Верховна Рада ухвалила закон, який реально змінює правила гри – йдеться про довгоочікуване підняття зарплат працівникам поліції та рятувальникам. 269 народних депутатів проголосували за законопроект №6506-1, і тепер мінімальний посадовий оклад для цих категорій становитиме 10 прожиткових мінімумів. Якщо перевести в гривні – це близько 33 280 грн лише окладу, без урахування надбавок. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко назвав це рішення історичним, і давайте без пафосу розбиратися, що саме зміниться для людей у формі.
Що ховається за «10 прожиткових мінімумів»
Спершу – про цифри, бо вони тут ключові. Що таке 10 прожиткових мінімумів? Це прив’язка до базового соціального стандарту, який переглядають щороку. У 2025-му прожитковий мінімум для працездатних осіб складає трохи більше 3 000 грн, тобто гарантований мінімум для поліцейського чи рятувальника стартує з позначки 33 тисячі. Важливо: це саме «голий» оклад, до якого додадуться надбавки за звання, вислугу, ризики та інтенсивність. Фактична зарплата буде більшою, але тепер її фундамент бетонують – уперше за довгі роки.
Коли чуєш «10 прожиткових мінімумів», у голові малюється або дуже багато, або просто абстракція. Ось живий приклад. Рядовий патрульний після ухвалення закону отримає гарантований оклад понад 33 тис. грн. Якщо додати стаж 5 років, сержантське звання, нічні зміни – вийде впевнено за 40 тисяч. Рятувальник-пожежний із першим допуском до гасіння, працюючи в обласному центрі, теж може розраховувати на схожий рівень. Для порівняння: сьогодні частина працівників поліції отримує заледве 20 тис. грн, із яких левова частка – змінні премії та надбавки, які начальство могло урізати одним наказом.
Чому стара система себе зжила
У цьому й головна біда старої системи. Чинна редакція Закону «Про Національну поліцію» мала надто розмиту формулу: грошове забезпечення залежало від посади, звання, вислуги та «інтенсивності умов». Жодного мінімального порогу не існувало, і керівник міг встановити оклад хоч на рівні мінімальної зарплати, переклавши решту в негарантовані виплати. Тепер таку практику мають припинити – законопроєкт №6506-1 встановлює чітку нижню межу. Крім того, міняється система надбавок за вислугу років: раніші відсотки часто були символічними, а тепер їх прив’яжуть до реального стажу та професійного рівня.
До речі, цей закон однаково важливий для поліції та ДСНС. Текст проекту, який оприлюднили ще 2022 року, одразу об’єднав гарантії для обох структур. Логіка зрозуміла: і патрульний, і бійці Держслужби з надзвичайних ситуацій працюють у режимі постійного ризику, часто без вихідних і з ненормованим графіком. Підняття зарплат поліцейським і рятувальникам – це не просто цифра у відомості, а спроба зменшити плинність кадрів і визнати ціну професії.
Як закон ішов від ідеї до голосування
Траєкторія законопроєкту була довгою, і це той випадок, коли варто згадати хронологію. Уперше його подали ще в розпал воєнного стану – 2022-го. Півтора роки він фактично пролежав без руху, і лише 12 березня 2025-го народні депутати підтримали документ у першому читанні. Тоді ж профільний комітет із питань правоохоронної діяльності отримав зауваження і мусив доопрацювати механізм розрахунку окладів. 5 травня комітет схвалив фінальну версію, а тепер парламент дав «зелене світло». Ігор Клименко з цього приводу зазначив: держава нарешті визнає, що безпека не може бути дешевою, і перший крок – підвищення окладів поліцейських та їхніх колег із ДСНС.
Для кого це працює і чому це важливо
Якщо дивитися на європейський досвід, мінімальний посадовий оклад у 33 тис. грн – це досить скромно. Скажімо, у Польщі поліцейський після стажу отримує стартові 4,5-5 тис. злотих (близько 50 тис. грн), а у Словаччині – ще більше. Водночас для українських реалій це справді прорив, бо у 2024-му оклади рядових часто не дотягували й до 15 тис. грн. Тепер з’являється соціальна передбачуваність: людина у формі може планувати бюджет, брати кредит чи іпотеку під гарантовану частину заробітку, а не під премію, яку начальник випише під настрій.
Ще один нюанс – стимулювання молодих спеціалістів. Раніше випускники відомчих вишів масово обирали приватну охорону або IT-сферу саме через смішні зарплати на старті. Новий закон не зробить професію поліцейського «золотою», але щонайменше зніме демотивуючий фактор нульового окладу. Бо одне діло – йти на ризик за 35-40 тис. грн, зовсім інше – коли твоя ставка менша за оренду квартири в обласному центрі.
Чи вистачить державі грошей
Звісно, лишається питання: чи вистачить бюджетних ресурсів на таке зростання видатків. За підрахунками МВС, повне фінансування потребуватиме додаткових близько 15 млрд грн на рік. Урядовці запевняють, що кошти закладені в державний бюджет на 2025 рік і перерозподілені з інших програм. Це ще одна історія контролю, але для поліцейського головне, що його оклад уже не буде предметом торгів усередині управління.
Окремо варто сказати про надбавку за вислугу, яку теж оновлюють. Раніше вона працювала за схемою: 10% – від 5 років, 20% – від 10, далі майже не зростала. Тепер дискутують запровадження градації для тих, хто служить понад 15, 20 і 25 років, щоб утримувати досвідчених офіцерів. Деталі ще пропишуть у підзаконних актах, але сам вектор очевидний: держава намагається побудувати систему, де підвищення окладів поліцейських не разова акція, а частина довготривалої кадрової стратегії.
Рятувальники теж у грі
І наостанок – про рятувальників. У ДСНС ситуація десятиліттями була навіть гіршою, ніж у поліції. Люди виїздили на виклики фактично за «мінімалку», а спеціальний одяг та обладнання часто купували за власні гроші. Із прийняттям закону №6506-1 вони потрапляють у єдине правове поле, і для них встановлять такий самий поріг: 10 прожиткових мінімумів. Це не розв’яже всіх проблем із матеріально-технічним забезпеченням, але коли пожежний знає, що його сім’ю не штовхнуть у боргову яму, працювати психологічно легше.
Головне відчуття від цього рішення: зарплата перестає бути інструментом для маніпуляцій. Якщо закон коректно запрацює на місцях, ми отримаємо не просто підняття зарплат поліцейським, а новий рівень довіри між державою та тими, хто щодня тримає лінію безпеки. І саме за це проголосували 269 депутатів – не за косметичний ремонт старого закону, а за базову справедливість, яку відчує кожен патрульний, слідчий і вогнеборець.
