Коли ви виграли справу в касації, чи можна розраховувати на повне відшкодування витрат на професійну правничу допомогу? Додаткова постанова Верховного Суду у справі № 917/1430/25 дає доволі показову відповідь. Позивач просив стягнути з відповідача 25 000 грн, витрачених на адвокатів. Суд же зменшив цю суму до 10 000 грн. Чому так сталося і що варто знати кожному, хто планує відшкодовувати свої правничі витрати – розбираємося далі.
Суть спору: коротко про головне
Товариство «Мед-Сервіс Днепр» подало позов до ФОП Чопенка В. В. про стягнення коштів. Перша інстанція відмовила у задоволенні позову. Але Східний апеляційний господарський суд скасував це рішення і стягнув з підприємця на користь товариства 639 869,37 грн.
Відповідач подав касаційну скаргу. Верховний Суд 15 червня 2026 року залишив постанову апеляції без змін. Тож позивач остаточно виграв – здавалося б, можна видихнути. Але залишалося ще одне принципове питання: хто заплатить за роботу адвокатів у касаційній інстанції?
Звідки взялася сума 25 000 грн
ТОВ «Мед-Сервіс Днепр» ще у відзиві на касаційну скаргу заявило, що планує витратити на правничу допомогу 25 000 грн. Після завершення розгляду справи товариство подало заяву про ухвалення додаткового рішення – тобто попросило суд стягнути цю суму з відповідача.
Що саме було зроблено адвокатами? Як випливає з акта наданих послуг від 30 червня 2026 року, йдеться про три види робіт:
– вивчення касаційної скарги відповідача та підготовка відзиву – 6 годин, вартість 15 000 грн (по 2 500 грн за годину);
– вивчення відповіді іншої сторони на відзив та підготовка додаткових пояснень – 2 години, 5 000 грн;
– вивчення додаткових пояснень відповідача та підготовка пояснень позивача – ще 2 години, 5 000 грн.
Разом – 25 000 грн. На перший погляд, усе прозоро. Клієнт отримав послуги, їх обсяг і вартість зафіксовані. Укладено договір із Адвокатським об’єднанням «Еквум», підписано акт. Чого ж іще?
Що заперечував відповідач
ФОП Чопенко В. В. подав клопотання про зменшення заявлених витрат. І треба визнати – його аргументи були досить розлогими.
Перше, на що звернув увагу відповідач: подано «акт наданих послуг», а не «акт приймання-передачі послуг», як того вимагає договір. І підписаний він іншою особою, ніж та, що укладала сам договір.
Друге – у договорі відсутній чіткий розмір (тариф) оплати послуг адвоката. А отже, за логікою відповідача, неможливо перевірити, чи справді сторони домовилися саме про 2 500 грн за годину.
Третє – обсяг послуг. У пункті 1 акта об’єднано нарахування за дві різні послуги. А пункти 2 і 3 стосуються документів, подання яких суд касаційної інстанції не визнавав необхідним.
І нарешті, відповідач наполягав: справа № 917/1430/25 на стадії касаційного перегляду не є складною. Тому й витрати на правничу допомогу мають бути значно меншими – не більше 3 000 грн.
Як міркував Верховний Суд
Колегія суддів підійшла до оцінки доводів обох сторін досить виважено. Частину заперечень відповідача суд відхилив, а частину – визнав слушними.
Почнемо з формальних зауважень. Те, що акт названо не так, як у договорі – це справді технічний момент. Верховний Суд послався на власну практику: несуттєві помилки в оформленні документів не можуть бути підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу. Така позиція вже висловлювалася, зокрема, у постанові від 12 вересня 2023 року у справі № 925/1073/22.
А те, що договір і акт підписали різні люди? І тут суд не знайшов проблеми. Обидві особи були головами Адвокатського об’єднання «Еквум», просто в різний час. До того ж інформація про керівника є відкритою – міститься в офіційному реєстрі.
Щодо відсутності тарифів у договорі – Верховний Суд нагадав важливий принцип: втручання суду в договірні відносини між адвокатом і клієнтом можливе лише за умови доведеної невідповідності витрат фактично наданим послугам. Без цього будь-яке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому статтею 627 Цивільного кодексу України.
Крім того, суд звернув увагу на суперечливість позиції самого відповідача. У клопотанні про зменшення витрат ФОП Чопенко називав справу нескладною, а у своїй касаційній скарзі – навпаки, стверджував, що вона має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Такі «подвійні стандарти» суд не залишив поза увагою.
Що зіграло на користь відповідача
А от із приводу додаткових пояснень, які позивач подавав до суду касаційної інстанції, Верховний Суд погодився із запереченнями ФОП Чопенка. Справді, подання цих документів не визнавалося судом необхідним, а саме вони й склали левову частку заявлених витрат – 10 000 грн із 25 000.
Позивач, до речі, цей аргумент належним чином не спростував.
І тут криється, мабуть, найцінніший практичний урок цієї справи. Не кожна дія адвоката, навіть якщо вона передбачена договором і оплачена клієнтом, автоматично підлягає відшкодуванню за рахунок іншої сторони. Суд оцінює не лише факт понесення витрат, а і їхню необхідність.
Саме про це свого часу висловилася Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18: вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має оцінювати і те, чи були витрати фактично понесені, і їхню необхідність.
Критерії, про які не варто забувати
Господарський процесуальний кодекс України у частині п’ятій статті 129 встановлює критерії, якими керується суд при розподілі витрат на правничу допомогу. Серед них – чи пов’язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, поведінка сторони під час розгляду, дії щодо досудового врегулювання.
У справі № 917/1430/25 Верховний Суд, керуючись цими критеріями, а також загальними засадами справедливості й добросовісності, визначив остаточну суму – 10 000 грн.
До речі, схожий підхід застосовує і Європейський суд з прав людини. У рішенні «East/West Alliance Limited» проти України» він наголосив: заявник має право на компенсацію лише тих витрат, які були фактичними, неминучими, а їх розмір – обґрунтованим.
Що в підсумку
Додатковою постановою від 9 липня 2026 року Верховний Суд частково задовольнив заяву ТОВ «Мед-Сервіс Днепр». Стягнуто 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції. Решта вимог – відхилена.
Практичний висновок із цієї історії простий: якщо ви розраховуєте відшкодувати витрати на адвоката за рахунок опонента, варто заздалегідь подбати не лише про належне документальне оформлення, а й про те, щоб кожна оплачена послуга справді була необхідною для захисту вашої позиції в суді. Інакше навіть бездоганно оформлені папери можуть не врятувати ситуацію, коли суд візьметься за критерій співмірності.
