Звільнення за прогул під час воєнного стану ніхто не скасовував. Але й автоматичним воно не стало. Роботодавець має довести, що людина справді не з’явилася без поважних причин, і пройти всю процедуру. Простий факт відсутності на робочому місці ще нічого не вирішує.
Почнімо з базового. Пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України дає роботодавцю право розірвати трудовий договір за прогул без поважних причин. Це норма, яка діяла до війни й діє зараз.
Що ж таке прогул? Це відсутність на роботі без поважних причин протягом усього робочого дня. Або ж відсутність понад три години протягом дня – безперервно чи сумарно. Ось ці три години часто й стають каменем спотикання в судових спорах.
Тут важливий момент: сама по собі відсутність ще не означає прогул. Ключове питання – чи були в працівника об’єктивні та поважні причини не вийти на роботу. Саме це й з’ясовує суд, якщо справа доходить до нього.
Чи діє воєнний стан як особливий чинник
Запровадження воєнного стану не скасувало можливість звільнення за прогул. Роботодавець і далі може застосувати ту саму норму, якщо працівник був відсутній без поважних причин.
Але воєнні обставини справді впливають на оцінку причин. Коли людина не вийшла через бойові дії, загрозу життю, евакуацію або об’єктивну неможливість дістатися до роботи, це може визнати поважною причиною.
У кожній ситуації оцінюється одне й те саме: чи мав працівник реальну можливість виконувати трудові обов’язки і чи міг він повідомити роботодавця про причини своєї відсутності. Це не формальність, а суть спору.
Коли відсутність через війну вважають поважною
Якщо працівник не з’явився через обставини, пов’язані з війною, роботодавець зобов’язаний врахувати їх перед рішенням про звільнення. Це не побажання, а вимога здорового глузду й судової практики.
Наприклад, людина не могла прибути через обстріли, окупацію території, відсутність транспортного сполучення або інші небезпечні обставини. Така відсутність цілком може мати поважний характер.
Але є й зворотний бік. Сам факт воєнного стану не робить будь-яку відсутність автоматично поважною. Працівник має підтвердити обставини, які перешкодили йому вийти на роботу. Довідки, повідомлення, будь-які інші докази – усе це важить.
Яка процедура звільнення за прогул
Звільнення за прогул – це дисциплінарне стягнення. Тому роботодавець мусить дотриматися процедури, встановленої КЗпП України. Крок убік – і наказ можуть визнати незаконним.
Перед звільненням роботодавець має:
- зафіксувати факт відсутності працівника на роботі;
- з’ясувати причини такої відсутності;
- отримати від працівника пояснення, якщо це можливо;
- оцінити, чи є причини поважними;
- видати наказ про звільнення із зазначенням законної підстави.
Якщо роботодавець звільнить людину без належного з’ясування обставин або без доказів прогулу, таке звільнення легко оскаржити в суді. І суд, до речі, часто стає на бік працівника саме через процесуальні огріхи.
А якщо працівник не виходить на зв’язок
Відсутність зв’язку сама по собі не дає права автоматично звільнити за прогул. Роботодавець усе одно повинен встановити факт відсутності та з’ясувати можливі причини.
Коли людина не виходить на зв’язок через об’єктивні обставини, пов’язані з війною, це впливає на оцінку правомірності звільнення. Війна ламає звичні канали комунікації, і суди це розуміють.
Водночас тривала відсутність без жодного повідомлення та без підтвердження поважних причин може стати підставою для дисциплінарного стягнення. Тут усе залежить від конкретних фактів.
Що робити, якщо звільнили за прогул незаконно
Працівник має право оскаржити наказ про звільнення в суді. Під час розгляду спору суд перевіряє кілька речей:
- чи був сам факт відсутності на роботі;
- чи перевищувала відсутність три години;
- чи були причини поважними;
- чи дотримався роботодавець процедури звільнення;
- чи врахував він обставини воєнного стану.
Якщо суд встановить незаконність звільнення, працівника можуть поновити на роботі. А ще вирішується питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Тож наслідки для роботодавця бувають цілком відчутні.
І ще одна практична деталь. Чим швидше людина звернеться по допомогу й збере докази поважних причин, тим міцніша її позиція. Пам’ятки, довідки, листування, свідчення очевидців – усе це працює на результат.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков