Відстрочка від призову під час мобілізації – це не просто юридична норма, а реальний механізм захисту, який має працювати безвідмовно. Та іноді навіть за наявності беззаперечних підстав військовозобов’язаному доводиться проходити через справжній бюрократичний лабіринт. Саме така історія стала предметом розгляду в Черкаському окружному адміністративному суді, де суддя Василь Гаврилюк поставив крапку в затяжному спорі між громадянином і комісією, яка тричі відмовляла йому в праві, гарантованому законом.
Що сталося: три відмови за однією й тією ж підставою
Позивач – військовозобов’язаний, у якого мати має інвалідність II групи. За законом це дає право на відстрочку. Здавалося б, ситуація очевидна: збираєш документи, подаєш заяву – і отримуєш результат. Проте на практиці все виявилося інакше.
Перше звернення до Комісії з розгляду питань щодо надання військовозобов’язаним відстрочки закінчилося відмовою. Рішення, оформлене протоколом від 19 серпня 2025 року, містило формулювання: «не доведено потребу матері в утриманні». Позивач оскаржив його до суду – і рішенням від 1 грудня 2025 року у справі № 580/10818/25 суд визнав таку відмову протиправною та зобов’язав комісію повторно розглянути заяву.
Здавалося б, тепер усе має піти гладко. Але комісія вдруге відмовила – протокол № 6 від 2 лютого 2026 року, і знову з мотивуванням «не доведено потреби в утриманні». Суд ухвалою від 4 березня 2026 року знову скасував відмову і навіть направив окрему ухвалу для вжиття заходів щодо виконання рішення. Після цього комісія, нарешті, надала позивачу відстрочку – до 4 травня 2026 року, зазначивши в протоколі № 15 від 16 березня 2026 року підставу: «має матір з інвалідністю II групи (довідка МСЕК № 124921 від 23.07.2018)».
Коли строк тієї відстрочки сплив, позивач 19 травня 2026 року подав нову заяву. І отримав третю відмову – протокол № 26 від 25 травня 2026 року. Причина? «Не доведено факт утримання матері». Знайомий мотив, чи не так?
Що насправді вимагає закон
Тут важливий момент, який варто засвоїти кожному, хто стикається з питанням відстрочки від призову під час мобілізації.
Пункт 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543-XII) чітко встановлює: не підлягають призову військовозобов’язані, які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати.
Зверніть увагу: закон не вимагає доводити сам факт утримання. Він лише встановлює умову – відсутність інших невійськовозобов’язаних осіб, які за законом мають утримувати батьків з інвалідністю.
Обов’язок утримувати непрацездатних батьків виникає у дітей автоматично – відповідно до статей 202 і 203 Сімейного кодексу України. Це не те, що потрібно окремо доводити, наче якийсь додатковий бонус. Це прямий обов’язок, закріплений у законі.
Крім того, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560) містить вичерпний перелік документів, які подаються для отримання відстрочки за цією підставою. І що важливо – у Додатку 5 до цього Порядку немає жодного документа, який би підтверджував «факт утримання».
Що ж насправді потрібно подати? Документ, що підтверджує інвалідність батьків (довідка МСЕК, пенсійне посвідчення, посвідчення про соціальну допомогу). Документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про народження). І документи, що підтверджують неможливість інших невійськовозобов’язаних осіб утримувати таких батьків (наприклад, довідка про потребу в постійному догляді або документи про перебування під арештом чи відбування покарання). І все. Жодних довідок про «факт утримання» Порядок № 560 не передбачає.
Чому суд став на бік позивача
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Василь Гаврилюк, ухвалюючи рішення 2 вересня 2026 року у справі № 580/5627/26, звернув увагу на кілька принципових моментів.
По-перше, комісія вимагала від позивача те, чого не вимагає ані Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ані Порядок № 560. Обов’язок утримувати матір у позивача виникає із Сімейного кодексу України, і це не можна ототожнювати з підставами для відстрочки за пунктом 13 частини 1 статті 23 Закону № 3543-XII.
По-друге, раніше ця ж комісія вже надавала позивачу відстрочку – до 4 травня 2026 року. При цьому в протоколі № 15 від 16 березня 2026 року чітко зазначено підставу: наявність матері з інвалідністю II групи. Факти, які унеможливлювали б надання відстрочки після цієї дати, комісія не встановила. А отже – діяла непослідовно.
І по-третє, це вже третє рішення комісії, зміст якого практично ідентичний двом попереднім. І всі три не враховують висновки судових рішень, які набрали законної сили. Суд визнав таке рішення необґрунтованим і непропорційним – тобто таким, що не відповідає критеріям, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Що вирішив суд
Рішенням від 2 вересня 2026 року суд частково задовольнив позов. Комісію зобов’язали не просто повторно розглянути заяву (це вже проходили), а безпосередньо прийняти рішення про надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, з комісії стягнули судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок на користь позивача.
А от вимогу зобов’язати внести відомості про відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів суд визнав передчасною. Логіка тут проста: поки комісія не ухвалила рішення про надання відстрочки на виконання цього судового рішення, немає підстав вважати, що право позивача в цій частині буде порушено. Суд захищає порушені права, а не ті, що можуть бути порушені колись у майбутньому.
Практичний висновок для тих, хто опинився в подібній ситуації
Коли ви маєте батьків з інвалідністю I чи II групи, ваше право на відстрочку від призову під час мобілізації не залежить від того, чи доведете ви «факт утримання». Комісія не має права вимагати від вас документи, яких немає в переліку, затвердженому Порядком № 560. Саме на цьому й «зламалася» логіка комісії у справі № 580/5627/26.
Якщо вам відмовили з аналогічною мотивацією – оскаржуйте. Судова практика в цьому питанні сформована, і вона на вашому боці.
