Вас мобілізували з порушеннями – і ви розраховуєте на звільнення з військової служби після незаконної мобілізації? Логіка тут проста: якщо призов був протиправним, людину мають відпустити. Але в реальності все влаштовано інакше. І рішення Верховного Суду від 14 травня 2026 року у справі № 620/183/23 це наочно підтверджує.
Давайте розберемося, чому суд відмовив у звільненні навіть після того, як визнав дії військкомату незаконними. Ситуація парадоксальна, але юридично обґрунтована.
Історія однієї мобілізації
У квітні 2022 року чоловіка призвали до лав Збройних Сил України. Пройшов усю стандартну процедуру – медкомісію, оформлення документів, розподіл до частини. Став військовослужбовцем. Але згодом подав позов до суду. Його вимога була, здавалося б, очевидною: визнати мобілізацію незаконною та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.
Суди першої та апеляційної інстанцій частково задовольнили позов. Вони визнали: так, дії територіального центру комплектування під час призову були протиправними. Але в частині звільнення – відмовили.
Чому? Бо виявилося, що сама по собі незаконність призову ще не означає автоматичного права на звільнення. І ось тут криється головний юридичний нюанс, про який варто знати кожному, хто стикається з питанням звільнення з військової служби після незаконної мобілізації.
Два різних права, які часто плутають
Ключ до розуміння ситуації – це чітке розмежування двох правових категорій. Перша – право на відстрочку від призову. Друга – право на звільнення з військової служби. Вони регулюються різними нормами, виникають у різний час і мають абсолютно різні наслідки.
Право на відстрочку – це те, що передбачене статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Воно дає певним категоріям громадян можливість не йти до армії під час мобілізації. Але – увага – це право «живе» лише до того моменту, поки людина ще не стала військовослужбовцем. Щойно вас зарахували до списків особового складу частини – все, цей правовий механізм більше не працює.
Колегія суддів у своїй постанові наголосила: право на відстрочку та право на звільнення – це не просто різні правові категорії. Вони належать до різних етапів правовідносин між громадянином і державою. Відстрочка стосується стадії призову. Звільнення – стадії проходження служби. І змішувати ці два етапи не можна.
Тепер працює інший механізм. Право на звільнення регулюється статтею 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». І підстави для звільнення там чітко перераховані – вичерпний перелік, без варіантів. Жодної згадки про «незаконний призов» у цьому переліку немає і ніколи не було.
Відстрочка: активна позиція, а не пасивне очікування
Тут важливий момент, який багато хто ігнорує. Право на відстрочку не працює автоматично. Мало просто належати до «пільгової» категорії – потрібно вчинити активні дії. А саме: звернутися до територіального центру комплектування із заявою та документами, які підтверджують підстави для відстрочки.
Більше того, закон покладає на військовозобов’язаних прямий обов’язок своєчасно повідомляти ТЦК про зміну сімейного стану, місця роботи, посади, стану здоров’я. І якщо людина мала право на відстрочку, але не оформила її до моменту призову – правовий статус такої особи суттєво відрізняється від статусу того, хто все зробив правильно.
Суд чітко розмежовує дві ситуації. Перша: ви подали заяву на відстрочку до призову – тоді ТЦК зобов’язаний перевірити підстави та ухвалити рішення. Друга: ви нічого не подавали, вас призвали, зарахували до частини – і вже потім ви вирішили, що мали право на відстрочку. У другому випадку спірні правовідносини переходять у сферу проходження військової служби, де діє зовсім інше регулювання.
Коротше кажучи: не реалізував право на відстрочку вчасно – тепер граєш за правилами військової служби. І це правило працює незалежно від того, наскільки справедливим воно вам здається.
Після призову – новий статус, нові правила
Щойно людину зарахували до списків особового складу військової частини, вона перестає бути військовозобов’язаною і стає військовослужбовцем. Це не просто зміна термінології – це перехід в іншу правову реальність, зі своїми законами та процедурами.
У цій новій реальності звільнення можливе виключно з підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону № 2232-XII. Під час воєнного стану цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Немає там ані «розсуду командира», ані «інших обставин».
Чи є серед цих підстав «незаконний призов»? Ні. І саме тому суди першої та апеляційної інстанцій, визнавши дії ТЦК протиправними, водночас відмовили у звільненні. Бо немає для цього законних підстав – і крапка.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду повністю погодилася з таким підходом. Протиправність призову, за їхньою логікою, не породжує автоматичного обов’язку звільнити людину. Тобто звільнення з військової служби після незаконної мобілізації не є автоматичним наслідком – потрібна окрема законна підстава, передбачена статтею 26.
Не все так однозначно, але система працює саме так
Верховний Суд зробив важливе застереження: це не означає, що будь-яке порушення права на відстрочку залишається без правових наслідків узагалі. Ні. Просто оцінювати такі наслідки треба з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
На що дивиться суд? По-перше, як поводилася сама людина щодо реалізації свого права на відстрочку. По-друге, який характер мали допущені порушення з боку ТЦК. По-третє, на якій стадії перебувають спірні правовідносини. Тобто все індивідуально – універсального рішення немає.
Крім того, суд звернув увагу на принциповий момент: наявність у особи права на відстрочку не є тотожною наявності права на звільнення після фактичного призову. Це різні права з різними механізмами реалізації. І той факт, що вас мали б не призвати, ще не означає, що вас мають звільнити – після того, як ви вже стали військовослужбовцем.
І це, чесно кажучи, досить жорстка, але логічна позиція. Якщо дозволити звільнятися всім, кого призвали з порушеннями – система мобілізації просто розвалиться. З іншого боку, людина, яку дійсно незаконно позбавили права на відстрочку, опиняється в пастці: призов визнали протиправним, але додому не відпускають.
Саме тому юристи радять: якщо у вас є підстави для відстрочки – оформлюйте їх негайно, до того, як опинитеся у військовій частині. Після призову правові можливості різко звужуються, і незаконність дій ТЦК сама по собі не стане вашим рятівним колом. Принаймні, станом на 2026 рік практика Верховного Суду щодо звільнення з військової служби після незаконної мобілізації залишається однозначною: спочатку доведіть, що маєте законну підставу для звільнення за статтею 26, і лише потім розраховуйте на позитивне рішення.
