Спадкування – це не просто передача майна після смерті особи, а юридично врегульований процес із чіткими правилами. У Мін’юсті пояснили хто має переважне право на спадщину, як розподіляються частки, чи можна їх змінити та як діяти, якщо заповіт стосується лише частини майна.
За законом чи за заповітом: як розподіляється спадщина
В Україні спадкування відбувається або за заповітом, або за законом – відповідно до Цивільного кодексу України.
Якщо заповіт відсутній, спадкоємці однієї черги отримують рівні частки. Водночас вони можуть домовитися про інший розподіл:
- щодо рухомого майна – достатньо усної згоди;
- щодо нерухомості чи транспортних засобів – необхідна письмова угода з нотаріальним посвідченням.
За наявності заповіту спадкодавець сам визначає, кому і в яких частках переходить майно. Проте навіть у цьому випадку закон передбачає гарантії для окремих осіб.
Обов’язкова частка: кого захищає закон
Згідно зі статтею 1241 Цивільний кодекс України, право на обов’язкову частку мають:
- малолітні та неповнолітні діти;
- повнолітні непрацездатні діти;
- непрацездатна вдова або вдівець;
- непрацездатні батьки.
Вони успадковують не менше половини тієї частки, яку отримали б за законом — незалежно від змісту заповіту.
Суд може зменшити розмір обов’язкової частки, враховуючи взаємини зі спадкодавцем та інші істотні обставини.
Особливості цього права:
- визначається на день відкриття спадщини;
- має особистий характер і не передається іншим особам;
- реалізується без згоди інших спадкоємців;
- від неї можна добровільно відмовитися, подавши заяву нотаріусу.
У разі заперечень з боку інших спадкоємців спір вирішується в судовому порядку.
Черги спадкоємців: послідовність отримання права на спадщину
Якщо заповіту немає, спадщина переходить за черговістю.
Перша черга: діти спадкодавця (у тому числі зачаті за життя та народжені після смерті), чоловік або дружина, які його пережили, та батьки.
Друга черга: рідні брати й сестри, баба та дід з обох боків.
Третя черга: рідні дядько та тітка.
Четверта черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю щонайменше п’ять років до відкриття спадщини.
П’ята черга: інші родичі до шостого ступеня споріднення включно, а також утриманці, які не були членами сім’ї.
Кожна наступна черга набуває право на спадкування лише за відсутності спадкоємців попередньої черги або в разі їхньої відмови чи усунення від спадкування.
Черговість можна змінити шляхом укладення нотаріально посвідченого договору між спадкоємцями після відкриття спадщини. Однак така домовленість не повинна порушувати прав осіб, які не беруть у ній участі, а також тих, хто має право на обов’язкову частку.
Крім того, суд може надати право на спадкування особі поза її чергою, якщо буде доведено, що вона тривалий час піклувалася про спадкодавця, матеріально його підтримувала або доглядала в період безпорадності.
Якщо заповіт охоплює не все майно
Бувають випадки, коли в заповіті зазначено лише частину майна. Тоді решта спадщини розподіляється за законом – між спадкоємцями відповідної черги, зокрема й тими, хто вже отримав частку за заповітом.
Отже, в одній спадковій справі можуть одночасно застосовуватися два механізми – спадкування за заповітом і за законом.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
