Ви отримали постанову від територіального центру комплектування про штраф у 17 000 гривень за неявку по повістці. Знайома ситуація? І одразу купа питань: чи законно це, чи можна оскаржити, і взагалі – що робити далі.
Давайте розберемо реальне судове рішення, яке показує: так, оскаржити штраф від ТЦК цілком реально. І в багатьох випадках суд стає на бік громадянина. Але є нюанси.
Що сталося: суть справи
Чоловік отримав постанову від начальника районного ТЦК. Йому інкримінували порушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – тобто порушення законодавства про оборону та мобілізацію в особливий період. Штраф – 17 000 гривень.
Суть звинувачення: нібито військовозобов’язаному надіслали повістку поштою з вимогою з’явитися до ТЦК, оператор Укрпошти проставив відмітку про відсутність за адресою проживання, і це вважалося належним оповіщенням. А раз людина не прийшла – отримуйте штраф.
Чоловік з таким рішенням не погодився і подав позов до Кельменецького районного суду Чернівецької області.
На чому трималася позиція ТЦК
Військкомат (називатимемо речі звичними словами) посилався на три закони.
По-перше, на абзац 3 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Логіка проста: громадянин зобов’язаний прибувати за викликом ТЦК – для оформлення документів, медогляду, призову тощо.
По-друге, на частину 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»: отримав повістку – з’явися у вказане місце і в зазначений строк.
І по-третє, на статтю 17 Закону України «Про оборону України», яка говорить про обов’язок виконувати військовий обов’язок.
На перший погляд – усе логічно. Але суд подивився глибше.
Головна проблема: докази оповіщення
Тут важливий момент. Ключове питання у подібних справах звучить так: чи була людина належним чином повідомлена про виклик?
Суд дослідив матеріали і виявив цікаву річ. У протоколі про адміністративне правопорушення та в самій оскаржуваній постанові… не було зазначено ні місця, ні часу вчинення правопорушення. Тобто не вказано, на який саме час, якого числа, за якою адресою чоловік мав з’явитися, але не з’явився.
Хочете оскаржити штраф від ТЦК – запам’ятайте цей аргумент. Відсутність чітко зафіксованих даних про місце і час – це вже порушення вимог статей 256 та 283 КУпАП.
Але це ще не все. У матеріалах справи взагалі не було доказів того, що чоловік отримав повістку. Не було й доказів тієї самої відмітки оператора Укрпошти про відсутність за адресою, на яку так упевнено посилався ТЦК.
Що каже порядок оповіщення
Коли йдеться про повістки, надіслані поштою, належним підтвердженням оповіщення – згідно з пунктом 41 Порядку проведення призову, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року – вважається одне з трьох:
- день, коли людина фактично отримала поштове відправлення (підтверджується документами від поштового оператора);
- день, коли в поштовому повідомленні проставили відмітку про відмову від отримання;
- день, коли проставили відмітку про відсутність особи за адресою проживання.
Ключове слово – «підтверджується». У цій справі жодного з перелічених доказів ТЦК суду не надав.
І ще один принциповий момент. За частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме відповідач – тобто орган влади – зобов’язаний доводити правомірність свого рішення. Не позивач має виправдовуватися, а ТЦК має надати докази. І якщо доказів немає – це проблема ТЦК, а не громадянина.
Кваліфікація порушення: чому це важливо
А тепер – найцікавіше. Суд звернув увагу на те, що дії чоловіка кваліфікували за частиною 3 статті 210-1 КУпАП – порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Але ж існує ще й стаття 210 КУпАП, яка передбачає відповідальність за порушення правил військового обліку. І це різні склади правопорушень.
Коли військовозобов’язаний не з’являється за повісткою – це може бути порушенням саме правил військового обліку (стаття 210), а не законодавства про мобілізацію. ТЦК же кваліфікував дії за більш «важкою» статтею 210-1, не розібравшись до кінця.
Суд прямо вказав: порушення правил військового обліку не охоплюється складом статті 210-1 КУпАП. Іншими словами, ТЦК застосував не ту норму закону.
Чим усе закінчилося
Суд ухвалив рішення, яким:
- повністю задовольнив позов;
- скасував постанову про накладення штрафу в 17 000 гривень;
- закрив справу про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу правопорушення;
- стягнув з ТЦК на користь позивача 665,60 гривень судового збору.
Зверніть увагу на останній пункт. Якщо ви виграєте справу проти ТЦК, ваші судові витрати компенсуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Це прямо передбачено частиною 1 статті 139 КАС України.
Що варто взяти на замітку
По-перше, не кожна постанова ТЦК є законною. Судова практика показує: якщо немає належних доказів вручення повістки, якщо в постанові не зафіксовано конкретне місце і час порушення, якщо кваліфікація дій викликає сумніви – суд може скасувати штраф.
По-друге, не пропускайте строки. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо повний текст рішення ви отримали пізніше – у вас є тридцять днів з моменту вручення.
І по-третє, пам’ятайте про розподіл обов’язку доказування. Це ТЦК повинен довести, що ви вчинили правопорушення, а не ви – що ви не винні. І якщо доказів бракує, суд ма
