служби для Пенсійного фонду. Служба в армії колишнього СРСР теж зараховується до стажу, це нормальна практика.

Але відповіді не було. Взагалі.

Позивач чекав місяць, потім ще – і врешті пішов до суду. Його позов містив одразу п’ять вимог. Якщо стисло: визнати бездіяльність ТЦК незаконною, зобов’язати розглянути заяву, а також – і це ключове – виключити його з військового обліку та привести всі облікові дані до ладу.

Чому відповідь на запит – це святе

Із першою частиною позову суд розібрався досить швидко. Тут усе просто: є Закон України «Про звернення громадян», є Закон України «Про доступ до публічної інформації». Обидва чітко кажуть – отримав запит, дай відповідь. Строк для запитів на інформацію – п’ять робочих днів. Для звичайних звернень – до одного місяця.

У матеріалах справи не виявилося жодного доказу того, що ТЦК хоча б якось відреагував на заяву позивача. Жодного листа, жодної відписки. Більше того, відповідач навіть відзиву на позов не подав. Просто проігнорував судовий процес.

І ось тут цікавий момент. За Кодексом адміністративного судочинства України, якщо суб’єкт владних повноважень не подає відзив без поважних причин, суд може розцінити це як визнання позову. Що, власне, і сталося.

Суддя визнала дії ТЦК протиправними та зобов’язала надати відповідь на заяву. До речі, цю частину рішення звернули до негайного виконання – тобто відповідач не може чекати, поки спливе строк на апеляцію.

А тепер найцікавіше: чому не виключили з обліку

Ось тут починається справжня юридична драма. Логіка позивача зрозуміла й по-людськи виправдана: мені виповнилося 45 років 19 травня 2011 року, на той момент стаття 32 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо казала – це граничний вік перебування в запасі для сержантського складу. Отже, з того дня я більше не військовозобов’язаний. Усе.

Але право виявилося хитрішим за здоровий глузд.

У 2014 році Верховна Рада двічі змінювала статтю 28 цього ж закону. Спочатку – 27 березня, коли граничний вік для сержантів і старшин підняли з 45 до 50 років. А потім – 22 липня, коли планку підвищили до 60. Обидва закони набули чинності, і жоден із них не містив застереження: «але до тих, кого раніше мали виключити, це не стосується».

І ось головне питання: чи поширюються нові правила на людей, яких за старим законом мали б виключити?

Суд звернувся до практики Конституційного Суду України. За загальним правилом, закон зворотної сили не має. Але якщо на момент набрання чинності новими нормами особа все ще відповідає встановленим критеріям – у нашому випадку просто не досягла нового граничного віку – то нові правила на неї поширюються.

Іншими словами: у 2014 році позивачеві було близько 48 років. До нових 60 – ще далеко. Тож він знову став військовозобов’язаним.

Цю ж позицію підтвердив Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року (справа № 814/4386/15) та від 17 лютого 2020 року (справа № 820/3113/17). Тобто практика усталена, і районний суд не мав підстав від неї відхилятися.

Крім того, поки тривав розгляд, позивача таки виключили з військового обліку – 26 травня 2026 року, на підставі пункту 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Саме ця норма передбачає виключення при досягненні граничного віку. Тобто держава свій обов’язок виконала, але за новими правилами, а не за тими, на які посилався позивач.

Що це означає для вас

Чесно кажучи, не найприємніший, але дуже повчальний розклад. Виключення з військового обліку не відбувається автоматично в день, коли вам виповнюється 45. І навіть якщо колись давно ви підпадали під старий граничний вік, це не означає, що держава «про вас забула» в хорошому сенсі.

Закон змінюється – і разом із ним змінюється ваш статус. Особливо в умовах воєнного стану, який триває в Україні з лютого 2022 року й регулярно продовжується указами Президента.

Крім того, ця справа – хороший приклад того, як працює механізм запитів на публічну інформацію. ТЦК не має права ігнорувати ваші звернення. Не відповіли вчасно – йдіть до суду. Як мінімум отримаєте рішення, яке зобов’яже їх це зробити, і воно підлягатиме негайному виконанню.

І ще один практичний момент: якщо вам потрібні документи про проходження служби для Пенсійного фонду – подавайте окремий чіткий запит. Це ваше право, і воно прямо передбачене законом.

А от сподіватися на те, що суд визнає вас «автоматично виключеним» із 2011 року через стару редакцію, – марно. Судова практика тут однозначна: діє та редакція, яка чинна сьогодні, і вона поширюється на всіх, хто підпадає під її критерії. Хочете остаточно закрити армійське питання – дочекайтеся 60-річчя й подавайте документи до ТЦК. Це, мабуть, єдиний надійний шлях.

Консультация

Форма обращения к адвокату

Для зв'язку з адвокатом: