У 425-му окремому штурмовому полку «Скеля» ще в червні 2025 року виявили групу інструкторів, які систематично знущалися з військовослужбовців – про це розповіла військова омбудсманка України Ольга Решетилова. І хоча цих людей уже не допускають до роботи з особовим складом, жодного реального покарання вони не понесли. Результатів розслідування немає досі.
Здавалося б, усе просто: є свідки, є підтвердження на поліграфі, є конкретні прізвища. Але давайте розберемося, чому справа буксує вже понад рік і що про це каже сама Решетилова.
Як випливла правда про інструкторів
Про ситуацію в «Скелі» омбудсманка дізналася ще у травні-червні 2025 року. Сигнал був настільки тривожним, що в червні її офіс разом із представниками Офісу Президента виїхав на полігон. Паралельно Головнокомандувач ЗСУ призначив перевірку силами Військової служби правопорядку (ВСП).
Результат виїзду виявився шокуючим. З полку забрали 22 військовослужбовці – і всі вони дали свідчення про побиття. Ключовий момент: ці свідчення підтвердили поліграфом. Тобто йдеться не про голослівні заяви, а про факти, перевірені технічно.
«Разом з фахівцями ВСП нам вдалося ідентифікувати групу інструкторів, які організовують знущання на полігонах», – зазначає Решетилова.
І ось тут починається найцікавіше.
Чому винні досі не покарані
Коли коло підозрюваних стало зрозумілим, логічним кроком було б негайне притягнення їх до відповідальності. Але керівництво ВСП, за словами омбудсманки, не вжило жодних відповідних заходів. Ні щодо покарання цієї групи, ні щодо запобігання подібним діям у майбутньому.
Виникає резонне питання: чому? Відповіді на нього поки що немає.
Єдине, що вдалося зробити – за підсумками перевірки ВСП Командування Сухопутних військ призначило службове розслідування. А вже за його результатами направили повідомлення до правоохоронних органів про вчинення правопорушення. І все. Минув рік – результату розслідування досі немає.
Це при тому, що з початку роботи Офісу Військового омбудсмана (з січня 2026 року) до правоохоронців надіслали п’ять окремих повідомлень про злочини в «Скелі». П’ять. І тиша у відповідь.
Що все-таки вдалося змінити
Попри глухий кут із розслідуванням, офіс Решетилової домігся кількох важливих речей. По-перше, омбудсманка особисто переконала командира 425 ОШП не допускати згаданих інструкторів до роботи з особовим складом. Тобто хоча б мінімальний бар’єр поставили – ці люди більше не тренують новобранців.
По-друге, налагодили регулярний зв’язок військовослужбовців із рідними. Уявіть собі: раніше люди в «Скелі» просто не могли зателефонувати додому, і це породжувало лавину скарг від родичів. Після втручання омбудсмана кількість таких звернень у травні знизилася на 73%. Це вже конкретний, вимірюваний результат.
«Ми відпрацювали фактично миттєву реакцію командування «Скелі» на скарги», – каже Решетилова. Офіс регулярно відвідує полігони і місця розташування підрозділу. Але далі починається зона, куди омбудсман просто не може зайти.
«Ми не можемо зробити роботу за правоохоронні органи і не можемо прийняти управлінські рішення», – визнає вона. І це, мабуть, ключова фраза всієї історії.
Дві тисячі бійців із залежностями – цифра, яка шокує
Кілька місяців тому офіс омбудсманки виявив у «Скелі» ще одну проблему, масштаб якої важко усвідомити. Близько двох тисяч військовослужбовців – із наркозалежністю та залежністю від психоактивних речовин (ЗПТ).
Коротке юридичне пояснення: згідно з наказом Міноборони №402, такі люди є непридатними до військової служби. У виняткових випадках – обмежено придатними. Але точно не мають перебувати у штурмових підрозділах. Штурмовик із залежністю – це не просто ризик для нього самого, це загроза для всього підрозділу.
«Ми тоді, м’яко кажучи, здивувались», – згадує Решетилова. Скликали термінову міжвідомчу нараду, почали досліджувати, з якими видами залежностей людина ще може служити. Проробляють механізм, як дати військово-лікарським комісіям доступ до відповідних даних про ЗПТ.
Але найтривожніше в іншому: мобілізація людей із залежностями триває. І це проблема не лише «Скелі» – вона вже поширюється на інші підрозділи.
Дивізія за штатом полку: управлінський колапс
Є й суто структурна проблема. За словами омбудсманки, розмір «Скелі» приблизно відповідає дивізії, тоді як штат залишається полковим. Іншими словами, командування намагається керувати величезним масивом людей інструментами, розрахованими на значно меншу кількість.
Це породжує хаос в управлінні, розмиває відповідальність і створює живильне середовище для зловживань – у тому числі тих самих знущань, про які йшлося вище.
Минулого тижня Решетилова обговорювала це з Головнокомандувачем Олександром Сирським. І тут думки розійшлися. Сирський вважає, що ситуація зміниться, коли у штурмових підрозділів з’явиться окремий командувач, який нестиме за них відповідальність.
Омбудсманка дивиться на це інакше. Вона переконана: створення окремого роду військ призведе до масштабування негативних практик і порушень прав людини. Її альтернатива – окремі штурмові підрозділи в кожному корпусі. Тоді командир корпусу зможе безпосередньо контролювати ситуацію, формувати дисципліну і стежити за культурою поведінки.
26 смертей, не пов’язаних із боєм
Уся ця історія розгортається на тлі надзвичайно важкого контексту. За даними видання «Бабель», із кінця 2025 року до весни 2026-го серед новобранців «Скелі» померли щонайменше 26 осіб. І йдеться про смерті, не пов’язані з бойовими діями.
Родичі загиблих заявляють про несвоєчасне надання медичної допомоги та можливе насильство. У полку ці звинувачення відкидають. Але сам факт 26 смертей поза боєм – це надзвичайна цифра, яка вимагає пояснень.
Державне бюро розслідувань уже розпочало досудове розслідування за оприлюдненими фактами можливих неправомірних дій щодо військовослужбовців. Моніторингова група Офісу Омбудсмана також перевіряє можливі порушення прав військових у «Скелі».
Тим часом інструктори, яких ідентифікували ще рік тому, залишаються безкарними. Вони більше не тренують новобранців – і це, схоже, єдиний реальний результат річної роботи системи.
