Штраф за порушення військового обліку від ТЦК можна скасувати, навіть якщо людина формально погодилася з покаранням. Усе вирішує строк, протягом якого територіальний центр комплектування має накласти стягнення. Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №695/591/26 показав, як один пропущений дедлайн перетворює 17 тисяч гривень на папірець без юридичної сили.
Історія доволі типова. Чоловік перебував на обліку як внутрішньо переміщена особа у Черкаській області. Згодом змінив адресу, але на військовий облік за новим місцем не став. ТЦК вирішив покарати його, а суд першої інстанції штраф підтримав.
Проте апеляція подивилася на справу інакше. Ключовим стало не те, чи було порушення, а те, коли ТЦК про нього дізнався і чи встиг узаконити стягнення у встановлений законом час.
Що сталося насправді
Суд встановив, що чоловік був на обліку як ВПО. У застосунку «Резерв+» містилася відмітка про причину звернення до Національної поліції: він не став на військовий облік за новою адресою. Дата цього звернення – 1 лютого 2026 року.
З витягу «Резерв+» станом на 3 лютого 2026 року випливало, що він є військовозобов’язаним, а датою уточнення даних зазначено 23 лютого 2025 року.
Того ж дня, 3 лютого 2026 року, чоловік через застосунок подав заяву про неоспорення порушення. Він погодився, щоб справу розглянули без нього, за статтею 279-9 КУпАП.
4 лютого 2026 року ТЦК виніс постанову про штраф у розмірі 17 тисяч гривень. У документі йшлося: за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів встановлено, що чоловік не став на облік за новою адресою. Отже, порушив правила військового обліку.
Перша інстанція була на боці ТЦК
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області 27 квітня 2026 року відмовив у задоволенні позову.
Логіка була простою. Чоловік не став на військовий облік за новою адресою, а доказів, що він це зробив хоч колись, у матеріалах справи не було. Навіть на день розгляду.
До того ж суд першої інстанції порахував, що постанову ТЦК виніс у межах тримісячного строку з дня виявлення порушення та в межах одного року з дня його вчинення. Тобто, на думку цього суду, з дедлайнами все гаразд.
Що доводив чоловік в апеляції
Чоловік із таким рішенням не погодився і подав апеляційну скаргу.
Він наголошував: ще 23 лютого 2025 року він уточнив свої дані, зокрема повідомив адресу проживання. А отже, після спливу семиденного строку ТЦК уже знав, що він не прибув для взяття на облік за новою адресою.
Апелянт порахував просто. Станом на 4 березня 2025 року ТЦК мав знати про порушення. Значить, тримісячний строк для стягнення сплив 4 червня 2025 року.
Окремо він наполягав, що неприбуття у семиденний строк для взяття на військовий облік не є триваючим правопорушенням. Воно вичерпується самим фактом невиконання обов’язку до визначеної дати.
Що апеляційний суд сказав про строки
Шостий апеляційний адміністративний суд погодився з ключовими доводами апелянта.
Колегія суддів звернула увагу на частину дев’яту статті 38 КУпАП. Ця норма передбачає: адміністративне стягнення за вчинені в особливий період правопорушення за статтями 210 та 210-1 КУпАП можна накласти протягом трьох місяців з дня виявлення. Але не пізніше одного року з дня вчинення.
Тут важливий момент. Сам КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Тож суди орієнтуються на позиції Верховного Суду.
Апеляція навела підхід Верховного Суду: триваюче правопорушення пов’язане з тривалим і безперервним невиконанням обов’язків, передбачених законом. Такий стан може тягнутися довго і припиняється, зокрема, коли людина виконує свій обов’язок.
Але в цій справі колегія побачила іншу картину.
Неприбуття у семиденний строк – не триваюче порушення
Апеляційний суд зазначив: порушення законодавства про військовий обов’язок у вигляді неприбуття в семиденний строк з дати взяття на облік ВПО до ТЦК та СП не має характеру триваючого.
За висновком суду, воно одноактне. І вичерпується фактом невчинення відповідних дій до визначеної дати та часу.
Ця теза мала принципове значення. Від неї залежало, як рахувати строк притягнення до відповідальності. Якби порушення визнали триваючим, відлік ішов би інакше.
Коли ТЦК вважається таким, що виявив порушення
Окремо апеляційний суд пояснив, що слід розуміти під днем виявлення адміністративного правопорушення.
За позицією колегії, це день, коли уповноважений на складення протоколу орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення порушення.
І ось тут ключове уточнення. День виявлення не дорівнює дню складення протоколу. Це різні речі.
Такий підхід, за словами суду, узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду у справах №461/1393/16-а та №149/2498/17.
Чому суд вирішив, що ТЦК пропустив строк
Апеляція встановила: 23 лютого 2025 року чоловік уточнив дані у «Резерв+». Тобто надав органам ТЦК інформацію, зокрема про адресу проживання.
Далі – норма, яка все вирішує. Частина четверта статті 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» говорить: у період мобілізації та в умовах воєнного стану призовники, військовозобов’язані та резервісти, які залишили або покинули місце проживання, повинні у семиденний строк з дати взяття на облік ВПО стати на військовий облік у ТЦК за місцем перебування на обліку ВПО.
Колегія суддів порахувала так. Станом на 4 березня 2025 року – це дата уточнення даних плюс сім днів і перший робочий день – уповноважені особи ТЦК достовірно знали, що чоловік не прибув для взяття на облік за новою адресою.
Отже, 4 червня 2025 року сплив тримісячний строк для накладення стягнення.
А постанову про штраф ТЦК виніс лише 4 лютого 2026 року. Тобто через пів року після дедлайну. Виходить, стягнення наклали поза межами строку за частиною дев’ятою статті 38 КУпАП.
Тут варто згадати ще одну норму. Пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП каже: якщо на момент розгляду справи строки за статтею 38 закінчилися, провадження не можна розпочати, а вже розпочате підлягає закриттю.
Що вирішив апеляційний суд
У підсумку Шостий апеляційний адміністративний суд визнав, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.
Апеляційну скаргу військовозобов’язаного задовольнили. Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області скасували і ухвалили нове – про задоволення позову.
Постанову про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності скасували. Справу про адміністративне правопорушення закрили.
Крім того, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань стягнули на користь позивача 1 331,20 грн судового збору.
Постанова у справі №695/591/26 набрала законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Для тих, хто зіткнувся зі штрафом за порушення військового обліку, ця справа дає конкретний орієнтир. Дивіться не лише на сам факт порушення, а й на те, коли про нього дізнався ТЦК. Якщо з дати виявлення минуло більше трьох місяців, стягнення, найімовірніше, наклали поза строком. А це вже підстава закрити провадження.
Обсудить эту новость в моем телеграм-канале Адвокат Олег Лукьянчиков
