Уявіть: відкриваєте застосунок Резерв+, а там світиться запис про порушення військового обліку. Жодних повісток про виклик до ТЦК ви не отримували, протоколу не підписували, штрафів не сплачували. Звідки ця позначка? І головне – чи можна її прибрати? Одеський окружний адміністративний суд нещодавно розібрався в точно такій самій ситуації. Розповідаю, до чого він дійшов і що це означає для вас.
Давайте одразу про головне: суд визнав, що ТЦК не має права вносити до Реєстру «Оберіг» запис про порушення військового обліку, якщо особу не притягнули до адміністративної відповідальності. Простіше кажучи: немає протоколу – немає і підстав для такої позначки.
Що сталося: історія однієї справи
Громадянин (у рішенні суду його дані приховані) перебуває на військовому обліку в одному з районних ТЦК Одеси. У березні 2026 року він оновив застосунок Резерв+ і з подивом виявив, що ще у квітні 2025-го ТЦК звернувся до поліції, аби його адміністративно затримали й доставили до центру комплектування. Причина – чоловік нібито не уточнив свої облікові дані до 16 липня 2024 року, чого вимагав Закон №3633-IX.
Але ось що принципово важливо: жодного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього не складали. Постанови про притягнення до відповідальності теж не було. Тим часом у Реєстрі «Оберіг» з’явилася інформація про порушення ним правил військового обліку. Чоловік не став миритися з цим і подав адміністративний позов.
Крім визнання дій ТЦК протиправними, він просив суд зобов’язати військкомат виключити з Реєстру всі дані про порушення.
Позиція ТЦК: у чому логіка військкомату
Територіальний центр комплектування у відзиві на позов пояснив свою позицію так. Система АІТС «Оберіг» автоматично зафіксувала порушення – несвоєчасне уточнення даних. А звернення до Національної поліції для доставлення особи – це не «оголошення в розшук», як вважав позивач. Це законний інструмент, прямо передбачений Порядком №1487, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Мовляв, ми діяли суворо в межах своїх повноважень. Звернення до поліції потрібне саме для того, щоб скласти протокол. А якщо особу поки що не знайшли й не доставили – це не скасовує самого факту порушення.
Звучить нібито логічно, еге ж? Але суд подивився на це інакше. І ось чому.
Що каже закон: три ключові норми
Тут важливий момент. Є три нормативні акти, які суд поклав в основу свого рішення, і в них варто розібратися.
Перше – стаття 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» (Закон №1951-VIII). У пункті 20-1 цієї статті чітко сказано: до персональних даних у Реєстрі належать відомості про притягнення до адмінвідповідальності за статтями 210 і 210-1 КУпАП. І уточнюється, які саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови.
Зверніть увагу на слово «протоколу». Не «підозри», не «ознаки порушення», не «звернення до поліції». Саме протокол або постанова.
Друге – стаття 27 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (Закон №2232-XII). Вона дозволяє керівнику ТЦК звертатися до поліції для адміністративного затримання та доставлення громадянина. Але це – механізм забезпечення явки, а не підстава для внесення даних про порушення до реєстру.
І третє – пункт 79 Порядку №1487, який деталізує процедуру. ТЦК звертається до поліції саме для доставлення особи з метою складення протоколу. Тобто звернення – це лише крок до фіксації правопорушення, а не сама фіксація.
Коли складаєш ці три норми докупи, картина стає прозорою. Запис про порушення військового обліку може з’явитися в Оберегу тільки після того, як особу реально притягнули до відповідальності – склали протокол або винесли постанову. Не раніше.
Чому суд став на бік позивача
Суд встановив простий і незаперечний факт: протоколу немає, постанови немає, до відповідальності особу не притягнуто. І що показово – відповідач цього навіть не заперечував.
Більше того, сам ТЦК у відзиві підтвердив: позивача не притягували до адмінвідповідальності за частиною 3 статті 210 КУпАП. Власне, це і стало вирішальним аргументом.
А раз так, то й відомості до Реєстру внесені безпідставно. Суд прямо вказав: сам по собі факт неуточнення даних не є тими відомостями, які підлягають внесенню до Оберегу. Потрібен завершений юридичний факт – притягнення до відповідальності. А його не було.
Окремо суд зауважив: ТЦК не довів факт вчинення правопорушення. Бо єдиний спосіб довести адмінправопорушення за статтею 210 КУпАП – це скласти протокол. Не звернутися до поліції, не надіслати подання, а саме скласти протокол. Немає протоколу – немає й доведеного порушення. Усе просто.
Що це означає на практиці
Рішення у цій справі цікаве ось чим. Воно не створює нового правила – воно нагадує, як закон працював із самого початку. Реєстр «Оберіг» – це не інструмент тиску і не місце для позначок «на всяк випадок». Це база даних із чітко визначеним переліком відомостей, які туди можна вносити. І цей перелік закріплений у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Якщо ви відкрили Резерв+ і побачили там запис про порушення військового обліку, але жодного протоколу вам не вручали й не надсилали – це привід щонайменше замислитися. Можливо, ваш випадок схожий на той, що розглядав Одеський окружний адмінсуд.
Суд зобов’язав ТЦК виключити з Реєстру всі дані про порушення правил військового обліку стосовно позивача. Крім того, з військкомату стягнули 1331,20 грн судового збору на користь громадянина. Це невелика, але показова деталь: державний орган заплатив за свою помилку.
І ще одне. У цій справі чітко проявився принцип, закріплений у Кодексі адміністративного судочинства: саме суб’єкт владних повноважень – у нашому випадку ТЦК – зобов’язаний доводити правомірність своїх дій. Не громадянин має виправдовуватися, а держорган – обґрунтовувати, чому він вчинив саме так. І якщо обґрунтування недостатньо – суд стає на бік людини.
Наостанок нагадаю: для оскарження подібних дій ТЦК закон дає вам три місяці з моменту, коли ви дізналися про порушення свого права. Якщо пропустили строк – його можна поновити через суд, обґрунтувавши поважність причин. Головне – не зволікати.
