МОЗ України затвердив два нові стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів – для первинної та спеціалізованої медичної допомоги. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив про це особисто. І це не просто черговий бюрократичний документ – це спроба навести лад у тому, як українцям призначають антибіотики.
Що саме змінюють нові правила
Отже, про що йдеться в документах, які затвердило МОЗ? Стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів встановлюють єдині правила для всіх лікарів: коли призначати антибіотик, як довго його приймати, коли переглядати терапію і коли припиняти.
Головний принцип максимально прозорий: препарат призначається лише за наявності чітких медичних показань, у потрібній дозі та на оптимальний термін. Жодних «давайте про всяк випадок» чи «сусідці допомогло».
Ось ключові вимоги:
- Кожне призначення антибіотика лікар зобов’язаний обґрунтувати в медичній документації або в електронній системі охорони здоров’я. Простіше кажучи, просто виписати рецепт «тому що пацієнт просить» більше не вийде.
- Препарат призначають тільки за підтвердженої бактеріальної інфекції або коли є вагомі підстави її підозрювати. Вірусні захворювання – не привід для антибіотиків. Тут без варіантів.
- Лікар не може призначити антибіотик на прохання пацієнта, якщо для цього немає медичних підстав. Це важливий момент – тепер у лікаря є не лише професійний, а й формальний аргумент для відмови.
- У визначених випадках перед початком лікування обов’язково проводять бактеріологічне дослідження – щоб точно знати, який саме збудник спричинив інфекцію і який препарат буде ефективним.
- Через 48–72 години після призначення лікар має переглянути терапію: оцінити стан пацієнта, результати аналізів і за потреби скоригувати дозу, замінити препарат або припинити лікування.
Класифікація AWaRe: антибіотики тепер ділять на три групи
У нових стандартах раціонального застосування протимікробних препаратів використовується класифікація ВООЗ під назвою AWaRe. Це абревіатура від трьох англійських слів: Access (доступ), Watch (спостереження) і Reserve (резерв).
Як це працює на практиці? До групи Access належать антибіотики першого вибору – найбезпечніші препарати з вузьким спектром дії. Саме їх рекомендують використовувати для лікування поширених інфекцій.
Група Watch – це антибіотики ширшого спектра. Їх призначають, коли препарати першої лінії не дали результату, або у складніших клінічних випадках. Але тут ризик розвитку резистентності вже вищий, тому потрібна обережність.
Препарати групи Reserve – це, образно кажучи, важка артилерія. Їх застосовують лише тоді, коли всі інші засоби вичерпано, і лише у суворо визначених випадках. Доступ до них обмежений і контролюється на рівні закладу.
Впровадження цієї класифікації має зменшити використання антибіотиків широкого спектра там, де цілком можна обійтися вужчими й безпечнішими препаратами. Логіка проста: чим рідше ми стріляємо з гармати по горобцях, тим довше гармати залишаються дієвими для справжніх боїв.
Що передбачено для первинної ланки
Стандарт для сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів містить конкретні рекомендації щодо лікування найпоширеніших бактеріальних інфекцій – як у дорослих, так і в дітей. Це, по суті, практичний посібник: який препарат обрати за тієї чи іншої інфекції, у якій дозі, як довго лікувати.
Окрема цікава новація – можливість застосування відстроченого рецепта. Що це таке? Лікар виписує рецепт на антибіотик, але рекомендує пацієнтові зачекати день-два і спостерігати за симптомами. Якщо протягом цього часу стан не погіршується – препарат, імовірно, не знадобиться взагалі.
Такий підхід уже добре зарекомендував себе в багатьох країнах. Він дає пацієнтові відчуття захищеності (рецепт є, якщо що – одразу в аптеку) і водночас зменшує кількість непотрібних призначень. Кстаті, часто гострі респіраторні інфекції минають самі, без будь-яких антибіотиків.
Спеціалізована допомога: жорсткіший контроль
Для лікарень і спеціалізованих медичних закладів стандарт раціонального застосування протимікробних препаратів передбачає серйозніший рівень контролю.
По-перше, під час вибору антибіотика лікар має враховувати результати лабораторних досліджень і дані локальних антибіотикограм. Антибіотикограма – це, якщо просто, звіт про те, які збудники циркулюють у конкретній лікарні чи регіоні та до яких препаратів вони чутливі. Інформація надзвичайно цінна, бо в різних лікарнях – різна мікрофлора.
По-друге, контроль за призначеннями здійснюють клінічні фармацевти. Це означає, що рішення про вибір антибіотика більше не приймається одноосібно – до процесу долучається фахівець із лікарських засобів.
По-третє, для застосування антибіотиків резерву потрібне попереднє погодження. Жодних «призначив – і все», коли йдеться про препарати останньої лінії.
І ще одна розумна вимога: як тільки стан пацієнта дозволяє, його мають перевести з внутрішньовенного введення препарату на пероральний прийом (тобто таблетки або капсули). Це зменшує ризик ускладнень, скорочує час перебування в стаціонарі та знижує ймовірність розвитку стійкості бактерій.
Що це означає для пацієнтів
Для пересічного українця нові стандарти раціонального застосування протимікробних препаратів означають передусім те, що отримати антибіотик «за звичкою» стане складніше.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков
