Ви отримали бойову травму, довго лікувалися, а додаткову винагороду вам виплатили з величезною затримкою. Чи можна вимагати компенсацію втрати частини доходів за цей період? Саме це питання стало каменем спотикання у зразковій справі № 280/8933/24, яку 7 травня 2026 року розглянула Велика Палата Верховного Суду. І відповідь, чесно кажучи, виявилася несподіваною для багатьох військовослужбовців.
Давайте розберемося, що сталося і чому суд ухвалив саме таке рішення.
Історія одного поранення
Старший матрос отримав мінно-вибухову травму 25 листопада 2022 року – вогнепальний перелом кісток гомілки, осколкове поранення. Поранення пов’язане із захистом Батьківщини. Далі – довгий шлях лікування: спочатку українські лікарні, потім клініка в Ризі. Загалом період стаціонарного лікування та відпусток за станом здоров’я розтягнувся аж до 14 грудня 2023 року.
Попри те, що накази про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн на місяць видавалися командиром частини ще з грудня 2022 року, фактично гроші за весь період лікування надійшли на рахунок військовослужбовця лише 24 липня 2024 року. Майже два роки очікування.
Тож військовослужбовець через адвоката звернувся до суду. Логіка проста: якщо гроші виплатили із запізненням – має бути й компенсація втрати частини доходів. Це ж прямо передбачено Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» (Закон № 2050-III).
Що вирішив суд першої інстанції
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у квітні 2025 року повністю задовольнив позов. Судді виходили з того, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 (знаменита Постанова № 168), є складовою грошового забезпечення військовослужбовця. А раз так – то на неї поширюються всі гарантії щодо компенсації за затримку виплат.
Здавалося б, усе логічно. Але Міністерство оборони та військова частина подали апеляційні скарги, і справа пішла до Великої Палати.
Головна інтрига: разова виплата чи постійний дохід
Тут важливий момент. Закон № 2050-III чітко каже: компенсація втрати частини доходів провадиться лише щодо тих доходів, які не мають разового характеру. Пенсія, зарплата, грошове забезпечення – так. А от разові виплати – ні.
Ключове питання, яке довелося вирішувати Великій Палаті: який характер має додаткова винагорода пораненому військовослужбовцю – разовий чи постійний?
І тут починається найцікавіше. Пункт 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України (Порядок № 260) прямо відносить додаткову винагороду на період дії воєнного стану саме до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тобто це не щомісячна надбавка і не премія постійного характеру.
Велика Палата розставила крапки над «і»: призначення цієї винагороди відбувається за настання особливого юридичного факту – поранення під час захисту Батьківщини. І хоча лікування може тривати місяцями, а виплата розбивається на кілька платежів – це все одно один і той самий разовий дохід, який виплачується частинами до моменту закінчення лікування.
Чому немає підстав для компенсації втрати частини доходів
Суд нагадав: позивач просив не стягнути саму винагороду (її вже виплатили), а скоригувати її на індекс інфляції. Тобто отримати компенсацію за те, що гроші знецінилися за час очікування.
Але законодавство дозволяє таке коригування лише для доходів, які не мають разового характеру. Оскільки ж спірна винагорода чітко визначена як одноразова – підстав для застосування Закону № 2050-III просто немає.
Велика Палата Верховного Суду сформулювала однозначний висновок: додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168 на період дії воєнного стану у зв’язку з пораненням, є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення. Тобто доходом разового характеру. А отже, компенсація втрати частини таких доходів у разі затримки їх виплати не підлягає стягненню.
Що це означає на практиці
Рішення Великої Палати у справі № 280/8933/24 – остаточне й оскарженню не підлягає. Позов військовослужбовця відхилено повністю. Попереднє рішення Касаційного адміністративного суду скасовано.
Крім того, ця справа розглядалася як зразкова. А це означає, що сформульована у ній правова позиція стане орієнтиром для всіх аналогічних спорів у судах нижчих інстанцій. Іншими словами – військовослужбовці, які потрапили у схожу ситуацію, навряд чи зможуть розраховувати на компенсацію за затримку виплати додаткової винагороди через поранення.
Водночас варто пам’ятати, що цей висновок стосується виключно додаткової винагороди за Постановою № 168. Затримка основного грошового забезпечення – посадового окладу, окладу за званням, надбавки за вислугу років – як і раніше, дає право на компенсацію втрати частини доходів. Бо це виплати, які мають постійний, а не разовий характер.
Рішення Великої Палати ще раз нагадує: юридична природа виплати має значення. І те, що здається очевидним на перший погляд, далеко не завжди підтверджується буквою закону.