Зовнішньоекономічна діяльність для ФОП на єдиному податку – тема, яка досі викликає сумніви у багатьох підприємців. Особливо коли йдеться про третю групу, де обмежень начебто менше, але нюансів – хоч греблю гати. Нещодавно податківці роз’яснили конкретну ситуацію: чи має право український ФОП-спрощенець надавати послуги польському підприємцю з організації відправлення товару з території України. Давайте розберемо їхню відповідь по поличках.
Що таке ЗЕД з погляду закону
Почнемо з бази. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (№ 959-XII від 16 квітня 1991 року) дає доволі широке визначення. ЗЕД – це діяльність українських та іноземних суб’єктів господарювання, побудована на взаємовідносинах між ними. І вона може відбуватися як на території України, так і за її межами.
Тобто якщо ви, перебуваючи в Україні, надаєте послугу іноземному контрагенту – це вже зовнішньоекономічна діяльність. Навіть якщо фізично ви не перетинаєте кордон і не відправляєте товар власноруч. Сам факт взаємодії з нерезидентом запускає правовий механізм ЗЕД.
Хто має право займатися ЗЕД
Тут усе досить чітко. Частина друга статті 5 Закону № 959 прямо каже: фізичні особи, які постійно проживають в Україні, можуть здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за однієї умови – вони мають бути зареєстровані як підприємці.
Жодних додаткових обмежень щодо системи оподаткування закон не встановлює. ФОП на загальній системі, ФОП-єдинник першої, другої чи третьої групи – усі мають рівне право виходити на зовнішні ринки. Це принциповий момент, який часто випускають з уваги, помилково вважаючи, що спрощена система якось обмежує можливості для роботи з нерезидентами.
А як щодо валюти
Коли ми говоримо про роботу з іноземцями, неминуче постає валютне питання. Тут вступає в гру Закон № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року. Саме він разом із нормативно-правовими актами Національного банку України регулює все, що стосується валютних операцій.
Стаття 2 цього закону закріплює право фізичних та юридичних осіб-резидентів укладати угоди як з резидентами, так і з нерезидентами. Виконувати зобов’язання за такими угодами можна в національній або в іноземній валюті. Більше того – закон дозволяє відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначає НБУ. Але сам принцип простий: працювати з іноземною валютою ФОП може, жодної заборони тут немає.
Як рахувати дохід на єдиному податку
Ось тут починається найцікавіше. Глава 1 розділу XIV Податкового кодексу України встановлює правила для спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. І ключове питання для ФОП – що саме вважати доходом.
Пункт 292.1 статті 292 ПКУ каже: доходом є все, що отримано протягом податкового періоду. У грошовій формі – готівковій чи безготівковій. І в матеріальній або нематеріальній формі, як це визначено пунктом 292.3.
Але в ситуації з організацією відправлення товару є важливий нюанс. Ідеться про договір транспортного експедирування.
Посередник, а не перевізник
Стаття 929 Цивільного кодексу України пояснює суть договору транспортного експедирування. Одна сторона – експедитор – зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання послуг, пов’язаних із перевезенням вантажу.
Тобто ФОП виступає не перевізником, а організатором процесу. Він отримує від клієнта винагороду за свої посередницькі послуги – і саме ця сума є його доходом. Податковий кодекс прямо це підтверджує: у разі надання послуг за договорами транспортного експедирування доходом вважається сума отриманої винагороди повіреного або агента.
І тут критично важливе розмежування: кошти, які клієнт переказує для оплати самого перевезення, є транзитними. Право власності на них до ФОП не переходить. Вони просто проходять через його рахунок, прямуючи до фактичного виконавця – скажімо, транспортної компанії чи митного брокера.
Багато підприємців на цьому місці плутаються і починають рахувати весь обсяг коштів, що надійшли від іноземного клієнта, як дохід. Це помилка, яка призводить до завищення податкових зобов’язань. Доходом є лише винагорода експедитора – тобто плата за саме посередництво.
Іноземна валюта і гривневий облік
Ще один практичний момент: дохід, виражений в іноземній валюті, потрібно перераховувати у гривні. Робиться це за офіційним курсом НБУ на дату отримання коштів.
Коли саме вважається отриманим дохід? Для платника єдиного податку це дата фактичного надходження грошей – на рахунок або готівкою. Для безоплатно отриманих товарів, робіт чи послуг – дата підписання акта приймання-передачі.
Усі вартісні показники, які потрапляють до доходу ФОП, відображаються виключно в національній валюті України. Жодних рядків в іноземній валюті у звітності єдинника бути не може.
Вердикт податківців
ФОП – платник єдиного податку третьої групи має повне право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність. Зокрема, надавати польському підприємцю послуги з організації відправлення товару з України.
Головне – дотримуватися умов перебування на спрощеній системі оподаткування. І чітко розрізняти, де ваша винагорода як експедитора, а де – транзитні гроші, які вам не належать.
Податківці окремо наголошують: кожен конкретний випадок варто розглядати з урахуванням усіх документів і матеріалів, що стосуються окремої справи. Це потрібно, щоб уникнути неоднозначного тлумачення норм у частині оподаткування доходів ФОП.
