Уявіть собі: ви ФОП на спрощеній системі, працюєте спокійно, сплачуєте 5% єдиного податку – і раптом отримуєте рішення податкової про виключення з реєстру платників єдиного податку. Це означає автоматичний перехід на загальну систему: податок на прибуток, ПДВ, податкові накладні, зовсім інший облік. Для багатьох підприємців це фактично кінець бізнесу. Чи можна щось зробити, поки суд розглядає ваш позов? Саме про це – свіжа постанова Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі №320/59203/24.
Що сталося з підприємцем
До суду звернувся ФОП, якого податкова виключила з реєстру платників єдиного податку третьої групи. Рішення ухвалили 13 листопада 2024 року. Підприємець подав позов – вимагав визнати це рішення протиправним і скасувати його, а також зобов’язати податкову поновити його в реєстрі з 30 вересня 2024 року.
Але є проблема: судовий розгляд може тривати місяцями. Весь цей час ФОП змушений жити за правилами загальної системи оподаткування. І навіть якщо суд згодом визнає рішення податкової незаконним – повернути все назад буде вкрай складно. Контрагенти вже отримають податкові накладні, сформують податковий кредит, укладуть нові договори…
Саме тому представник підприємця подав заяву про забезпечення позову – простіше кажучи, попросив суд зупинити дію спірного рішення до остаточного вирішення справи.
Що таке забезпечення позову і коли воно спрацьовує
Забезпечення позову – це своєрідний запобіжник. Суд може тимчасово «заморозити» ситуацію, щоб позивач не зазнав непоправної шкоди, поки триває розгляд. Усі правила прописані в Кодексі адміністративного судочинства України.
Частина друга статті 150 КАС України називає дві підстави для забезпечення позову. Перша: коли без таких заходів виконати майбутнє рішення суду буде неможливо або дуже важко. Друга: коли є очевидні ознаки протиправності рішення суб’єкта владних повноважень, і це рішення вже порушує ваші права.
Ключове слово тут – «оціночні». Суд щоразу дивиться на конкретні обставини, а не застосовує шаблон. І має пересвідчитися: чи справді невжиття заходів створить проблеми, чи обраний спосіб забезпечення відповідає позовним вимогам, чи не завдасть він ще більшої шкоди. Про це говорить і частина друга статті 151 КАС України – заходи мають бути співмірними.
Чому суди стали на бік підприємця
Київський окружний адміністративний суд заяву задовольнив. Шостий апеляційний суд із ним погодився. І ось чому.
По-перше, сама суть проблеми. Анулювання реєстрації платника єдиного податку означає, що ФОП зобов’язаний перейти на загальну систему. А це – додаткове податкове навантаження: 18% податку на прибуток плюс 20% ПДВ (якщо говорити про ставку згідно з пунктом 193.1 статті 193 Податкового кодексу України). Тоді як на єдиному податку третьої групи він сплачував лише 5% від доходу. Різниця колосальна.
По-друге, різко ускладнюється облік. Замість простої книги доходів – реєстрація податкових накладних, електронне адміністрування ПДВ, квартальна звітність із прибутку. Це не просто «більше паперів», це інший рівень витрат на бухгалтера і зовсім інші ризики помилок.
По-третє – контрагенти. Уявіть, що ви працюєте з ФОПом-єдинником. Жодного ПДВ, прості розрахунки. І раптом цей ФОП стає платником ПДВ. У вас виникає право на податковий кредит, ви будуєте свою звітність з урахуванням цього. А через півроку суд скасовує рішення податкової – і всі ці податкові накладні мають бути анульовані. Хаос для всіх учасників ланцюжка.
Суд апеляційної інстанції окремо підкреслив цей момент: невжиття заходів забезпечення позову могло б порушити права третіх осіб – контрагентів позивача.
Що казала податкова у касаційній скарзі
Головне управління ДПС у м. Києві подало касаційну скаргу. Основний аргумент: суди нібито не врахували попередні висновки Верховного Суду про те, що забезпечення позову не повинно фактично вирішувати спір до його розгляду по суті. Податкова посилалася на низку справ – №800/521/17, №914/970/18, №910/1200/20 та інші.
Мовляв, зупиняючи дію рішення, суд фактично визнав його протиправним ще до повного розгляду. Але цей аргумент не спрацював.
Верховний Суд: чому доводи податкової відхилили
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду на чолі з суддею-доповідачем Олендером І.Я. розібрала кожен аргумент детально.
Перше і головне: забезпечення позову в цій справі не підміняє рішення по суті. Суд не сказав, що рішення податкової незаконне. Суд сказав: «Давайте збережемо ситуацію такою, якою вона була до спору, поки ми не розберемося остаточно». Це різні речі.
Друге: справи, на які посилалася податкова, стосуються інших фактичних обставин. Верховний Суд уже розглядав аналогічні ситуації – у справах №280/8758/24, №420/25688/24, №320/61562/24, №380/22510/24 – і щоразу доходив висновку, що забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку є обґрунтованим.
І третє – принцип процесуальної економії. Якщо не зупинити дію рішення зараз, то в разі перемоги підприємцю доведеться знову звертатися до суду – відновлювати становище, виправляти наслідки. Навіщо створювати нові спори, якщо можна уникнути їх одним тимчасовим заходом?
Які уроки можна винести з цієї справи
Для ФОПів, які опинилися в подібній ситуації, ця постанова – серйозний орієнтир. По-перше, забезпечення позову – реально дієвий інструмент. Але він потребує якісного обґрунтування. Просто написати «мені буде погано» недостатньо. Треба показати: що саме станеться, які конкретні збитки ви понесете, які права третіх осіб постраждають.
По-друге, суди дивляться на співмірність. У цій справі позивач не просив визнати рішення незаконним на стадії забезпечення – він просив лише зупинити його дію. Тобто не забігав наперед, а лише фіксував статус-кво. І це спрацювало.
По-третє, варто пам’ятати: Податковий кодекс України чітко регулює підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку. Пункт 299.11 статті 299 каже про порушення, виявлені під час перевірок. Підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 – про заборонені види діяльності. Якщо податкова вийшла за ці межі – шанси на успіх в суді зростають.
І наостанок: касаційну скаргу податкової залишили без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій – без змін. Справа повертається до суду першої інстанції для розгляду по суті. Підприємець тим часом продовжує працювати на єдиному податку – і це, мабуть, найкраща ілюстрація того, для чого взагалі існує інститут забезпечення позову в адміністративному процесі.
