Уявіть: ви публікуєте вакансію «потрібна дівчина-секретар до 30 років» і навіть не підозрюєте, що це дискримінаційне оголошення про вакансії, за яке доведеться заплатити 86 470 грн. Саме стільки коштує кожне порушення, і на практиці такі штрафи – зовсім не рідкість. Ба більше – контролюючий орган уже не той, що був раніше, тож варто розібратися, де проходить межа між звичайними вимогами до кандидата і забороненою дискримінацією.
Закон говорить прямо: стаття 24-1 Закону України «Про рекламу» забороняє будь-які обмеження чи переваги в оголошеннях про роботу за ознаками, які ніяк не стосуються професійних обов’язків. Іншими словами, не можна писати «тільки жінки», «чоловіки до 40», «слов’янська зовнішність» або «без шкідливих звичок». Перелік захищених ознак вичерпний, але дуже широкий: стать, вік, раса, колір шкіри, стан здоров’я, інвалідність, сексуальна орієнтація, ВІЛ-статус, політичні та релігійні переконання, етнічне й соціальне походження, місце проживання, майновий стан – та інші характеристики, не пов’язані з роботою.
Важливий нюанс: ця заборона стосується абсолютно всіх майданчиків. Не має значення, чи ви розмістили оголошення на сайті з пошуку роботи, у соцмережах, на стовпі біля прохідної або у друкованій газеті. Якщо текст містить дискримінаційні вимоги, ви вже ризикуєте отримати штраф.
Чи бувають винятки? Так, але дуже рідко. Наприклад, коли сама робота об’єктивно потребує певної статі або віку: актор на роль дідуся, модель для демонстрації жіночого одягу, вантажник, де фізична сила критична. Проте кожен такий випадок потрібно обґрунтувати, і просто написати «потрібен чоловік» недостатньо – доведеться пояснити, чому з цим завданням не впорається жінка.
Коли роботодавець помиляється
Більшість порушень стається не через злий умисел, а через звичку. Ми десятиліттями звикли до фраз на кшталт «потрібна прибиральниця» або «водій-чоловік». Але сьогодні кожне таке слово – потенційний штраф. Ось лише кілька прикладів дискримінаційних формулювань, які досі можна зустріти в оголошеннях:
– «Вік до 35 років» – пряма вікова дискримінація, навіть якщо робота видається «молодіжною».
– «Тільки з вищою освітою» – якщо посада об’єктивно не потребує диплому, це обмеження, що порушує закон.
– «Без шкідливих звичок» – може тлумачитися як непряма дискримінація за станом здоров’я або способом життя.
– «Проживання в Шевченківському районі» – вимога, не пов’язана з діловими якостями.
– «Дівчина-секретар» – стать не має значення для виконання секретарських обов’язків.
Крім прямих вказівок, є ще так звана непряма дискримінація – коли вимога виглядає нейтрально, але на практиці ставить частину кандидатів у гірше становище. Скажімо, «шукаємо енергійних випускників» може непрямо виключати людей старшого віку.
Скільки доведеться заплатити
Штраф за розміщення дискримінаційної вакансії становить 10 мінімальних заробітних плат. Станом на 2026 рік мінімальна зарплата дорівнює 8 647 грн, тому за одне оголошення з порушенням ви заплатите 86 470 грн. Якщо ж вакансій з дискримінаційними вимогами кілька – штраф множиться на їхню кількість. Це не попередження і не «прохання виправити». Це одразу фінансова санкція.
Хто тепер стежить за вакансіями
До травня 2025 року контроль за рекламою вакансій здійснювала Державна служба України з питань праці. Але з набранням чинності законодавчих змін повноваження передали Держпродспоживслужбі. Тепер саме її інспектори перевіряють оголошення, приймають скарги від громадян і виносять постанови про штрафи. Для багатьох роботодавців це стало несподіванкою: раніше вони звикли до Держпраці, а тепер мають справу з відомством, яке активніше працює саме за споживчим напрямком.
Як усе відбувається на практиці
Контроль запускається просто – найчастіше за скаргою. Будь-хто, побачивши дискримінаційне оголошення про вакансії, може звернутися до Держпродспоживслужби. Далі процедура регулюється трьома документами: статтею 26 Закону «Про рекламу», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою КМУ №693 від 26 травня 2004 року, та Порядком сплати штрафів за рекламу послуг із працевлаштування, визначеним постановою КМУ №863 від 5 серпня 2022 року.
Схема виглядає так: інспектор отримує скаргу або сам виявляє порушення, проводить перевірку, складає протокол, а тоді керівник територіального органу Держпродспоживслужби виносить постанову про накладення штрафу. Оскаржити її можна в суді, але, як свідчить практика, суди переважно підтримують контролерів, якщо ознаки дискримінації очевидні.
Щоб не потрапити в халепу
Найпростіший спосіб захиститися – ще на етапі створення вакансії забрати з неї будь-які згадки віку, статі, місця проживання або інших особистих характеристик. Пишіть тільки про те, що дійсно потрібно для роботи: знання, навички, досвід. Замість «прибиральниця» – «працівник з прибирання», замість «офіс-менеджер 25–35 років» – «офіс-менеджер». Нічого складного.
Кілька хвилин редагування тексту можуть зберегти вам десятки тисяч гривень і вберегти репутацію роботодавця. Бо дискримінаційні вимоги відлякують талановитих кандидатів не менше, ніж реальний штраф від Держпродспоживслужби
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
