Зняли з обліку за віком у 2013-му – а у 2026-му знову поставили: як суд захистив права невійськовозобов’язаного
Якщо вас вже одного разу виключили з військового обліку за законом – чи може держава через роки повернути вас туди знову? Луганський окружний адміністративний суд у справі № 360/2355/25 дав однозначну відповідь: ні, не може. І ось чому це рішення варте уваги кожного, хто потрапив у схожу ситуацію.
Суть справи: людина без статусу, яку знову «повернули» в реєстр
Чоловік – рядовий запасу – досяг 40-річного віку 5 грудня 2012 року. За тодішньою редакцією ст. 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII від 25.03.1992, саме 40 років були граничним віком перебування у запасі для рядового складу другого розряду. Відповідно, 4 січня 2013 року його законно виключили з військового обліку. В обліково-послужній картці № 2572 з’явився відповідний запис, завірений підписом військового комісара і печаткою. А у паспорті того самого дня проставили відмітку «невійськовозобов’язаний».
Здавалося б, крапка. Але у 2024-2025 роках у реєстрі «Оберіг» – це Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів – людина раптово з’явилася як військовозобов’язана і закріплена за районним ТЦК та СП за місцем фактичного проживання. Жодного рішення конкретного ТЦК про взяття на облік не було – сталося це автоматично, через механізм верифікації даних за постановою КМУ від 16.08.2024 № 932.
Що зробив адвокат і як відреагували відповідачі
Адвокат спочатку домігся визнання бездіяльності одного з ТЦК протиправною ще у справі № 360/976/25 – рішенням від 22.08.2025 суд зобов’язав розглянути заяву та прийняти рішення. Але орган відповів у жовтні 2025 року листом № СД/ПР/2614: мовляв, людини в нас на обліку немає, тому й змінити нічого не можемо технічно. А у січні 2026 року з’ясувалося, що позивача вже поставили на облік в іншому ТЦК – за місцем фактичного проживання на Рівненщині.
Обидва відповідачі у відзивах апелювали до технічних обмежень реєстру і до того, що автоматичне зарахування відбулось за рішенням вищого штабу, а не конкретного органу. Один із них додатково посилався на збільшення граничного віку перебування в запасі: мовляв, законами № 1169-VII та № 1604-VII з 2014 року цей поріг спочатку підняли до 50, а потім до 60 років. Отже, позивач нібито знову підпав під дію закону і зобов’язаний перебувати на обліку.
Чому аргумент про зміну граничного віку не спрацював
Тут – ключовий юридичний момент усієї справи. Суд чітко розмежував дві ситуації: знятий з обліку і виключений з обліку. Це не одне й те саме.
- Зняття – тимчасова дія, після якої особа може бути повторно взята на облік.
- Виключення – остаточне припинення статусу військовозобов’язаного у зв’язку з досягненням граничного віку.
Пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 2232-XII прямо вказує: взяттю на облік підлягають ті, хто був знятий або звільнений, але не виключений. Позивача саме виключили. А отже повторному взяттю на облік він не підлягає взагалі.
Що ж до змін граничного віку – суд послався на ст. 58 Конституції України: закони не мають зворотної дії в часі, якщо це погіршує становище особи. Конституційний суд у рішенні від 13.05.1997 № 1-зп закріпив цей принцип як гарантію стабільності: громадянин повинен бути впевнений, що його правовий статус не погіршиться через прийняття нового закону. Рішення від 22.05.2018 № 5-р/2018 КСУ підтвердило: звуження обсягу існуючих прав – це і є їх обмеження. А ч. 2 ст. 22 Конституції забороняє саме це.
Кажучи простіше: якщо людину законно звільнили від обов’язку у 2013 році, то закон 2014 року не може «скасувати» цей факт заднім числом і знову зробити її військовозобов’язаною.
Що вирішив суд
Позов задоволено частково. Рішенням від 01.05.2026 у справі № 360/2355/25:
- визнано протиправними дії районного ТЦК та СП щодо поновлення позивача на військовому обліку як військовозобов’язаного;
- зобов’язано ТЦК внести до реєстру «Оберіг» відомості про виключення з військового обліку у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі – з урахуванням даних обліково-послужної картки № 2572, виданої ще у 2001 році;
- з ТЦК стягнуто судові витрати на сплату судового збору – 484,48 грн.
У задоволенні вимог до першого відповідача (Луганського ТЦК, евакуйованого зі зони бойових дій) суд відмовив – оскільки ефективний захист права забезпечується зобов’язанням іншого органу, за яким фактично закріплено картку позивача.
Чому це важливо для інших людей у схожих ситуаціях
Ситуація, описана у справі, не унікальна. Після запуску автоматичної верифікації за постановою КМУ № 932 частина людей, виключених з обліку ще до 2014 року, опинилась у реєстрі як військовозобов’язані – без будь-якого особистого рішення ТЦК, просто через зіставлення баз даних. Суд чітко вказав: автоматичне внесення до реєстру не замінює законної підстави для взяття на облік і не скасовує раніше набутий правовий статус.
Якщо у вас є обліково-послужна картка або інший документ з відміткою про виключення з військового обліку за віком – це юридично значущий факт. Новий закон не може його «перекреслити». І суд у цій справі підтвердив: звернення до адміністративного суду з такими доказами дає реальний результат.
